Україна
12 березня 2012 року Справа № 1170/2а-4095/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сагуна А.В.,
при секретарі - Мітіній І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Мередіан" до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції (Новоархангельське відділення) про визнання рішення недійсним, -
Приватне підприємство «Меридіан»(далі по тексту ПП «Меридіан») звернулося в суд з адміністративним позовом до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції ( Новоархангельське відділення) (далі по тексту відповідач), в якому просило визнати недійсним рішення від 07.09.2011 №1/23-10/23098303.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем проведено позапланову перевірку, результати якої оформлено актом від 07.09.2011 №1/23-10/23098303. На підставі акту прийнято податкове повідомлення -рішення №0000242310 від 16.09.2011 про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 274 167 грн. Вказане рішення, на думку позивача, є незаконним оскільки підприємством правомірно, відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»включено до податкової декларації за березень 2010 року суму бюджетного відшкодування у розмірі 274 167 грн.
Відповідач надав до суду письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволенні адміністративного позову, пославшись на законність прийнятого рішення. Так, позивачем протиправно, в порушення п.п.7.7.2 п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», заявлено до відшкодування ПДВ у сумі 247 167 грн. ( а.с. 24-25).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, позивачем заявлена позовна вимога про визнання недійсним рішення від 07.09.2011 №1/23-10/23098303, що є актом перевірки податкового органу. Натомість, при обґрунтуванні позовних вимог, в описовій частині позовної заяви, позивачем наводяться обставини щодо незаконності саме податкового повідомлення -рішення №0000242310 від 16.09.2011.
Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, виходить за межи позовних вимог та перевіряє законність податкового повідомлення -рішення №0000242310 від 16.09.2011.
Судом встановлено, що відповідачем, у період з 25.08.2011 по 31.08.2011, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Меридіан»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2010 року, яка виникла у рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалась в період з 01.03.2010 по 31.03.2010, за результатами чого складено акт від 07.09.2011 №1/23-10/23098303 (а.с. 9-17).
На підставі акту перевірки 16.09.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000242310, яким позивачу, за порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 274 166,67 грн. (а.с. 8).
Як слідує з акту перевірки та заперечень представника відповідача, порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (чинного на час виникнення правовідносин), виявилось у тому, що позивачем у податковій декларації за березень 2010 року №9001247288 від 20.04.2010 (а.с.30-33) задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту. Однак, сума податку фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) ПП «Меридіан»у березні 2010 року постачальникам таких товарів (послуг) становить 5 833,33 грн., а сплата постачальникам ПДВ у сумі 274 167 грн. документально не підтверджено.
Відповідно абз. 1. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (чинного на час виникнення правовідносин) сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітний податковий період розраховується між сумою податкового зобов'язання такого періоду та сумою податкового кредиту такого періоду.
Згідно абз. 3 п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом "а" пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
З аналізу норм Закону випливає, що податковий кредит звітного періоду, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування формується за рахунок:
сум податків як нарахованих, так і сплачених платником податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону);
сум від'ємного значення, розрахованого у попередньому податковому періоді, яке при відсутності податкового боргу з цього податку, зараховано до складу податкового кредиту такого звітного податкового періоду (абзац 3 пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7);
сум залишку від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду після бюджетного відшкодування (пп. "б" пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7).
Як вбачається з наведеного, податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується не тільки за рахунок сум податку, які фактично сплачені отримувачем товару його постачальникам у попередньому податковому періоді, що передує звітному. Правило переносу від'ємного значення попереднього звітного періоду означає, що в звітному податковому періоді у платника податку може виникнути право на бюджетне відшкодування, але платник податку може отримати лише ту частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), незалежно від того, у якому із попередніх звітних періодів придбано товар та сформовано податковий кредит.
Отже, Закон не пов'язує право на бюджетне відшкодування лише з оплатою, проведеною у попередньому періоді за операціями з придбання товару, здійсненими у такому ж попередньому періоді, та з формуванням, у зв'язку із цим, податкового кредиту у цьому ж попередньому податковому періоді, а лише обмежує суми від'ємного значення, які фактично можуть бути відшкодовані платнику, фактичною сплатою податку на додану вартість постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.
Зважаючи на викладене, у позивача виникло право отримати бюджетне відшкодування у наступному податковому періоді (березні 2010 року) у межах сплачених сум податку у попередньому звітному податковому періоді (лютий 2010 року), а саме у сумі 5 833,33 грн.
Представником позивача, в судовому засіданні, зазначено, що документи на підтвердження сплачених сум податку у попередньому звітному податковому періоді відсутні в зв'язку з їх випадковим знищенням при переїзді підприємства. Відновлення первинних документів не проводилось в зв'язку з відсутністю на підприємстві осіб, яким це можливо було доручити.
З огляду на зазначене суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження висновок податкового органу щодо протиправного заявлення позивачем до відшкодування ПДВ у сумі 247 167 грн. в податковій декларації за березень 2010 року, а тому в задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Судових витрат, які підлягали б відшкодуванню на користь відповідача судом не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -впродовж десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Дата складання постанови в повному обсязі - 19.03.2012.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду А.В. Сагун