13 березня 2012 року 2а-898/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт»до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,
21.02.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт»(далі -позивач, Товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.12.2012 №0003741520 та від 04.01.2012 №00000011520, якими зменшено суму від'ємного значення з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року та ІІ-ІІІ квартали 2011 року на 14 808 822,00 грн.
13.03.2012 усною ухвалою Київського окружного адміністративного суду у справі здійснено заміну неналежного відповідача - Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області на належного (її правонаступника) - Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби (далі -відповідач, Податковий орган).
Позовні вимоги Товариства обґрунтовані тим, що вказані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на положеннях податкового законодавства та прийняті відповідачем з перевищенням повноважень і порушують законні інтереси позивача з наступних підстав.
Товариством правомірно сформовано та зазначено у податковій звітності склад об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 року та ІІ-ІІІ квартали 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих звітних періодів у сумі 14 808 822,00 грн.
Також, позивач зазначає, що у листі комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 №04-39/10-1160 зазначено: «…пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення».
В той же час, позивач зазначає, що відповідачем неправильно застосовано положення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»ПК України, тоді як згідно з пунктом 56.21 статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Крім того, позивач просить звернути увагу на те, що сума збитків і від'ємного значення об'єкту оподаткування попередніх періодів (2010 рік та І квартал 2011 року) Податковим органом не заперечується.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у позові відмовити, оскільки положеннями пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.
У зв'язку із набранням 01.04.2011 чинності розділу III ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року (відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») до складу від'ємного значення другого, другого-третього кварталів 2011 року не включається.
На підставі викладеного відповідач вважає прийняті ним податкові повідомлення-рішення від 02.12.2011 №0003741520, від 04.01.2012 №0000011520 - обґрунтованими, законними та правомірними.
Крім того, представник Податкового органу у судовому засіданні зауважив, що правомірність включення Товариством до складу об'єкта оподаткування за результатами І кварталу 2011 року збитків, які виникли до 01.01.2011 в сумі 14 808 822,00 грн., підтверджується виключно за результатами проведеної камеральної перевірки, тобто вказані дані обґрунтовано відображено в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року. В той же час, відповідність вказаної суми фінансово-господарським операціям позивача буде перевірено лише під час планової документальної перевірки Товариства.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт»зареєстроване Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області від 05.05.2008, код ЄДРПОУ -32577712, взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 18.07.2003 за №1717-04, перебуває на обліку в Бориспільській ОДПІ ДПС.
На підставі підпункту 20.1.14 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 ПК України відповідачем проведено камеральну перевірку за ІІ квартал 2011 року платника податку на прибуток -Товариства. Перевірку проведено на підставі даних у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2010 рік, І квартал 2011 року та ІІ квартал 2011 року.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 11.11.2011 №301/15-2/32577712, яким зафіксовано наступне.
Згідно з даними декларації з податку на прибуток позивача за результатами І кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування (рядок 08 графа 3 форми декларації, затвердженої наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143) складає: 15 240 196,00 грн., в тому числі збитки минулих періодів (рядок 04.9 графа 3 декларації) 14 808 822,00 грн.
Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за результатами 2010 року складає 14 808 822,00 грн., а отже від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року становить 431 374,00 грн. та підлягає включенню до рядка 06.6 декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року.
За даними декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування (р.07 декларації затвердженої наказом ДПА України від 28.02.2011р. № 114) становить - 15 505 870,00 грн., в тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року (р.06.6) вказано 15 240 196,00 грн. Таким чином, за результатами перевірки встановлено факт завищення Товариством від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 14 808 822,00 грн.
Як встановлено відповідачем в ході проведення перевірки, позивач реалізував своє право на включення до складу валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році, включивши до податкової декларації за перший квартал 2011 року (рядок 04.9) показник такого від'ємного значення в сумі 14 808 822,00 грн., який разом з результатами діяльності у першому кварталі 2011 року становить показник від'ємного значення «- 15 240 196»(рядок 08 декларації).
В ході проведення перевірки відображених у рядку 06.6 декларації з податку на прибуток позивача за другий квартал 2011 року «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду»встановлено, що на формування цього показника мало вплив віднесення підприємством до складу валових витрат власних збитків за 2009, 2010 роки та перший квартал 2011 року.
Відповідно до пояснень позивача, які представником відповідача не заперечуються, судом встановлено, що в декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року Товариством відображено в рядку 04.9 декларації (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) суму 14 808 822,00 грн., в яку включено суму 80% збитків за 2009 рік -10 480 364,00 грн. та збитки в сумі 4 328 458,00 грн. за 2010 рік, де 1 708 367,00 грн. -поточні збитки, отримані Товариством протягом 2010 року, і 2 620 091,00 грн. -20% збитків за 2009 рік.
На підставі вказаного акту перевірки від 11.11.2011 та виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «П»від 02.12.2011 №0003741520, яким Товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 14 808 822,00 грн. за порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, Товариство звернулось із скаргою від 06.12.2011 №42 до Державної податкової адміністрації у Київській області. Рішенням від 25.01.2012 №198/10/25-017/42323-185 у задоволенні вказаної скарги позивачу відмовлено, а податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 №0003741520 залишено без змін.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі підпункту 20.1.14 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, статті 76 ПК України відповідачем проведено камеральну перевірку за ІІ-ІІІ квартали 2011 року платника податку на прибуток -Товариства. Перевірку проведено на підставі даних у податкових деклараціях з податку на прибуток за І квартал 2011 року та ІІ-ІІІ квартали 2011 року.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 16.12.2011 №346/15-2/32577712, яким зафіксовано наступне.
Від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року становить 431 374,00 грн. та підлягає включенню до витрат за II-ІІІ квартали 2011 року.
Таким чином, за результатами перевірки встановлено факт завищення Товариством від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 14 808 822,00 грн.
На підставі акту камеральної перевірки від 16.12.2011 та виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «П»від 04.01.2012 №0000011520, яким Товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 14 808 822,00 грн. за порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України.
Таким чином, за результатами камеральних перевірок відповідач дійшов висновку, що позивачем неправомірно завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за II, ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 14 808 822,00 грн. та камерально підтверджено від'ємне значення об'єкта оподаткування за результатами II кварталу 2011 року в сумі 697 048,00 грн. та за результатами ІІ-ІІІ кварталів 2011 року в сумі 962 073,00 грн.
На вимогу суду, позивачем надано економічне обгрунтування збитків за 2009-2010 роки, які Товариством віднесено до складу валових витрат як першого, другого так і другого-третього кварталів 2011 року, яке полягає в наступному.
Товариство є правонаступником всіх майнових і немайнових прав та обов'язків ВАТ «Регіонпродукт», оскільки згідно з протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ «Регіонпродукт»24.04.2008 ВАТ «Регіонпродукт»реорганізовано у ТОВ «Регіонпродукт».
Компанія «Ньом Інтернаціональ АГ»(Австрія) є єдиним засновником ТОВ «Регіонпродукт» на підставі обміну простих іменних акцій ВАТ «Регіонпродукт»на відповідну кількість часток, що забезпечує рівнозначний відсоток у статутному капіталі частки ТОВ «Регіонпродукт»загальною сумою вкладу 10 130 500,00 грн.
Для подальшого здійснення господарської діяльності відбулося внесення додаткових вкладів (частинами) для збільшення статутного капіталу.
Збитки Товариства пояснюються тим, що у зв'язку з прийняттям рішення про залучення іноземних інвесторів завод (позивач) припинив свою виробничу діяльність з травня 2007 року для реконструкції. Вказані заходи викликані недоцільністю подальшої експлуатації основних засобів через їхню фізичну та моральну застарілість і невідповідність сучасним вимогам та технологіям виробництва.
У 2010 році продовжувався перший етап реконструкції заводу, продукція не вироблялася, окрім надання споживачам соціальної сфери послуг з водопостачання та водовідведення.
До складу валових доходів Товариства за 2010 рік увійшли доходи від продажу валюти, приріст балансової вартості запасів та інші доходи -послуги від водопостачання та водовідведення, що вбачається з наданої в поясненні розшифровки.
В той же час, позивачем протягом 2010 року щомісяця здійснювались адміністративні витрати, які полягали у виплаті заробітної плати, сплаті податків, оплаті за електроенергію, водопостачання та каналізацію, послуг зв'язку та інтернету, послуг банку, охорони підприємства, амортизація основних засобів, які введені в експлуатацію, супроводження програми 1-С та обслуговування засобів комп'ютерної техніки.
Таким чином, відображені у декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року збитки в суму 14 808 822,00 грн. складаються з суми валових витрат, пов'язаних з господарською діяльністю Товариства.
На підтвердження обгрунтованості включення до складу від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток Товариства за 2010 рік (без урахування валових витрат попередніх періодів) позивачем надано копії первинних документів, зокрема, актів виконаних робіт (послуг), банківських виписок, відомостей на виплату заробітної плати тощо.
Також, у судовому засіданні представником позивача зазначено, що правомірність формування валових витрат Товариства за 2009- 2010 роки, а отже і збитків, підтверджується фактом здійснення відповідачем податкових перевірок з питань оподаткування податком на додану вартість, за результатами яких всі операції Товариства підтверджено та зафіксовано правомірне декларування податкових зобов'язань з ПДВ.
