Копія
Україна
14 березня 2012 року Справа № 1170/2а-356/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді -Пасічника Ю.П., при секретарі -Юрчук Л.М.,
за участю позивача -Флоря А.В., відповідача -Кавун О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом селянського фермерського господарства «Флоря Андрій Володимирович»(надалі - позивач) до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.09.2009 р. № 0000051720/3, яким визначено податок з доходів найманих працівників в сумі 4941 грн., в т.ч. 1647 грн. за основним платежем та 3294 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перевірку, за результатами якої прийнято оскаржуване рішення, проведено з порушенням положень Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва», в частині перевищення можливих термінів проведення перевірки та положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в частині застосування відповідальності за неутримання податку з доходів фізичних осіб.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив суд позов задовольнити.
Відповідачем подано письмове заперечення на позов, яким вимоги не визнаються та зазначається, що визначаючи позивачеві податкове зобов'язання посадові особи відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Законами України «Про податок з доходів фізичних осіб».
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 14.03.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 19.03.2012 р.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Посадовими особами відповідача було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.09.2008р. та іншого законодавства за цей же період.
Результати перевірки оформлені актом №21-2310-23677142 від 25.02.2009р. (а.с. 7-21).
В ході перевірки встановлено, порушення в т.ч. п.п. 4.3.25 п. 4.3. ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п.п. 8.1.1. п. 8.1 ст. 8, п.п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», за результатами встановлених порушень вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасного перерахування податку з доходів фізичними осіб до бюджету донараховано податку в сумі 1647 грн. та нараховано пеню в сумі 144 грн.
На підставі акут перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.09.2009 р. № 0000051720/3, яким визначено податок з доходів найманих працівників в сумі 4941 грн., в т.ч. 1647 грн. за основним платежем та 3294 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 22).
Як свідчить зміст п. 2.6 акту перевірки висновок відповідача щодо визначення позивачеві податкового зобов'язання ґрунтується на тому, що перевіркою встановлено виплату доходів приватним підприємцям без утримання та перерахування податку з доходів фізичним осіб без наявності достатніх підстав для неутримання податку у джерела виплати доходів (копій свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника єдиного податку, фіксованого патенту, платіжних документів про сплату авансових платежів), чим порушено п.п. 4.3.25 п. 4.3. ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п.п. 8.1.1. п. 8.1 ст. 8, п.п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Суд приходить до висновку, що висновки відповідача, а, отже й оскаржуване рішення є безпідставним зважаючи на таке.
В ході розгляду справи судом встановлено, що також не заперечується сторонами, що визначення позивачеві податкового зобов'язання здійснено у зв'язку із встановленням факту виплати доходу без утримання податку фізичними особам - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с. 28).
Згідно зібраних у справі доказів -спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.80-83) вказані фізичні особи є зареєстрованими суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до п.п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
З урахуванням положень п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»позивач не зобов'язаний здійснювати утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб під час виплати доходу суб'єктам підприємницької діяльності, оскільки це фактично призведе до подвійного оподаткування доходів вказаних осіб.
Аналогічна правова позиція міститься у податковому роз'ясненні щодо застосування положень пункту 1.8 статті 1, пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 грудня 2003 р. № 633.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163 КАС України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції від 18.09.2009р. №0000051720/3.
Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції грошові кошти в розмірі 3,40 грн.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 19.03.2012 р.
Суддя-підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Пасічник Ю.П.