Категорія №8.1.5
Іменем України
01 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1518/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Матвєєвої В.В.,
при секретарі: Захаровій Ю.О.,
за участю представнків:
позивача - СДПІ по роботі з великими
платниками податків в м. Луганську: ОСОБА_1 (довіреність № 19516/10/10-013 від 17.11.2011, дійсна до 31.12.2012),
відповідача - ДП «Луганськвугілля»: ОСОБА_2 (довіреність № 03/5-564 від 30.12.2012, дійсна до 31.12.2012),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 3175563,00 грн., -
16 лютого 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 3175563,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач - Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстроване Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09.04.2003 за № 25370136Ю0043256, взятий на податковий облік до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 06.06.2003, про що видана довідка № 13.
Станом на 01.02.2012 відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 3175563,00 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з вказаного податку, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість. СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме - відповідачу була особисто вручена перша податкова вимога від 30.07.2003 № 1/6 та надіслана на адресу підприємства друга податкова вимога від 05.09.2003 № 2/22, що не були виконані.
Враховуючи наявність податкового боргу, що виник у 2011 році, відповідно до вимог Податкового кодексу України рухоме майно відповідача було передано у податкову заставу.
На підставі викладено позивач просить стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3175563,00 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надавши пояснення аналогічні позовній заяві. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, пояснила, що підприємство є планово - збитковим, коштів від реалізації вугільної продукції не вистачає для оплати всіх необхідних видатків. Просила встановити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі № 2а/1270/1518/2012 шляхом сплати податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3175563,00 грн., починаючи з березня 2012 року по грудень 2012 року рівними частинами по 10 000,00 грн. щомісяця, та з січня 2013 року по лютий 2017 року рівними частинами по 61511,26 грн. щомісяця згідно графіку погашення розстроченого податкового боргу з податку на додану вартість.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, що Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстроване Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09.04.2003 за № 25370136Ю0043256 (а. с. 7), про що внесено запис в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (а. с. 8), є платником податків та зборів. Взятий на податковий облік до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 06.06.2003 за № 13 (а. с. 9)
Станом на 01.02.2012 відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 3175563,00 грн. по терміну сплати до 30.01.2012. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з вказаного податку, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість № 9013906015 від 19.01.2012 (а. с. 21-22), актом звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 (а. с. 23).
СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме - відповідачу була особисто вручена перша податкова вимога від 30.07.2003 № 1/6 (а. с. 19) та надіслана на адресу підприємства друга податкова вимога від 05.09.2003 № 2/22, що не були виконані (а. с. 20).
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.
Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового Кодексу України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України передбачено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до ст. 180 Податкового Кодексу України, платниками податку є:
1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;
2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:
особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;
особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.
Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;
4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів;
6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;
7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - Державне підприємство «Луганськвугілля», є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 16033049 від 24.06.2003 (а. с. 18).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 19.01.2012 була подана податкова декларація з податку на додану вартість, в якій сума нарахованого податкового зобов'язання становить 3175563,00 грн. (а. с. 21-22). Граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання настав 30.01.2012, але оплати не відбулося.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг (недоїмка) - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)
Згідно ст. 15 Податкового кодексу України платники податків - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вищезазначеним Кодексом.
Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов'язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до зворотного боку облікової картки платника, що була долучена представником позивача до матеріалів адміністративної справи, по терміну сплати податку на додану вартість до 30.01.2012 за Державним підприємством «Луганськвугілля» рахується податковий борг в сумі 3175563,00 грн. (а. с. 29-33).
З метою погашення податкового боргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме - відповідачу була особисто вручена перша податкова вимога від 30.07.2003 № 1/6, про що свідчить підпис посадової особи підприємства на корінці вимоги (а. с. 19) та надіслана на адресу підприємства друга податкова вимога від 05.09.2003 № 2/22 (а. с. 20). Зазначені вимоги не були виконані, у встановленому законом порядку не оскаржувались. З вищевикладеного впливає, що сума податкового боргу є узгодженою.
Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.
Крім того, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, враховуючи наявність податкового боргу, що виник у 2011 році, відповідно до вимог п. 89.8 ст. 89 Податкового кодексу України, рухоме майно і майнові права відповідача були передані у податкову заставу (а. с. 17).
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 20.1.18 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до зазначених вище матеріалів справи, якими підтверджується наявність податкового боргу з податку на додану вартість, відповідач не сплатив зазначений податок у розмірі 3175563,00 грн.
Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.
Враховуючи відсутність заперечень представників позивача щодо встановлення способу та порядку виконання судового рішення та те, що відповідач є збитковим підприємством, суд вважає за можливим відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення Державному підприємству «Луганськвугілля» строки і порядок виконання судового рішення шляхом погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3175563,00 грн., починаючи з березня 2012 року по грудень 2012 року рівними частинами по 10 000,00 грн. щомісяця, та з січня 2013 року по лютий 2017 року рівними частинами по 61511,26 грн. щомісяця згідно графіку погашення розстроченого податкового боргу з податку на додану вартість, а також зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Луганську внести відповідні зміни у картки особових рахунків Державного підприємства «Луганськвугілля».
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись Податковим Кодексом України, статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 3175563,00 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (юридична адреса: 91022, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в, код ЄДРПОУ 32473323, р/р 2600833384767 філія ЛЦО ПІБ, МФО 304308) на користь Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в сумі 3175563,00 грн. (три мільйони копійок).
Встановити Державному підприємству «Луганськвугілля» строки і порядок виконання судового рішення шляхом погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3175563,00 грн. починаючи:
- з березня 2012 року по грудень 2012 року рівними частинами по 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок) щомісяця;
- з січня 2013 року по грудень 2013 року рівними частинами по 61511,26 грн. (шістдесят одна тисяча п'ятсот одинадцять гривень 26 копійок) щомісяця;
- з січня 2014 року по грудень 2014 року рівними частинами по 61511,26 грн. (шістдесят одна тисяча п'ятсот одинадцять гривень 26 копійок) щомісяця;
- з січня 2015 року по грудень 2015 року рівними частинами по 61511,26 грн. (шістдесят одна тисяча п'ятсот одинадцять гривень 26 копійок) щомісяця;
- з січня 2016 року по грудень 2016 року рівними частинами по 61511,26 грн. (шістдесят одна тисяча п'ятсот одинадцять гривень 26 копійок) щомісяця;
- з січня 2017 року по лютий 2017 року рівними частинами по 61511,26 грн. (шістдесят одна тисяча п'ятсот одинадцять гривень 26 копійок) щомісяця згідно графіку погашення розстроченого (відстроченого) податкового боргу з податку на додану вартість.
Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Луганську внести відповідні зміни у картки особових рахунків Державного підприємства «Луганськвугілля».
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 06 березня 2012 року.
СуддяВ.В. Матвєєва