Справа № 22-ц-2920/11 18.10.2011 18.10.2011 28.12.2011
Справа № 22ц-2920/11 Головуючий у першій інстанції: Головко Л.І.
Категорія: 34 Доповідач в апеляційній інстанції: Базовкіна Т.М.
Іменем України
18 жовтня 2011 року м. Миколаїв
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Колосовського С.Ю. та Яворської Ж.М.,
із секретарем судового засідання: Поліщук Ю.В.,
з участю відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 вересня 2011 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
У березні 2011 р. ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 2 жовтня 2008 р. з вини ОСОБА_3, який керував мікроавтобусом марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1, на пр. Жовтневому в м. Миколаєві сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої належний йому транспортний засіб - мотоцикл «Хонда Сільвер Винг», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким він керував, отримав механічні пошкодження. Вартість завданої матеріальної шкоди внаслідок пошкодження мотоцикла становить 1700 грн. Від добровільного відшкодування заподіяної шкоди відповідач ухиляється.
Посилаючись на вказані обставини, доповнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути з відповідача 1700 грн. вартості відновлювального ремонту мотоциклу та 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 306 грн. витрат на паливо для проїзду мотоциклом з Миколаєва до Очаківського міськрайонного суду, а також судові витрати.
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 вересня 2011 р. позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2006 грн. відшкодування майнової шкоди, 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 171 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує на недоведеність внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пошкоджень мотоцикла позивача, відсутність належних доказів оплати ремонту транспортного засобу позивача, грубу необережність потерпілого, а тому просить рішення суду скасувати.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 2 жовтня 2008 р. з вини ОСОБА_4, який на підставі довіреності керував мікроавтобусом марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1, та порушив пункти 10.9, 2.10 Правил дорожнього руху (під час руху заднім ходом не впевнився в безпеці свого маневру та залишив місце дорожньо - транспортної пригоди), під час руху по пр. Жовтневому в м. Миколаєві від вул. Молодогвардейській в напрямку вул. Космонавтів здійснив наїзд на транспортний засіб позивача - мотоцикл «Хонда Сільвер Винг», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди належний позивачеві мотоцикл отримав пошкодження. Вартість відновлювального ремонту становить 1700 грн. Мотоцикл відремонтований позивачем.
Згідно постанови Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2008 р. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-2 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 2 жовтня 2008 р., наслідком якої стало пошкодження транспортного засобу позивача.
В силу ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
З урахуванням викладених обставин справи, положень закону суд обґрунтовано поклав на відповідача обов'язок з відшкодування позивачу завданої з його вини шкоди (майнової та моральної).
Колегія не може погодитись з доводами апелянта про недоведеність факту заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та наявність необережності позивача, що сприяла заподіянню шкоди.
Так, з аналізу положень ст. ст. 1187, 1188 ЦК України для настання відповідальності володільця джерела підвищеної небезпеки при взаємодії кількох таких джерел необхідно: наявність самої шкоди, неправомірність дій (бездіяльності) особи, що її заподіяла, за умови, що її дії були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
В силу ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно роз'яснень, що надані в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі», розглядаючи позов, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Оскільки постановою суду від 13 листопада 2008 р. встановлено вину ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 2 жовтня 2008 р., наслідком якої стало пошкодження мотоциклу ОСОБА_4, питання щодо скоєння правопорушення, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди, наявності в цьому вини ОСОБА_3 та заподіяння внаслідок винних дій останнього шкоди не підлягає обговоренню, оскільки є доведеним.
Крім того, відповідачем не надано доказів того, що на час дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб позивача вже мав ушкодження.
Як встановлено судом при дослідженні механізму дорожньо-транспортної пригоди та підтверджується схемою дорожньо-транспортної пригоди, відсутні підстави вважати, що водієм ОСОБА_4 були допущені порушення Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням 2 жовтня 2008 р. дорожньо-транспортної пригоди.
За такого відсутні підстави для врахування протиправної поведінки позивача.
Не заслуговують на увагу також посилання апелянта на невірне визначення розміру заподіяної шкоди. Згідно накладної № 12 від 26 жовтня 2008 р. вартість відновлювального ремонту становить 1700 грн.: 1400 грн. вартість переднього крила, 300 грн. - вартість робіт. Зазначена в накладній деталь - переднє крило - відповідає зафіксованим в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 2 жовтня 2008 р. (а.с. 5) пошкодження мотоцикла. Доказів іншої вартості пошкодженої деталі та робіт, необхідних для усунення пошкоджень, відповідачем суду не надавалось.
В той же час суд помилково включив до складу спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди вартість пального, витраченого позивачем для проїзду до суду.
Так, ці витрати не можна віднести то спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди, оскільки вони безпосередньо не пов'язані з цією подією.
Порядок відшкодування витрат сторін, що пов'язані з явкою до суду передбачено ст. 85 ЦПК України.
В силу ч. 1 ст. 85 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також наймання житла, несуть сторони. Частиною 2 цієї статті передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.
Таким чином, витрати на проїзд до іншого населеного пункту не підлягають компенсації. До того ж позивачем не доведено відсутність можливості дістатися місця розгляду справи громадським транспортом, а зв'язку з таким й необхідність використати особистий транспортний засіб.
Крім того, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд недостатньо врахував характер заподіяної шкоди, обсяг моральних страждань, відсутність важких наслідків, а тому розмір такого відшкодування необхідно зменшити до 300 грн.
З урахуванням викладеного рішення суду в частині відшкодування майнової та моральної шкоди в силу пункту 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 вересня 2011 року в частині відшкодування майнової та моральної шкоди змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1700 (тисячу сімсот) грн.. у відшкодування майнової шкоди та 300 (триста) грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішення суду в частині розподілу судових витрат залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: