ун. № 2-4315/11
пр. № 2/2608/536/12
06 березня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.
при секретарі Вольф Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Орендного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва»про стягнення заробітної плати та персоніфікованих часток пайового фонду, суд, -
Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять стягнути з відповідача недоплачену при звільненні заробітну плату на користь ОСОБА_1 -2856,30грн., на користь ОСОБА_3 -5326,49грн., суми персоніфікованих часток пайового фонду підприємства на користь ОСОБА_1 - 4225,15грн., на користь ОСОБА_2 -17804грн. 57коп., на користь ОСОБА_3 - 5326,49грн., на користь ОСОБА_4 -1968,53грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні на користь ОСОБА_1 -67 502,69грн., ОСОБА_2 -132 028,31грн., ОСОБА_3 -79 527,06грн., ОСОБА_4 - 33 994грн., а також компенсацію моральної шкоди по 5 000грн. кожному з позивачів, посилаючись на те, що вони працювали співробітниками лабораторії інженерних споруд і спеціальних будівельних робіт в Науково-дослідному інституті будівельного виробництва. Наказом № 17-К від 5.02.2010р. ОСОБА_1 був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України, наказом № 87-К від 2.09.2009р. ОСОБА_2 був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України, наказом № 17-К від 5.02.2010р. ОСОБА_3 був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України, наказом № 96-К від 29.09.2009р. ОСОБА_4 був звільнений на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, однак при звільненні в повному обсязі розрахунок їм виплачений не був.
Протягом розгляду справи позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уточнили позовні вимоги в частині розміру заробітної плати та середнього заробітку та просять стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі на користь ОСОБА_1 в розмірі 3292,85грн., на користь ОСОБА_3 в розмірі 4008,70грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на користь ОСОБА_1 в розмірі 186774,35грн., на користь ОСОБА_3 в розмірі 220041,92грн.
Представники відповідача проти позову заперечують, посилаючись на те, що при звільненні позивачам була виплачена заробітна плата відповідно до штатного розкладу і заборгованості по заробітній платі немає. Виплата пайових внесків не передбачена нормами трудового законодавства, оскільки це основні фонди підприємства і рішенням Ради орендарів від 29.12.2008р., яке є чинним, оформлено відповідно до статуту і є обов'язковим до виконання їх виплата тимчасово зупинена. Всі зобов'язання, передбачені чинним законодавством, відповідачем виконані. Крім того, позивачами пропущено тримісячний строк звернення до суду з заявами про вирішення трудового спору, що є підставою для відмови в позові.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачі працювали співробітниками лабораторії інженерних споруд і спеціальних будівельних робіт в Науково-дослідному інституті будівельного виробництва.
Наказом № 87-К від 2.09.2009р. ОСОБА_2 звільнений з роботи за ст. 38 КЗпП України /ас 10-11/.
Наказом № 17-К від 5.02.2010р. ОСОБА_1 звільнений з роботи з 8.02.2010р. за ст. 38 КЗпП України /ас 12-13/.
Наказом № 96-К від 29.09.2009р. ОСОБА_4 звільнений з роботи за ст. 36 п. 2 КЗпП України /ас 16/.
Наказом № 17-К від 5.02.2010р. ОСОБА_3 звільнений з роботи з 8.02.2010р. за ст. 38 КЗпП України /ас 18/.
Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2.2 Положення про організацію оплати праці в Науково-дослідному інституті будівельного виробництва, затвердженого Радою орендного підприємства НДІБВ, фонд оплати праці працівників госпрозрахункових підрозділів та окремих госпрозрахункових одиниць утворюється залежно від обсягу реалізованих ними робіт та авансів, отриманих на виконання робіт.
Згідно п. 2.5. зазначеного Положення фонд оплати праці госпрозрахункового підрозділу (одиниці) розраховується залежно від його/її фінансового стану, а відповідно до п. 4.2 Положення заробітна плата нараховується працівникам в межах фонду оплати праці, що визначений за розрахунком фінансового стану.
Як вбачається з розрахунку фінансового стану на 8.02.2010р., наданого відповідачем, залишок фонду оплати праці за 2010р. склав 4676,20грн., який і був виплачений позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з урахуванням відсоткового розподілу коефіцієнту трудової участі кожного з працівників: 28% для ОСОБА_3 та 23% для ОСОБА_1 /ас 133/.
Однак, згідно вказаного розрахунку з фонду оплати праці була утримана вартість матеріалів: дослідницького зразку - 4150грн. та копикартриджу - 1107грн., які у встановленому порядку в грудні 2009р. були передані на склад інституту та залишились у його власності /ас 158-159/.
Посилання представника відповідача на те, що вказані матеріали були списані у зв'язку з ліквідацією підрозділу лабораторії інженерних споруд та спеціальних будівельних робіт суд вважає безпідставним, оскільки вказані матеріали були передані на склад ще задовго до ліквідації лабораторії - в 2009р. як матеріальні цінності і не були списані у зв'язку з непридатністю для подальшого використання.
Таким чином суд вважає безпідставним утримання з фонду оплати праці позивачів вартості матеріалів, переданих на склад, в розмірі 5257грн., а тому з відповідача на їх користь підлягає стягненню недоплачена заробітна плата, яка з урахуванням відсоткового розподілу коефіцієнту трудової участі кожного складає: ОСОБА_3 5257грн. х 28% = 1471грн. 96коп., ОСОБА_1 5257 х 23% = 1209грн. 11коп.
Законних підстав для стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі ОСОБА_3 в розмірі 4008,70грн., ОСОБА_1 в розмірі 3292,85грн. у суду немає, оскільки наданий позивачами розрахунок заборгованості не відповідає матеріалам справи та не містить посилання на бухгалтерські документи.
Позов в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 186774,35грн. на користь ОСОБА_1 та 220041,92грн. на користь ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 116 КЗпП України не оспорювана сума розрахунку відповідачем була виплачена своєчасно, тобто про порушення свого права позивачі дізнались під час отримання цього розрахунку, однак пропустили встановлений ст. 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору та не надали доказів поважності причин його пропуску. Вимоги щодо стягнення середнього заробітку на користь ОСОБА_2 в розмірі 132028,31грн. та на користь ОСОБА_4 в розмірі 33994грн. не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки взагалі не містять посилання на затримку проведеного з ними розрахунку при звільненні.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивачів про стягнення сум персоніфікованих часток пайового внеску підприємства, оскільки рішеннями Ради орендарів від 29.12.2008р., 31.03.2010р. та від 5.04.2011р., які ніким не були оскаржені та є чинними, виплати персоніфікованих часток пайового фонду підприємства співробітникам інституту, що звільняються, тимчасово зупинені у зв'язку із важким фінансовим станом інституту.
Вимога позивачів про стягнення на їх користь моральної шкоди в розмірі 5000грн. кожному задоволенню не підлягає, оскільки доказів її спричинення вони не надали, не зазначили, яких саме додаткових зусиль вимушені були докладати для організації свого життя.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1% від задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 233 КЗпП України, ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Орендного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва»на користь ОСОБА_3 недоплачену заробітну плату в розмірі 1471грн. 96коп., на користь ОСОБА_1 -недоплачену заробітну плату в розмірі 1209грн. 11коп.
В решті позову -відмовити.
Стягнути з Орендного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва»на користь держави судовий збір в розмірі 214грн. 60коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.
Суддя