91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
07.03.12 Справа № 18пд/5014/216/2012
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом Луганської міської ради, м. Луганськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -управління Держкомзему у м. Луганськ Луганської області, м. Луганськ
до приватного акціонерного товариства «Компанія «Айдар Ліга», м. Луганськ
про внесення змін до договору оренди землі
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 11.11.2011;
від відповідача: не прибув;
від 3-ї особи: не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про внесення змін до договору оренди землі від 09.07.2007 (державна реєстрація від 30.10.2007 № 040740200173), який укладено між сторонами за позовом, зокрема:
- про доповнення пункту 4 договору новим абзацом наступного змісту:
«На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає -2 344 618 (два мільйони триста сорок чотири тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 20 коп.»;
- про викладення пункту 8 договору в наступній редакції:
«8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5»;
- про доповнення п. 16 договору новим абзацом наступного змісту:
«На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі розмір річної орендної плати у гривнях, згідно мети використання земельної ділянки, складає 105507 (сто п'ять тисяч п'ятсот сім) грн. 82 коп.».
- про заміну найменування землекористувача з «акціонерне товариство закритого типу «Компанія «Айдар Ліга» на «приватне акціонерне товариство «Компанія «Айдар Ліга».
Відзивами на позовну заяву відповідач та третя особа проти позову не заперечують.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
09.07.2007 між сторонами за позовом укладено договір оренди землі, який зареєстрований 30.10.2007 за № 040740200173, згідно якому, позивач передав відповідачу в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 0,5212 га, під розміщену будівлю автозаправної станції з устаткуванням, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Руднєва,129-а.
Спірним пунктом 4 вказаного договору оренди встановлено, що на момент укладення договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 864347,66 грн.
Спірним пунктом 8 вказаного договору оренди встановлено, що річна орендна плата встановлюється у розмірі 250 відсотків земельного податку (річного) у гривнях, який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки.
Спірним пунктом 16 вказаного договору оренди встановлено, що на момент укладення договору розмір орендної плати у гривнях, згідно мети використання земельної ділянки, становить 21608,70 коп.
Листом від 31.10.2011 № 01/03-13/6869/0/2-11 позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки (до листа було додано примірник проекту договору про внесення змін до договору оренди землі), зокрема:
- про доповнення пункту 4 договору новим абзацом наступного змісту:
«На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає -2 344 618 (два мільйони триста сорок чотири тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 20 коп.»;
- про викладення пункту 8 договору в наступній редакції:
«8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5»;
- про доповнення п. 16 договору новим абзацом наступного змісту:
«На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі розмір річної орендної плати у гривнях, згідно мети використання земельної ділянки, складає 105507 (сто п'ять тисяч п'ятсот сім) грн. 82 коп.».
- про заміну найменування землекористувача з «акціонерне товариство закритого типу «Компанія «Айдар Ліга» на «приватне акціонерне товариство «Компанія «Айдар Ліга».
Відповідач отримав вказану пропозицію 04.11.2011 (що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення), однак, відповіді на неї позивачу не надав.
Враховуючи, що відповідач відмовився вносити зміни у договір оренди землі, позивач пред'явив до нього позов з вимогами внести вищевказані зміни у договір у судовому порядку.
Вимоги про доповнення пункту 4 договору новим розміром нормативної грошової оцінки земельної ділянки обґрунтовуються позивачем тим, що на даний час розмір цієї оцінки змінився та складає 2 344 618,20 грн., що стало відомо із інформації, наданої позивачу управлінням Держкомзему у м. Луганськ (лист від 21.09.2011 № 4-2-14/3868).
Враховуючи, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що орендується відповідачем, на даний час змінилася (збільшилася), позивач вважає, що і відповідні положення договору слід змінити.
Щодо зміни пункту 8 договору, позивач обґрунтовує свої вимоги змінами у земельному законодавстві, якими встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку (договором була встановлена орендна плата у розмірі 250 % земельного податку (річного),) та не більше 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Тобто позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що законом збільшено мінімальний розмір орендної плати, тому, положення договору не відповідають законодавству і потребують внесення змін.
Крім того, рішенням Луганської міської ради від 27.05.2011 № 9/12 встановлені договірні коефіцієнти залежно від цілей використання земельної ділянки. При використанні земельної ділянки для розташування автозаправної станції (як у відповідача) встановлено коефіцієнт 4,5.
Вимоги про доповнення пункту 16 договору новим розміром річної орендної плати обґрунтовується позивачем зміною розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується відповідачем, що потягнуло зміну розміру орендної плати.
Відзивом на позовну заяву від 22.02.2012 відповідач вказав, що він проти позовних вимог не заперечує
Третя особа відзивом на позовну заяву від 05.03.2012 проти позову не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:
Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі»зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 № 309-УІ внесені зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України «Про оренду землі», а саме, було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Попередня редакція наведеної статті Закону визначала, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Згідно п. 13 договору оренди щодо якого заявлено позовні вимоги розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.
