14 березня 2012 року 2а-988/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп"
доБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2011 року № 0003841520.
В основу визначення податкового зобов'язання згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено дані акта перевірки про завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року, що сталося в результаті включення до показника від'ємного значення об'єкту оподаткування за результатами діяльності у І-му кварталі 2011 року збитків результатами діяльності у 2010 році.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив об'єкт оподаткування податком на прибуток, відобразивши у податковій декларації за ІІ-й квартал 2011 року загальний показник від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності за 2010 рік та І-й квартал 2011 року. Позивач вказував на неправильне застосування податковим органом положень Податкового кодексу України, а тому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення.
Відповідач позову не визнав, подав письмові заперечення в яких зазначив, що вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.
14 березня 2012 року представники сторін заявили суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" є юридичною особою, що зареєстрована 05.03.2010 року Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією та перебуває як платник податків на обліку в Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області з 09.03.2010 року № 5246.
У листопаді 2011 року посадовою особою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток.
За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 16.11.2011 року № 306/15-2/37002375.
Перевіркою встановлено, що за даними декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від 09.08.2011 року № 9006296976 позивач задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування (ряд. 07 гр. 3 декларації) у сумі "-20496764,00 грн.", в тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року в сумі 12126815,00 грн.
Однак, в податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року від 10.05.2011 року №9003017246 позивач задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі "-12126815,00 грн.", який включає в себе показник від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року (за 2010 рік) у сумі 6681612,00 грн.
Таким чином, в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року позивач у складі показника від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року (сума "-20496764,00 грн.") відобразив від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року у сумі 6681612,00 грн.
За результатами перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень податкового Кодексу України, що призвело до завищення підприємством суми витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування на 6681612,00 грн., що призвело до заниження об'єкта оподаткування на 6681612,00 грн.
За результатами перевірки Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 року № 0003841520, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за ІІ-й квартал 2011 року на суму 6681612,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам між сторонами, з приводу яких виник публічно-правовий спір, суд виходить з такого.
Спір виник між сторонами у зв'язку з включенням позивачем до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ-му кварталі 2011 року збитків (показника від'ємного значення) за результатами діяльності за 2010 рік.
У 2010 році та до 31 березня 2011 року правила оподаткування податком на прибуток визначались Законом України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", а з 1 квітня 2011 року - положеннями Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону передбачено, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень.
Як встановлено судом, позивач реалізував своє право на включення до складу валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році, включивши до податкової декларації за І-й квартал 2011 року показник такого від'ємного значення у сумі 6681612,00 грн.
Крім того, судом встановлено, що сума збитків на яку податковим органом було зменшено валові витрати у ІІ періоді 2011 року виникли в 2010 році.
Однак, з 1 квітня 2011 року в силу пункту 2 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України Закон України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" втратив чинність частково.
З 1 квітня 2011 року відносини з приводу оподаткування податком на прибуток регулюються розділом ІІІ Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає спеціальні правила застосування у 2011 році положень пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу, якими передбачено правила перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками податкового року на валові витрати першого календарного кварталу наступного податкового року.
Так, в силу пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України свідчить про те, що право платника податків на включення до витрат другого календарного кварталу 2011 року показника від'ємного значення за підсумками І-го кварталу 2011 року пов'язується лише з діяльністю платника податків у цьому кварталі. Положення вказаної норми Податкового кодексу України не поширюється на об'єкти оподаткування, що виникли у 2010 році і регулювались положеннями Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", який втратив чинність 1 квітня 2011 року.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду судом встановлено, що податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яким зменшив позивачу суму задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 року на суму "збитків" (від'ємного значення об'єкту оподаткування) за підсумками 2010 року.
Це означає, що податкове повідомлення-рішення є правомірним і скасуванню не підлягає.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.