13 жовтня 2011 р.Справа № 2035/2а-2131/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Харкові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У квітня 2011 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (далі -УПФУ), про відновлення порушеного права на пенсію, виплати яких встановлено ст.ст. 50 і 54 Закону України від 28 лютого 1991 року N 796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон N 796-XII).
Позивач зазначив, що він як інвалід ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує державну пенсію, передбачену Законом N 796-XII. Посилаючись на те, що розмір призначеної та виплачуваної йому пенсії не відповідає розмірам, визначеним Законом N 796-XII, і на відмову УПФ привести його у відповідність із вимогами Закону позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його усунути це порушення, провівши вказані перерахунки з 01.01.2001 року з подальшим перерахунком в разі зміни мінімальної пенсії за віком. Одночасно позивачем заявлено клопотання пр. опновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2011 року позовні вимоги до 12.10.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 липня 2011 року позов задоволено частково.
Визнано дії УПФУ про відмову в перерахунку пенсії позивачу протиправними.
Зобов'язано УПФУ провести позивачу перерахунок та виплату заборгованості з державної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком виходячи виключно з законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком за період з 9 квітня 2011 року по 1 липня 2011 року.
Зобов'язано УПФУ після здійснення позивачу відповідного перерахунку та виплати заборгованості з належним позивачеві, здійснювати виплати додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 9 квітня 2011 року по 1 липня 2011 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, УПФУ в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судові рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова позивачем не оскаржені.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга УПФУ підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
В порядку, визначеному ст.ст. 183-2 та 195 КАС України, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмово провадження та в межах доводів апеляційної скарги.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії І осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст.ст. 50, 54 Закону N 796-XII.
Частково погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок пенсії позивача, колегія суддів зазначає, ст. 49 Закону N 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) пенсії державної пенсії; б) додаткової за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі ст. 50 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України від 06 червня 1996 року N 230/96-ВР, особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам ІІ групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І, та у зв'язку з утратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені п.п. 12, 15 п. 28 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо розміру державної пенсії та додаткової пенсії, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.
Колегія суддів зазначає, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений чинною постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523 "Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи", положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст.ст. 50, 54 Закону N 796-XII. А в пункті 2 постанови від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", в пункті 4 постанови від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та в п. 2 постанови від 16 липня 2008 року N 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей Закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
При вирішенні спору суд першої інстанцій, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при розрахунку державної пенсії, передбаченої ст. 54 Закону N 796-XII, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбаченої ст. 50 даного Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону N 1058-IV, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
Відтак, при розрахунку пенсії позивача УПФУ в період з 09.04.2011 року повинно було виходити з наступних показників:
Розмір пенсії Термін дії Підстава
764 грн. 01.04.2011 - 30.09.2011 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV;
Закон України від 23.12.2010 р. № 2857-VI
Дане відповідає приписам ч. 3 ст. 67 N 796-XII про те, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
При цьому позовна вимога щодо зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії позивача у частині зобов'язання відповідача і на майбутнє проводити перерахунок пенсії позивача не відповідає змісту законодавства.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зобов'язати УПФУ здійснити з 9 квітня 2011 року по 1 липня 2011 року перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, отриманої позивачем у відповідності до приписів ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону N 796-XII, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону N 1058-IV.
Разом з тим, судом першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог за період з 12.10.2010 року по 08.04.2010 року допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 8.04.2011 року по справі №2а-1656/11, зобов'язано УПФУ провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії та додаткової пенсії., як інваліду другої групи захворювання, отриманого внаслідок аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст.50,54 Закону N 796-XII, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст.28 Закону N 1058-IV та провести відповідні виплати з 12.10.2010 року по 8.04.2011 року.
Відповідно п.3 ч.1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином виходячи з приписів вказаної норми, позовні вимоги за період з 12.10.2010 року по 08.04.2010 року підлягають залишенню без розгляду.
Враховуючи вищенаведене, через порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність частково скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нового рішення про залишення частини позовних вимог без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 155 ч.1 п.3, 183-2, 185, 197, 198 ч. 1 п. 4, 202 ч.1 п.4, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова -задовольнити частково.
Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 липня 2011 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Тимченка В'ячеслава Федоровича до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 12.10.2010 року по 08.04.2010 року -скасувати, з прийняттям в цій частині нового рішення про залишення даних позовних вимог -без розгляду.
В іншій частині постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 липня 2011 року -залишити без змін.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) З.Г. Подобайло
(підпис) А.М. Григоров
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мельнікова Л.В.