91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
07.03.12 Справа № 18пд/5014/209/2012
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом Луганської міської ради, м. Луганськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -управління Держкомзему у м. Луганськ Луганської області, м. Луганськ
до закритого акціонерного товариства «Сиріус і К», м. Луганськ, сел. Ювілейне
про внесення змін до договору оренди землі
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 11.11.2011;
від відповідача: ОСОБА_2. за дов. від 02.02.2012;
від 3-ї особи: не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про внесення змін до договору оренди землі від 20.03.2006 (державна реєстрація від 06.04.2006 № 040640200066), який укладено між сторонами за позовом, зокрема:
- про доповнення пункту 4 договору новим абзацом наступного змісту:
«На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає -339078 (триста тридцять дев'ять тисяч сімдесят вісім) грн. 00 коп.»;
- про викладення пункту 8 договору в наступній редакції:
«8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5»;
- про доповнення пп. 2.1.1. п. 2.1. договору новим абзацом наступного змісту:
«На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі від 02.04.2004, державна реєстрація від 08.04.2004 № 4951, розмір річної орендної плати у гривнях, згідно мети використання земельної ділянки, складає - 13122 (тринадцять тисяч сто двадцять дві) грн. 37 коп.».
Заявою про уточнення позовних вимог від 08.02.2012 позивач уточнив, що в останній вимозі (щодо доповнення пп. 2.1.1. п. 2.1. договору новим абзацом) помилково вказано інший договір оренди землі (від 02.04.2004, державна реєстрація від 08.04.2004 № 4951), правильним слід вважати договір від 20.03.2006, державна реєстрація від 06.04.2006 № 040640200066.
Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав.
Третя особа відзивом на позовну заяву від 05.03.2012 проти позову не заперечує.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
20.03.2006 між сторонами за позовом укладено договір оренди землі, який зареєстрований 06.04.2006 за № 040640200066, згідно якому, позивач передав відповідачу в оренду строком до 14.03.2052 земельну ділянку загальною площею 0,0600 га, для будівництва та розміщення автозаправної станції з підземним розміщенням резервуарів, за адресою: м. Луганськ, вул. Ломоносова.
Спірним пунктом 4 вказаного договору оренди встановлено, що на момент укладення договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 93138,60 грн.
Спірним пунктом 8 вказаного договору оренди встановлено, що річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях, збільшеного на коефіцієнт 2,5 (довідка розрахунку розмірів земельного податку додається до договору і є його невід'ємною частиною).
Підпункту 2.1.1. пункту 2.1. договору оренди (щодо якого заявлено вимоги про внесення до нього змін) не існує, як і не існує в договорі самого пункту 2.1.
Листом від 31.10.2011 № 01/03-13/6872/0/2-11 позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки (до листа було додано примірник проекту договору про внесення змін до договору оренди землі), зокрема:
- про доповнення пункту 4 договору новим абзацом наступного змісту:
«На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає -339078 (триста тридцять дев'ять тисяч сімдесят вісім) грн. 00 коп.»;
- про викладення пункту 8 договору в наступній редакції:
«8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5»;
- про доповнення п. 14 договору новим абзацом наступного змісту:
«На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі розмір річної орендної плати у гривнях, згідно мети використання земельної ділянки, складає -15258 (п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 51 коп.».
Відповідач отримав вказану пропозицію 03.11.2011 (що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення), однак, відповіді на неї позивачу не надав.
Враховуючи, що відповідач відмовився вносити зміни у договір оренди землі, позивач пред'явив до нього позов з вимогами внести вищевказані зміни у договір у судовому порядку, за винятком вимог про доповнення п. 14 договору.
Замість вимог про доповнення пункту 14 договору позивач заявив вимоги про доповнення підпункту 2.1.1. пункту 2.1. договору.
Тоді як вказаного підпункту і пункту зазначений договір не містить.
Вимоги про доповнення пункту 4 договору новим розміром нормативної грошової оцінки земельної ділянки обґрунтовуються позивачем тим, що на даний час розмір цієї оцінки змінився та складає 339078 грн., що стало відомо із інформації, наданої позивачу управлінням Держкомзему у м. Луганськ (лист від 21.09.2011 № 4-2-14/3868).
