13 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.
суддів:
Пшонки М.П., Романюка Я.М.,
розглянувши справу за клопотанням ОСОБА_1 про визнання та виконання на території України постанови суду Совєтського району м. Мінська від 14 січня 1997 року про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_2 на її користь з ОСОБА_3, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 12 травня 2004 року,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним клопотанням, посилаючись на те, що постановою суду Совєтського району м. Мінська від 14 січня 1997 року на її користь з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_2 в розмірі ¼ частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 8 січня 1997 року та до її повноліття. Просила задовольнити її клопотання.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 12 травня 2004 року визнано та допущено до виконання на території України постанову суду Совєтського району м. Мінська від 14 січня 1997 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_2 аліментів в розмірі ¼ частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 1 квітня 2004 року та до повноліття дитини.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування оскаржуваного судового рішення з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з додержанням судами норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.
Доводи касаційної скарги про те, що розгляд справи та постановлення рішення проведено з порушенням норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, оскільки суперечать фактичним обставинам справи.
Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 12 травня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
М.П. Пшонка Я.М. Романюк