Внесення змін до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України «Про оренду землі»направлено саме на підвищення цін на оренду землі (мінімальна орендна плата була у розмірі однократного земельного податку, а стала не меншою трикратного розміру земельного податку; розмір максимальної орендної плати збільшився до 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки).
З 01.01.2011 зазначені частини четверта та п'ята статті 21 Закону України «Про оренду землі»виключені в зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України (Закон України від 02.12.2010 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України), який діє з 01.01.2011 і має аналогічні положення закріплені у ст. 288 Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 1, ч. 2 ст. 632 ЦК України).
Таким чином, враховуючи, що договором була передбачена можливість зміни розміру орендної плати у разі підвищення цін (а законом було підвищено ціну на орендну плату), позивач вправі вимагати від відповідача внесення відповідних змін до договору оренди.
Аналогічні висновки містяться і в абзаці 5 пункту 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».
Пунктом 2.19 (абз. 4) постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»встановлено, що оскільки відповідно до частини першої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України.
У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (абз. 5 п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6).
Позивач листом від 31.10.2011 № 01/03-13/6869/0/2-11 звертався до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки (до листа було додано примірник проекту договору про внесення змін до договору оренди землі).
Відповідач отримав вказану пропозицію 04.11.2011 (що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення), однак, відповіді на неї позивачу не надав.
Таким чином, пункт 8 вказаного договору оренди згідно якому, річна орендна плата встановлюється у розмірі 250 % земельного податку (річного), не відповідає вимогам вищевказаного законодавства.
Рішенням Луганської міської ради від 27.05.2011 № 9/12 встановлені договірні коефіцієнти залежно від цілей використання земельної ділянки. При використанні земельної ділянки для розташування автозаправної станції встановлено коефіцієнт 4,5.
Пунктами 1 та 17 договору оренди землі від 09.07.2007 встановлено, що земельна ділянка передається в оренду відповідачу під розміщену будівлю автозаправної станції з устаткуванням.
Згідно п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
Вищевказане рішення Луганської міської ради від 27.05.2011 № 9/12, яким встановлені договірні коефіцієнти, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, на даний час не скасоване, тому, суд не може не брати його до уваги.
За таких обставин, позовні вимоги про викладення пункту 8 договору в наступній редакції:
«8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5», підлягають задоволенню в зв'язку з їх законністю та обґрунтованістю.
Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель»та пп. 3 п. 4 Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), затвердженого наказом Держкомзему України від 17.06.2008 № 123, яке зареєстроване в Мін'юсті України 10.07.2008 за № 626/15317, управління відповідно до покладених на нього завдань видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.
На вимогу суду управління Держкомзему у м. Луганськ (3-тя особа по справі) надало суду витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка орендується відповідачем за договором щодо якого заявлено позовні вимоги.
У зазначеному витязі вказано, що нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 2 344 618,20 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про доповнення п. 4 договору новим абзацом наступного змісту:
«На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає -2 344 618 (два мільйони триста сорок чотири тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 20 коп.», підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінився, також підлягає зміні (перерахуванню) розмір орендної плати у грошовій сумі, який вказано у п. 16 договору оренди землі.
Згідно обґрунтованому розрахунку позивача розмір річної орендної плати складає 105507,82 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про доповнення п. 16 договору новим абзацом наступного змісту:
«На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі розмір річної орендної плати у гривнях, згідно мети використання земельної ділянки, складає 105507 (сто п'ять тисяч п'ятсот сім) грн. 82 коп.», підлягають задоволенню.
Враховуючи, що на даний час (на порівняння з датою укладення договору оренди земельної ділянки) найменування відповідач (орендаря) змінилося, вимоги про заміну найменування землекористувача з «акціонерне товариство закритого типу «Компанія «Айдар Ліга»на «приватне акціонерне товариство «Компанія «Айдар Ліга», підлягають задоволенню.
Відповідач та третя особа відзивами на позовну заяву проти позовних вимог не заперечували.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 1073 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Внести змінити до договору оренди землі від 09.07.2007, державна реєстрація від 30.10.2007 від № 040740200173, який укладено між Луганською міською радою (м. Луганськ) приватним акціонерним товариством «Компанія «Айдар Ліга»(м. Луганськ), зокрема:
- доповнити пункт 4 договору новим абзацом наступного змісту:
«На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає -2 344 618 (два мільйони триста сорок чотири тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 20 коп.»;
- викласти пункт 8 договору в наступній редакції:
«8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5»;
- доповнити п. 16 договору новим абзацом наступного змісту:
«На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі розмір річної орендної плати у гривнях, згідно мети використання земельної ділянки, складає 105507 (сто п'ять тисяч п'ятсот сім) грн. 82 коп.».
- замінити найменування землекористувача з «акціонерне товариство закритого типу «Компанія «Айдар Ліга»на «приватне акціонерне товариство «Компанія «Айдар Ліга».
3. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Компанія «Айдар Ліга», м. Луганськ, вул. Руднєва, 60, ідентифікаційний код 23491265, на користь Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код 26070794, витрати на судовий збір в сумі 1073 грн.; наказ видати.
07 березня 2012 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 12 березня 2012 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.В. Корнієнко