ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-34/231-201229.02.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніко”
доПриватного акціонерного товариства “Українська інноваційна страхова компанія “Інвестсервіс”
про стягнення шкоди в сумі 3 510,81 грн.,
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -не з'явився;
від відповідача -не з'явився.
У січні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Ніко” (далі -позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Українська інноваційна страхова компанія “Інвестсервіс” (далі -відповідач) 3510,81 грн. відшкодування матеріальної шкоди, з яких: 3 153,28 грн. основна заборгованість, 357,53 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.10.2010 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль «ЗАЗ-ТА69УР», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «Ніко». Причиною ДТП було порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1., який керував автомобілем «РУТА-20 СПГ». Оскільки цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану автомобілем «РУТА-20 СПГ»під час його експлуатації особою, застрахована згідно поліса №ВЕ/0495381 у відповідача, то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.
Ухвалою суду від 10.01.2012 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 30.01.2012.
30.01.2012 через відділ діловодства суду представником позивача була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 3 398,33 грн., з яких: 3 153,28 грн. сума основної заборгованості, 245,05 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Ухвалою суду від 30.01.2012 розгляд справи було відкладено на 15.02.2012.
Ухвалою суду від 15.02.2012 розгляд справи було віддалено на 29.02.2012.
Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б.
Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
На призначені судові засідання 30.01.2012, 15.02.2012, 29.02.2012 представники позивача та відповідача не з'являлися, про дату та час їх проведення були повідомлені належним чином, про що зокрема свідчить наявні у матеріалах справи оригінали поштових відправлень.
Отже, відповідач та позивач завчасно були повідомлені про місце, дату та час судових засідань.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як убачається з постанови Київського районного суду міста Донецька Донецької області від 12.11.2010 у адміністративній справі № 3-4703/10, 15.10.2010 о 14 год. 45 хв. у м. Донецьку на вул. Челюскінців була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «РУТА-20 СПГ», яким керував ОСОБА_1 та «ЗАЗ-ТА69УР».
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1. вимог пунктів 13.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Київського районного суду міста Донецька Донецької області від 12.11.2010 у адміністративній справі № 3-4703/10. Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.
Як зазначає позивач, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «ЗАЗ-ТА69УР», державний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «Ніко».
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
З матеріалів доданих до справи, а саме з повідомлення про страховий випадок (ОСЦПВ) вбачається, що про подію заявлено в ГАИ м. Донецька, проте позивачем розширеної довідки державної автомобільної інспекції Головного управління МВС у м. Донецьку, суду не надано, за відсутності якого суду не вбачається, що саме ТОВ «Гор. Авто»є власником автомобіля «РУТА-20 СПГ», яким керував водій ОСОБА_1 і якого визнано винним у ДТП.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Також, позивачем не надано суду довідки про пошкодження автомобіля «ЗАЗ-ТА69УР», акт (протокол) огляду транспортного засобу на підтвердження завданих механічних пошкоджень автомобілю «ЗАЗ-ТА69УР».
На підтвердження вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу «ЗАЗ-ТА69УР»позивачем надано аркуш справи, в якому експертом Бодак В.С визначена вартість відновлювального ремонту автомобіля «ЗАЗ-ТА69УР», держаний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП у розмірі 3153,28.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неможливість надання оригіналу висновку товарознавчого дослідження на підтвердження вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «ЗАЗ-ТА69УР», разом з тим, надає лише копію останньої сторінки висновку, з якої суд не вбачає номер даного висновку, дату його складання, які саме механічні пошкодження оцінював експерт, та які саме деталі підлягають відновленню або заміні, кваліфікацію та спеціалізацію експерта.
Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Разом з тим, суд не розцінює надану позивачем останню сторінку висновку як належний та допустимий доказ на підтвердження факту визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «ЗАЗ-ТА69УР».
Доказів на підтвердження реальної шкоди, заподіяної автомобілю «ЗАЗ-ТА69УР»позивачем також не надано (акта виконаних робіт, рахунок-фактури №09/03/АС, наряд-замовлення).
Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено факту наявності витрат пов'язаних з відшкодуванням вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «ЗАЗ-ТА69УР», розрахованого в порядку встановленому законодавством, а відтак не визначено в якому саме розмірі повинен нести відповідальність відповідач та в якому розмірі відшкодувати пошкодженому автомобілю позивача збитки.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судові витрати при відмові в позові покладаються на позивача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Сташків Р.Б.
рішення підписано 13.02.2012