Україна
05 березня 2012 року Справа № 1170/2а-130/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Сагуна А.В.;
при секретарі -Мітіній І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом
комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 1001402310 від 30.12.2011,-
Комунальне підприємство "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (надалі -КП "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради або позивач) звернулося до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі -Олександрійська ОДПІ або відповідач), в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №1001402310 від 30.12.2011.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення невірно визначено базу оподаткування до якої безпідставно застосовано п. 7.4.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо розподілу сум ПДВ сплаченого при придбанні товарів (робіт, послуг), які одночасно використовуються в здійсненні оподаткованих операцій.
Відповідач надав до суду письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволенні адміністративного позову пославшись на те, що в ході перевірки, за результатами якої, прийнято оскаржуване рішення, встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 318 933 грн. за період жовтень - грудень 2010 року, внаслідок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по придбаному газу не за касовим методом, як це передбачено п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», а по першій події (придбання товару) (а.с.74).
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали суду пояснення згідно позовної заяви.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову та надав пояснення згідно письмових заперечень.
Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Судом встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку КП "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, результати якої викладено в акті №719/23-10/00185330 від 28.12.2011 (а.с.14-35).
Згідно висновків акту в ході перевірки встановлено, зокрема, що комунальним підприємством у 4 кварталі 2010 року занижено податок на додану вартість в розмірі 318 933 грн., в т.ч. за жовтень 2010 року в сумі 35 185 грн., листопад 2010 року -103 489 грн., грудень 2010 року - 180 259 грн. внаслідок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по придбаному газу не за касовим методом, як це передбачено п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», а по першій події (придбання товару).
30.12.2011 на підставі зазначеного акту, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0004021510, яким позивачу за порушення пп.7.2.3, п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 318 933 грн., штрафні (фінансові) санкції -79 733 грн. (а.с.36).
Так, відповідно до акту перевірки та пояснень представника відповідача, позивачем по першій події - даті списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), у 4 кварталі 2010 року внесено до податкового кредиту суму ПДВ не за касовим методом по придбаному газу у Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України Черкаська філія ДК «Газ України» ( а.с. 79-85, 37-56).
Пунктом 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.
Касовий спосіб визначення бази оподаткування операцій з продажу товарів (послуг) - спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов'язань платника податку з продажу товарів (робіт, послуг) є дата отримання коштів на рахунок або у касу такого платника податку або отримання ним інших видів компенсації їх вартості, а датою виникнення права на податковий кредит є дата відрахування коштів з рахунку або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг) чи дата надання інших видів компенсації їх вартості (включаючи дату виписки рахунку (чека) при розрахунках картками платіжних систем або банківськими чи персональними чеками).
За висновками податкового органу, позивачем в порушення вимог вищевказаної статті включено до податкового кредиту у 4 кварталі 2010 року суми податку на додану вартість з придбаного природного газу для населення та бюджетних установ, що неоплачені постачальнику.
Суд вважає, що такі висновки податкового органу не відповідають положенням податкового законодавства та зроблені без врахування наступного.
Придбання позивачем природного газу у постачальника та подальша його реалізація населенню та бюджетним установам є окремими господарськими операціями.
В свою чергу, процес формування податкових зобов'язань та податкового кредиту має відбуватися в межах однієї господарської операції.
В спірному випадку придбання позивачем у постачальника природного газу є окремою господарською операцією, під час якої одночасно формуються податкові зобов'язання у постачальника та податковий кредит у позивача на підставі саме норм загального застосування, а саме пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
За таких обставин, суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в розмірі 318 933 грн. з вартості придбаного природного газу по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку при оплату товару.
Слід також зазначити, що порядок формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, передбачений п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", має застосуватися лише при здійсненні господарської операції по реалізації природного газу населенню та бюджетним установам.
Разом з тим, законодавством не передбачено такої підстави для коригування платником податку податкового кредиту як наявність різних порядків його формування з врахуванням особливостей предмету операцій продажу (природного газу) та суб'єктів таких договорів, визначених п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість".
Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням принципу законності, визначеного п.1 ч.3 ст.3 КАС України.
Однак, позивачем ставиться вимога про визнання нечиним податкового повідомлення-рішення №1001402310 від 30.12.2011, яке за своєю правовою природою є правовим актом індивідуальної дії.
Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
З огляду на викладене вимога позивача щодо визнання нечинним податкове повідомлення-рішення №1001402310 від 30.12.2011 не підлягає задоволенню.
Однак, враховуючи положення ч.2 ст. 11 КАС України, суд виходить за межи позовних вимог з метою повного захисту прав, свобод та інтересів сторони, про захист яких вона просить та скасовує податкове повідомлення-рішення №1001402310 від 30.12.2011.
Так як, судове рішення ухвалене частково на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 32,19 грн., в розмірі пропорційному задоволеним вимогам. Тому на користь Позивача належить присудити з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 30 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції № 1001402310 від 30.12.2011, яким комунальному підприємству "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 398660 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 318933 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 79 733 грн.
В задоволені інших позовних вимог відмовити.
Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції грошові кошти в розмірі 30 гривні 00 коп. (тридцять гривень 00 коп.).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Дата складання постанови в повному обсязі - 12.03.2012.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду А.В. Сагун