25 жовтня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Левченка Є.Ф.,
Охрімчук Л.І.,
Лихути Л.М.,
Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного морського технічного університету ім. адмірала Макарова про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки проведення остаточного розрахунку та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 13 лютого 2004 року,
В серпні 2003 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Українського державного морського технічного університету ім. адмірала Макарова про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки проведення остаточного розрахунку та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що при звільненні відповідач не виплатив всіх належних їй сум.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 грудня 2003 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 13 лютого 2004 року, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на їх необґрунтованість та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає, оскільки оскаржені судові рішення прийнято з додержанням вимог закону.
Правильно встановивши фактичні обставини справи та давши належну оцінку зібраним в справі доказам, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги та залишення оскарженого рішення без змін. При цьому апеляційний суд справедливо зазначив, що неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права не призвело до неправильного вирішення справи, а тому саме по собі не може бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 336 ч.1 п.1, 337, 344 ч.1 п.1 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити і залишити рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 13 лютого 2004 року без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є.Ф.Левченко
Л.М.Лихута
Л.І.Охрімчук
Я.М.Романюк