1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2012 р. м. Івано-Франківськ Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі: головуючого Горблянського Я.Д., суддів Мелінишин Г.П., Бойчука І.В. секретаря Балагури М.О. з участю: апелянта ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду від 26 січня 2012 року, - в с т а н о в и л а: 05.12.2011 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину в сумі 1659 грн. 67 коп., затрачених на лікування. Рішенням Долинського районного суду від 26.01.2012 року позов задоволено. частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1497,59 грн. відшкодування додаткових витрат на дитину, пов'язаних з лікуванням їх неповнолітнього сина ОСОБА_4, 188,20 грн. сплаченого судового збору та 200 грн. витрат на надання їй правової допомоги згідно з квитанцією адвоката ОСОБА_5 На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Судом не враховано тієї обставини, що ОСОБА_3 вже зверталась з аналогічним позовом до суду 22 квітня 2011 року, в якому були наведені ті ж підстави та додані ті ж _______________________________________________________________________________ Справа №2/ 0906/1407/2011 Головуючий у 1 інстанції - Лицур І.М. Провадження № 22-ц/0990/487/2012 Категорія 46 Суддя-доповідач - Горблянський Я.Д. докази, що і в позові від 02.12.2011 року. Крім того, зазначає, що подані позивачем документи в підтвердження позову, - це світлокопії, не завірені належним чином, тому мають сприйматись судом критично. Також в справі немає жодного доказу про будь-яке лікування сина в період після рішення суду за першим позовом. Долучені до справи чеки на придбання ліків і медикаментів є неналежним доказом, оскільки позивачем не долучено жодного рецепту чи лікарської рекомендації щодо необхідності їх застосування. Тому просить скасувати рішення Долинського районного суду від 26 січня 2012 року та ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_3 відмовити, а провадження у справі закрити. Розглянувши матеріали справи, вислухавши апелянта та його представника, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги. Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі і у них є син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачкою і перебувають на її утриманні. ОСОБА_1 щомісячно сплачує на утримання дітей аліменти в розмірі 1/3 частини зі всіх видів свого заробітку. Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору. Судом встановлено, що ОСОБА_4 хворіє на хронічний парапроктит і потребує систематичного лікування. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції позивач понесла витрати на лікування сина, що підтверджуються долученими до справи проїзними документами для проїзду її та сина до лікувальних закладів, фіскальними чеками купівлі медикаментів та ліків та розрахунковими чеками купівлі продуктів. Як встановлено судом першої інстанції, зв'язку з лікуванням неповнолітнього сина, позивачем були понесені витрати на суму 2995 грн. 18 коп., а тому суд обґрунтовано стягнув з відповідача половину цієї суми 1497,59 грн. Враховуючи вищенаведене, а також ту обставину, що відповідач, знаючи про захворювання сина, не надає у добровільному порядку матеріальну допомогу на його лікування, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог. При визначенні розміру додаткових витрат на дитину суд першої інстанції врахував те, що відповідач є фізично здоровим, працездатним, а отже спроможний надати матеріальну допомогу. Колегія суддів вважає що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості, оскільки всі вони були враховані судом першої інстанції при його ухваленні. Підстав для скасування даного рішення і ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає. На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів , - у х в а л и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити. Рішення Долинського районного суду від 26 січня 2012 року залишити без зміни. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили. Судді: Я.Д. Горблянський Г.П. Мелінишин І.В. Бойчук 1