Провадження № 2а/1615/151/2012
Справа № 1615/199/2012
12.03.2012 року суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Якимець Т.Є.., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області справу за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_2 до суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії дитині війни,
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії дитині війни.
В заяві позивач зазначив, що належить до соціальної категорії «Дитина війни»та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однако, управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці всупереч Рішенню Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», протягом 2010 - 2011 роках таку допомогу виплатили у неповному обсязі, чим порушили його законні права. Прохає суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача починаючи з 19.06.2011 року по день винесення рішення нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці у визначений строк заперечення проти позову суду не надало.
Ухвалою від 18.01.2012 року позовні вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії як дитині війни з 19.06.2011 року по 15.07.2011 року залишені без розгляду, оскільки подані після закінчення строків, встановлених ч.2 ст. 99 КАС України.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, на підставі наявних у справі доказів, вважаю, що позовні вимоги позивача починаючи з 16.07.2011 року підлягають частковому задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № 130679, виданим в 1994 році.
Враховуючи зазначений статус, позивач відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці зазначені виплати позивачці здійснює не в повному розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених Законом.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «Дитина війни», серед яких їм надано право, щомісячно отримувати підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», в редакції Закону від 23.12.2010 року, на 2011 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинено.
Відповідно до п.7 ч.1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року, який набрав чинності 19.06.2011 року, прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, згідно якого «Установити, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №20 -рп/2011 від 26.12.2011 року у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 4 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23 грудня 2010 року N 2857-VI з наступними змінами.
Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат особам, що мають статус «Дитина війни»делеговано Кабінету Міністрів України.
Водночас, на момент набрання чинності зазначеним Законом, Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат особам, що мають статус «Дитина війни».
На виконання вимог п.7 ч.1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року, 06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року.
Пунктами 6, 8 Постанови Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні. Ця постанова діє до 01.01.2012 року.
Відповідно до п.3 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 року встановлено, що у 2012 році норми і положення статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
На виконання вимог п.3 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 року, 28.12.2011 року Кабінетом Міністрів України»прийнято Постанову №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», яка набрала чинності 01.01.2012 року.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №1381 від 28.12.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення»встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.
Особам, які одночасно мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань" і "Про соціальний захист дітей війни", таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №3 -рп/2012 від 25.01.2012 року справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Надаючи перевагу Законам України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року, «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року, «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 року слід виходити із того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади України -Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмету правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
У п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 року №4 -зп зазначено: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової юридичної сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Тобто під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше.
Отже, з 01 січня по 22 липня 2011 року включно, територіальні органи Пенсійного фонду України повинні були діяти у відповідності з приписами ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а саме нараховувати та здійснювати доплату до пенсії позивача у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а з 23.07.2011 року по 31.12.2011 року та з 01.01.2012 року у відповідача відсутні підстави для нараховування та виплати позивачеві підвищення до пенсії у вказаному розмірі.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30 %, то вихідним критерієм для обчислення вказаного підвищення до пенсії дітям війни, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є розмір мінімальної пенсії за віком, визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Згідно абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2002 року за номером 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади та на Пенсійний фонд України покладено обов»язок щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати та забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Згідно вимог Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймається районним управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №803 від 27.07.2011 року утворено як юридичну особу публічного права Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці шляхом злиття Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці Полтавської області та Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області.
Оскільки Управління Пенсійного фонду в місті Кременчуці Полтавської області є правонаступником всіх прав та обов'язків Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці Полтавської області та є територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача, то саме Управління Пенсійного фонду України у місті Кременчуці Полтавської області є належним відповідачем в даній справі.
Відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України, не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Вважаю необхідним, позовні вимоги позивача задовольнити частково, визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці по невиконанню приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати позивачу за 2011 рік з 16 липня по 22 липня 2011 року включно з урахуванням зроблених виплат, а в задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2012 рік”, ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії Дитині війни -задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці за період з 16 липня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її розміру на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за 2011 рік з 16 липня 2011 року по 22 липня 2011 року включно з урахуванням фактично проведених виплат .
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка його подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: