Україна
13 березня 2012 року Справа № 1170/2а-5026/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Брегея Р.І.,
в присутності секретаря Осипової Н.В.,
за участю представників позивача Дівіна К.Г.,
відповідача Бейгул А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позов фермерського господарства «Рубас»(далі -Господарство) до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області в частині вимог про визнання нечинним наказу стосовно призначення перевірки та встановлення відсутності компетенції щодо залучення працівника податкової міліції до участі у ній,
Господарство звернулося до суду з позовом до фіскального органу про визнання нечинним наказу стосовно призначення перевірки та встановлення відсутності компетенції щодо залучення працівника податкової міліції до участі у ній.
В судовому засіданні представник Господарства підтримав вимоги позову.
Стверджував, що наказ про призначення перевірки є протиправним, оскільки не існувало підстав для її проведення.
Разом з тим, зазначав, що позивач не надав інформацію відповідачу на письмовий запит, так як останній не відповідав вимогам законодавства.
Також, звертав увагу, що перевірка проводилась за участі працівника податкової міліції.
На його думку, це суперечить вимогам пункту 3 статті 78 Податкового кодексу України.
Представник відповідача заперечила щодо задоволення позову.
Свою позицію мотивувала безпідставною відмовою позивача у наданні інформації на запит фіскального органу.
З огляду на те вважає наказ про проведення перевірки таким, що відповідає вимогам пункту 1.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Наголошувала, що працівник міліції не брав участі у проведенні виїзної перевірки, а лише відбирав в цей час пояснення у працівників Господарства в межах ведення оперативно-розшукової справи.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині вимог з таких підстав.
Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.
10 липня 2011 року податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу щодо службових осіб Господарства (а.с.138).
04 серпня 2011 року відповідач направив позивачу запит щодо надання пояснень та їх документального підтвердження (а.с.61).
Господарство отримало запит 12 числа того ж місяця і року (а.с.123).
Із змісту запиту суд вбачає, що фіскальний орган до його направлення позивачу проаналізував податкову інформацію та виявив факти, котрі свідчили про можливі порушення платником податків податкового законодавства.
07 вересня 2011 року Господарство направило відповідачу заяву, в якій вказало, що письмовий запит не відповідає вимогам пункту 3 статті 73 Податкового кодексу України (а.с.62).
12 вересня 2011 року відповідач виніс наказ про призначення позапланової виїзної документальної перевірки Господарства, термін проведення якої продовжувався наказом від 19 числа того ж місяця і року (а.с.11-12, 129).
Перевірка проводилась на підставі пункту 1.1 статті 78 Податкового кодексу України.
В судовому засіданні представник відповідача визнала, що під час проведення перевірки працівник податкової міліції Підмогильний С.С. відбирав пояснення у працівників Господарства.
Працівник міліції не включався до складу осіб, яким доручалось проведення перевірки.
Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.
Перш за все, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ про призначення документальної позапланової виїзної перевірки, до проведення якої він допустив ревізорів фіскального органу.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відтак, суд зобов'язаний не тільки встановити протиправність дій, бездіяльності та рішень суб'єкта владних повноважень, а й обрати реальний спосіб захисту порушеного права.
Забезпечення ефективного поновлення в правах є обов'язковою ознакою правосуддя, яке відправляється у різних формах судочинства.
Такої думки дійшов Конституційний Суд України у рішенні №3-рп/2003 від 30 січня 2003 року.
Оскільки перевірка господарської діяльності Господарства проведена, тому, навіть за умови наявності підстав для визнання оскаржуваного наказу протиправним та його скасування, суд не зможе захистити порушене право, так як це не є підставою для спростування даних акту перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення.
З огляду на те захист прав позивача перемістився в площину оскарження рішення фіскального органу, яким визначено суму грошового зобов'язання.
Суд зазначає, що оперативний захист порушеного права при винесені протиправного наказу про призначення виїзної документальної перевірки можливий лише за умови недопущення ревізорів до її проведення і подальшим зверненням до суду з позовом про визнання такого наказу протиправним.
Аналізуючи наявність підстав проведення перевірки, суд дійшов таких висновків.
Насамперед, запит фіскального органу відповідав вимогам абзаців 1-2 пункту 3 статті 73 Податкового кодексу України.
Відтак, Господарство дійшло помилкового висновку про звільнення від обов'язку надавати відповідь на такий запит, що передбачено абзацом 5 пункту 3 статті 73 Податкового кодексу України.
За таких обставин станом на 12 вересня 2011 року позивач протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту не надав фіскальному органу пояснень та їх документального підтвердження.
Отже, наказ про призначення документальної позапланової виїзної перевірки відповідав приписам пункту 1.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Пунктом 3 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.
Оскільки оперативно-розшукова справа стосовно службових осіб Господарства заведена до призначення позапланової виїзної перевірки, тому суд дійшов висновку, що працівник податкової міліції відбирав пояснення від працівників позивача виключно в межах кримінального розслідування.
Відтак, його присутність у той час у Господарстві не можна ототожнювати з тим, що він брав участь у проведенні виїзної перевірки.
Отже, позов в цій частині вимог не може бути задоволений.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні позову в цій частині вимог.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Повний текст постанови виготовлено 14 березня 2012 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І.Брегей