30 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І., Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 22 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 15 травня 2006 року,
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним.
Зазначав, що є власником будинку АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що внаслідок обману він уклав з відповідачкою 11 серпня 1999 року договір дарування зазначеного будинку, просив визнати договір недійсним.
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 22 лютого 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 15 травня 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені: визнано недійсним договір дарування жилого будинку АДРЕСА_1.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 22 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 15 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Л.І. Охрімчук
Є.Ф. Левченко Ю.Л. Сенін