27 лютого 2012 року 2а-601/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Головенко О.Д.,
при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,
за участю:
представника позивача: Івашева Є.В., Коваленко Р.А.
представника відповідача: Декало Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області до Відкритого акціонерного товариства «РОСАВА»про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «РОСАВА»про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних втрат на виплату та доставку пенсій.
Позов мотивований тим, що на день звернення до суду за відповідачем утворився борг по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій на суму 288 528,43 грн. за період з листопада 2011 року по січень 2012 року, у зв'язку з чим позивач на підставі п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування просить стягнути з відповідача суму боргу в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечила та просила відмовити у його задоволенні.
Відповідач вважає, що особам, які набули право на пенсію після 01.01.2004 підприємство не зобов'язане проводити відшкодування пільгових пенсій позивачу, оскільки такі пенсії були призначені згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», яким не передбачалось дане відшкодування та до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058 -IV, який набув чинності з 01.01.2004.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, перевіривши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (надалі -Закон № 1058-ІV) страхувальниками визнаються роботодавці -підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-ІV визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у ст. 14 Закону.
Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «РОСАВА»є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 19.07.1999 згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Біла Церква, як платник страхових внесків.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 № 1788-ХІІ виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, в частині пенсій, призначених згідно «б»-«з» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Судом встановлено, що до розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій за період з листопада 2011 року по січень 2012 року включено осіб, які набули право на пенсію і яким призначено пенсії до набуття чинності Законом № 1058-ІV, тобто до 01.01.2004.
Проте, відповідно до норми п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV для відшкодування витрат на виплату пенсій особам, що набули право на пенсію до набуття чинності Закону № 1058-ІV, зберігається такий порядок, який діяв до 01.01.2004.
До 01.01.2004 діюче на той час законодавство України, передбачало відшкодування витрат на виплату пенсій за рахунок підприємств у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату пенсій відповідно до пунктів «б»- «з»цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - у 1996 році.
Пенсії особам на пільгових умовах, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, були передбачені пунктом «а»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і тим самим відшкодуванню не підлягали.
Стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»згодом була змінена Законом України від 17.02.2000 № 1461-III «По внесення змін до деяких законів України».
Цим же Законом № 1461-ІІІ до Закону України «Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування»внесено зміни та було запроваджено порядок покриття витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, відповідно до якого фактичні витрати на виплату та доставку пенсій визначаються об'єктом оподаткування. Зазначений порядок діє і сьогодні.
Отже, витрати Пенсійного фонду України на доставку та виплату пенсій зазначеним особам, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, до 01.01.2004 не відшкодовувались підприємствами, а покривались за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, а тому підстави для стягнення Позивачем витрат на виплату та доставку пенсій для таких осіб відсутні.
Як встановлено судом, до розрахунків відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за листопад 2011 року по січень 2012 року позивачем було включено до даних розрахунків відшкодування щодо пенсій осіб, які набули право на пенсію після 01.01.2004, а саме в розмірі 82 052,73 грн.
Таким чином, Управлінням Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві порушено вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV.
Згідно п. 6 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV виплата пенсій, передбачених цим Законом, а також встановлених надбавок та здійснених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» підвищень проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. 6.6 Постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.
Проте, як встановлено судом, Управлінням Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві включено до розрахунків витрат на виплату та доставку пенсій за період з листопада 2011 року по січень 2012 року суми пенсій, які з урахуванням ст. 12 Закону № 1058-ІV, станом на день розгляду справи, отримують зазначені в розрахунках особи. Розмір пенсії зазначеним особам щорічно змінюються внаслідок перерахунку відповідно до ст. 42 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак нормативні акти, на які посилається Управління Пенсійного фонду України при цьому передбачають саме підвищення пенсії, а тому збільшення розміру пенсії, що виникає внаслідок перерахунку, є його підвищенням не повинно включатися до розміру відшкодування, який зобов'язаний сплачувати відповідач.
Отже, загальний розмір відшкодувань щодо пенсій, призначених до 01.01.2004 становить 82 052,73 грн., а розмір надбавок та підвищень до пенсій осіб, які набули право на пенсію після 01.01.2004 становить суму 206 475,70 грн.
Таким чином, загальним розміром відшкодувань є сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та № 2 за період з листопада 2011 року по січень 2012 року в розмірі 206 475,70 грн. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно вимоги щодо стягнення з відповідача суми відшкодування витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до списку № 1 в частині стягнення доплат, набавок та підвищень, включених до розрахунку за вищевказаний період на суму 82 052,73 грн., не мають правових підстав і задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що не підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «РОСАВА» (09112, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91, код ЄДРПОУ - 00152269) суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно списку № 1 та № 2 на користь Управління Пенсійного фонду в м. Білій Церкві Київської області (09112, Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, 23, ідентифікаційний код 22200584) в розмірі 206 475 (двісті шість тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 70 коп.
В решті позовних вимог відмовити
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Головенко О.Д.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 березня 2012 р.