Категорія №8.2.1
Іменем України
29 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1085/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Каюди А.М.,
при секретарі: Єгоровій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Тур" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання нечинною та скасування податкової вимоги
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-Тур", звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, в якому просив визнати нечинною та скасувати податкову вимогу Ленінської МДПІ №2623 від 21.11.2011.
На обґрунтування позову зазначив, що відповідачем за наслідками проведеної перевірки ТОВ "Дельта-Тур" 28.10.2011 були винесені податкові повідомлення-рішення :
-№0000952310 від 28.10.11 про донарахування ПДВ(основний платіж
107 055,00грн.,штрафні санкції 20592.00 грн.);
-№0000992310 від 28:10.11 про донарахування єдиного податку з юридичних осіб
(основний платіж 120 559,00грн..штрафні санкції 43 522,25 грн.);
-№0000942310 від 28Л0.11 про донарахування податку на прибуток (основний
платіж 11488,00грн.,штрафні санкції 1437,75 грн.);
-№0000962310 від 28.10.11 про донарахування комунального податку (основний
платіж 357,00грн.,штрафні санкції 489,25 грн.) (а.с. 17-20).
Позивач не погодився з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та розпочав процедуру їх адміністративного оскарження відповідно до статті 56 Податкового кодексу України, відповідна скарга №34 від 17.11.2011 була отримана Державною податковою адміністрацією в Луганській області 17.11.2011, про що свідчить відповідний вхідний штамп (а.с. 8-14) та одночасно про оскарження податкових повідомлень-рішень було повідомлено Ленінську МДПІ - повідомлення №33 від 17.11.2011(а.с. 15).
Незважаючи на те, що сума визначена в податкових повідомленнях-рішеннях не була узгоджена, відповідач 21.11.2011 приймає податкову вимогу №2623 на загальну суму податкового боргу 305613,50 грн. (а.с. 6).
Рішенням про результати розгляду первинної скарги №586/25-08 від 12.01.2012 Державною податковою адміністрацією в Луганській області було частково задоволено скаргу позивача від 17.11.2011, скасовано податкове повідомлення-рішення №0000992310 від 28.10.2011 про донарахування єдиного податку з юридичних осіб, частково скасоване податкове повідомлення-рішення №0000962310 від 28.10.11 в частині донарахування комунального податку в сумі 35,70 грн. та нарахованої штрафної санкції в сумі 8,93 грн., податкові повідомлення-рішення з ПДВ та прибутку залишені без змін.
Після цього позивач звернувся з оскарженням податкових повідомлень-рішень з ПДВ, прибутку та комунального податку до Луганського окружного адміністративного суду про свідчать відповідні ухвали про відкриття провадження у справах №2а/1270/(756, 757, 758)/2012.
Відповідачем визнаються фактичні обставини щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 28.10.2011, подання позивачем та отримання відповідачем скарги від 17.11.2011, прийняття податкової вимоги від 21.11.2011 №2623, прийняття рішення за наслідками розгляду скарги позивача та оскарження позивачем в судовому порядку податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до частини 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Крім того, зазначені вище обставини в повній мірі підтверджені відповідними письмовими доказами залученими до матеріалів справи.
Відповідач в своїх запереченнях на адміністративний позов зазначив наступне.
Відповідно до ст.59 Податкового Кодексу України "у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов"язання в установлені законодавством строки, орган ДПС надсилає йому податкову вимогу, відповідно до Порядку направлення органами ДПС податкових вимог платникам податків, затв. Наказом ДПАУ від 24.12.10 №1037, за реєстр, в МЮУ від 30.12.10 № 1432/18727.
Ленінською МДПІ була направлена платнику податків податкова вимога №2623 від 21.11.2011, так як податкові вимоги формуються автоматично, відповідно до Розділу 3 Порядку направлення органами ДПС податкових вимог платникам податків № 1037.
Так як платник податків на початку оскаржив в адміністративному порядку винесені податкові повідомлення-рішення, а потім в судовому порядку до Луганського окружного адміністративного суду винесені податкові повідомлення-рішення вважаються неузгодженими до дня набрання законної сили судовим рішенням законної сили, відповідно до ст. 56 ПКУ, тому станом на 21.02.2012 податкова вимога вважається відкликаною, відповідно до п.п.60.1.1 п.60.1 ст. 60 ПКУ - сума податкового боргу погашається платником податків або органом стягнення.
За таких обставин відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у зв"язку з відсутністю предмета спору.
Вирішуючи дану справу суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Статтею 14 ПКУ визначені поняття:
14.1.39. грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
14.1.175. податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 56 ПКУ передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
56.15. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Судом встановлено, що позивач не погодився з прийнятими 28.10.2011 податковими повідомленнями-рішеннями та в передбаченому законодавством порядку розпочав процедуру їх адміністративного оскарження. Таким чином станом на дату прийняття оскаржуваної податкової вимоги №2623 від 21.11.2011, визначена в ній сума не була узгоджена, а відтак, і не могла бути визнана податковим боргом.
Статтею 59 Податкового кодексу України чітко передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Аналогічна норма викладена і в пункті 4.1 наказу ДПС України "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" №1037 від 24.12.2010.
Відтак, у відповідача були відсутні підстави для надіслання позивачу податкової вимоги №2323 від 21.11.2011, а прийнята вимога є очевидно протиправною, оскільки на момент її прийняття визначена податковими повідомленнями-рішеннями від 28.10.2011 сума не була узгодженою і у позивача був відсутній податковий борг зі сплати зазначених сум.
Стосовно доводів відповідача про відмову у задоволенні позову у зв'язку, з тим, що оскаржувана податкова вимога вважається відкликаної на підставі п. 60.1.1 п 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, а відтак відсутній предмет спору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
По-перше, відповідно до статті 60 Податкового кодексу України
60.1. Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Позивачем сума податкового боргу не погашалася ані платником податків (позивачем у справі), ані органом стягнення, оскільки податкового боргу взагалі не було, доказів того, що контролюючим органом було скасовано податкову вимогу (пункт 60.1.2) або зменшено нараховану суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (пункт 60.1.3) відповідачем суду не надано. Відтак посилання відповідача на відкликання податкової вимоги визнаються судом не доведеними.
По-друге, нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено такої підстави для відмови у задоволенні позову як відсутність предмету спору. Ані норми КАС України, ані норми Податкового кодексу України не містять заборони, та не встановлюють обмежень щодо скасування в судовому порядку податкової вимоги у зв'язку з її відкликанням.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Тур" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання нечинною та скасування податкової вимоги задовольнити повністю.
Визнати нечинною та скасувати податкову вимогу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську №2623 від 21.11.2011.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Тур", ід. код 31995330, м. Луганськ, вул. демьохіна, буд. 26, кв. 17 витрати зі сплати судового збору в сумі 32 грн. 19 коп. (тридцять дві гривні 19 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 05.03.2012.
СуддяА.М. Каюда