Проте, у судовому засіданні представник відповідача проти таких доводів представника Товариства заперечив та зазначив, що перевірки були тематичними і стосувалися виключно підстав формування податкових зобов'язань з ПДВ і їх результати не можуть свідчити про правомірність включення позивачем до збитків підприємства тих чи інших витрат.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідач не заперечує правомірність та обґрунтованість віднесення Товариством до складу валових витрат за перший квартал 2011 року кошти в сумі 14 808 822,00 грн., тобто розмір збитків за результатами діяльності позивача у 2009-2010 роках, підтверджених камеральними перевірками. В той же час, представником відповідача у судовому засіданні визнано, що на даний час спір між позивачем та Податковим органом полягає лише щодо застосування припису Податкового кодексу України стосовно включення збитків підприємства за попередні періоди (2009-2010 роки) до складу об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ, ІІ-ІІІ квартали 2011 року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даній справі предметом доказування є правомірність включення позивачем до суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ, ІІ-ІІІ квартали 2011 року збитків, понесених у 2009-2010 роках.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив з наступного.
Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі -Закон №334/94-ВР) та Податковим кодексом України.
Згідно з статтею 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладені норми чинного законодавства, суд не бере до уваги посилання позивача на лист комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 №04-39/10-1160 та викладену у ньому позицію, оскільки він не є обов'язковим для виконання органами податкової служби.
Також, суд не враховує посилання позивача на факти здійснених перевірок за 2009-2010 роки щодо оподаткування податком на додану вартість, оскільки вони були тематичними і не можуть свідчити про правомірність формування Товариством збитків за 2009-2010 рік у тому розмірі, який включено позивачем до декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року.
В той же час, щодо правомірності включення позивачем до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ, ІІ-ІІІ квартали 2011 року збитків за 2009-2010 роки у сумі 14 808 822,00 грн. суд звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Керуючись наведеною нормою, до 01.04.2011 при врахуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування позивач керувався статтею 6 Закону №334/94-ВР, згідно з пунктом 6.1 якої встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році норми вищевказаного пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону № 334/94-ВР, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Тобто, розраховане за підсумками 2010 року від'ємне значення об'єкта оподаткування включалося згідно з вимогами Закону, до витрат першого кварталу 2011 року та враховувалось при розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками цього кварталу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем до складу валових витрат підприємства за перший квартал 2011 року віднесено збитки у розмірі 80% за 2009 рік та 2010 рік у загальній сумі 14 808 822,00 грн.
Як зазначалось вище, Податковий орган проти правильності віднесення вказаних коштів до валових витрат за перший квартал 2011 року та правомірності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування першого кварталу 2011 року не заперечує.
В той же час, відповідач заперечує проти включення до складу валових витрат за другий квартал 2011 року підприємства збитків, які виникли у 2009-2010 роках, зазначаючи, що до складу валових витрат другого кварталу 2011 року повинне включатися виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане Товариством за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року в сумі 431 374,00 грн. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року та попередніх років.
Суд вважає, що такі твердження Податкового органу суперечать нормам чинного податкового законодавства, виходячи з наступного.
У періоді до 01.04.2011 положення Податкового кодексу України щодо оподаткування прибутку підприємств не діяли, а діяв Закон № 334/94-ВР.
Таким чином, позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування, керувався положеннями саме вказаного Закону та правомірно включив кошти в сумі 14 808 822,00 грн. до складу від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року.
Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення»ПК України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Вищевказана норма передбачає включення до витрат ІІ кварталу 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року відповідно до вимог законодавства.
Абзац 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачає, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Вищевказана норма передбачає порядок обрахування у 2011 році від'ємного значення оподаткування наростаючим підсумком без встановлення жодних особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.
Законодавством чітко закріплена можливість врахування в складі валових витрат першого кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, а також подальше включення всього без виключення від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками першого кварталу 2011 року до повного його погашення у витрати другого кварталу 2011 року та його значення у рядку «06.6» податкової декларації з податку на прибуток.
Отже, враховуючи викладені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем до витрат підприємства за другий квартал 2011 року правомірно включено розраховане від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року, в тому числі у сумі 14 808 822,00 грн., оскільки вказана сума є саме результатом розрахунку об'єкта оподаткування відповідно до викладених вище правових норм, а не результатом, як зазначає відповідач, господарської діяльності Товариства за перший квартал 2011 року.
Таким чином, суд звертає увагу на невірне тлумачення відповідачем положень частини 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Крім того, згідно з пунктом 56.21 статті 56 ПК України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.
Відповідно до пункту 58.2 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Враховуючи, що відповідачем неправомірно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток Товариства на 14 808 822,00 грн., суд дійшов висновку про необґрунтоване визначення в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях суми 14 808 822,00 грн.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень форми «П», якими зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14 808 822,00 грн., суду не доведена; наявність фактів порушення позивачем податкового законодавства щодо віднесення до валових витрат підприємства у ІІ, ІІ-ІІІ кварталах 2011 року коштів у сумі 14 808 822,00 грн. не доведена, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 2 грудня 2011 року №0003741520.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 4 січня 2012 року №0000011520.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт» судовий збір у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 березня 2012 р.