Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого
Макаренка М.М.
суддів
Колесника М.А. і Дороніної В.П.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
Вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 липня 2005 року
ОСОБА_1, судимого: 05.08.2001 р. за ч.2 ст.81, ч.1 ст.89 і ст.208 КК України на 3 роки позбавлення волі; 08.07.2002 р. за ч.1 ст.263 КК України - на 4 роки позбавлення волі, звільненого на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді - 4 років і 1 місяця позбавлення волі.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у період із 25.12 по 31.12.2004 р. у ІНФОРМАЦІЯ_1 таємно, повторно, викрав майно ОСОБА_2 вартістю 400 грн.
За змістом касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність засудження й на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, просить вирок скасувати, а справу закрити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, та, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що необхідно відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обґрунтованими.
Твердження засудженого ОСОБА_1 у касаційній скарзі про безпідставність засудження, є необґрунтованими.
Як видно з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_1, як на досудовому слідстві так і в суді показав, що у кінці грудня 2004 р. він прийшов до будинку ОСОБА_2 для отримання від нього боргу. Переконавшись, що вдома нікого немає, він викрав камуфляжний костюм (бушлат і штани), який у подальшому продав своєму дядькові (а.с. 28, 32, 70).
Такі показання засудженого ОСОБА_1 узгоджуються з показаннями: потерпілого ОСОБА_2, який показав, що у грудні 2004 р. у нього з будинку невідомі особи викрали камуфляжний костюм і чоботи вартістю 400 грн. У лютому 2005 р. він на вулиці побачив незнайомого чоловіка (ОСОБА_3) у бушлаті схожому на той, який у нього викрали. Як з'ясувалося пізніше, на цьому чоловікові був одягнений викрадений бушлат. На висловлену з його боку претензію чоловік добровільно віддав бушлат (а.с.8); свідка ОСОБА_3, який показав, що взимку 2005 р. він придбав у свого племінника - ОСОБА_1 камуфляжний костюм. Проходячи в ньому по вулиці, його зупинили невідомі (потерпілий і свідок ОСОБА_4) й після візуального огляду бушлата повідомили, що цей бушлат являється викраденим і він одразу зняв цей бушлат і передав його їм (а.с. 18 - 19).
Крім цих показань винуватість засудженого у вчиненні інкримінованого злочину також підтверджується: показаннями свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 й даними, що містяться в протоколах слідчих дій, яким суд дав належну оцінку.
За таких обставин суд законно й обґрунтовано засудив ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України.
Спростовано матеріалами кримінальної справи також і покликання засудженого ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що йому не вручили копії обвинувального висновку (а.с. 67, 70)
З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.
КОЛЕСНИК М.А. ДОРОНІНА В.П. МАКАРЕНКО М.М.