Враховуючи, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що орендується відповідачем, на даний час змінилася (збільшилася), позивач вважає, що і відповідні положення договору слід змінити.
Щодо зміни пункту 8 договору, позивач обґрунтовує свої вимоги змінами у земельному законодавстві, якими встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку (договором була встановлена орендна плата у розмірі земельного податку (річного), збільшеного на коефіцієнт 2,5) та не більше 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Тобто позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що законом збільшено мінімальний розмір орендної плати, тому, положення договору не відповідають законодавству і потребують внесення змін.
Крім того, рішенням Луганської міської ради від 27.05.2011 № 9/12 встановлені договірні коефіцієнти залежно від цілей використання земельної ділянки. При використанні земельної ділянки для розташування автозаправної станції (як у відповідача) встановлено коефіцієнт 4,5.
Вимоги про доповнення підпункту 2.1.1. пункту 2.1. договору новим розміром річної орендної плати обґрунтовується позивачем зміною розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується відповідачем, що потягнуло зміну розміру орендної плати.
Відповідач відзиву на позовну заяву суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:
Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі»зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 № 309-УІ внесені зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України «Про оренду землі», а саме, було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Попередня редакція наведеної статті Закону визначала, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Згідно п. 12 договору оренди щодо якого заявлено позовні вимоги розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.
Внесення змін до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України «Про оренду землі»направлено саме на підвищення цін на оренду землі (мінімальна орендна плата була у розмірі однократного земельного податку, а стала не меншою трикратного розміру земельного податку; розмір максимальної орендної плати збільшився до 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки).
З 01.01.2011 зазначені частини четверта та п'ята статті 21 Закону України «Про оренду землі»виключені в зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України (Закон України від 02.12.2010 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України), який діє з 01.01.2011 і має аналогічні положення закріплені у ст. 288 Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 1, ч. 2 ст. 632 ЦК України).
Таким чином, враховуючи, що договором була передбачена можливість зміни розміру орендної плати у разі підвищення цін (а законом було підвищено ціну на орендну плату), позивач вправі вимагати від відповідача внесення відповідних змін до договору оренди.
Аналогічні висновки містяться і в абзаці 5 пункту 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».
Пунктом 2.19 (абз. 4) постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»встановлено, що оскільки відповідно до частини першої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України.
У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (абз. 5 п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6).
Позивач листом від 31.10.2011 № 01/03-13/6872/0/2-11 звертався до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки
Відповідач отримав вказану пропозицію 03.11.2011 (що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення), однак, відповіді на неї позивачу не надав.
Як вказано вище, статтею 21 Закону України «Про оренду землі»(в редакції, яка діяла до 01.01.2011) та ст. 288 Податкового кодексу України (який діє з 01.01.2011) встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (підпункт 288.5.1).
не може перевищувати:
а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;
б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2).
Відповідно до п. 274.1. ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.
Таким чином, розмір річної орендної плати не може бути меншим трикратного розміру земельного податку.
Таким чином, пункт 8 вказаного договору оренди згідно якому, річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) збільшеного на коефіцієнт 2,5, не відповідає вимогам вищевказаного законодавства.
Рішенням Луганської міської ради від 27.05.2011 № 9/12 встановлені договірні коефіцієнти залежно від цілей використання земельної ділянки. При використанні земельної ділянки для розташування автозаправної станції встановлено коефіцієнт 4,5.
Пунктами 1 та 15 договору оренди землі від 20.03.2006 встановлено, що земельна ділянка передається в оренду відповідачу під будівництво та розміщення автозаправної станції з підземним розміщенням резервуарів.
Згідно п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
Вищевказане рішення Луганської міської ради від 27.05.2011 № 9/12, яким встановлені договірні коефіцієнти, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, на даний час не скасоване, тому, суд не може не брати його до уваги.
За таких обставин, позовні вимоги про викладення пункту 8 договору в наступній редакції:
«8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5», підлягають задоволенню в зв'язку з їх законністю та обґрунтованістю.
Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель»та пп. 3 п. 4 Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), затвердженого наказом Держкомзему України від 17.06.2008 № 123, яке зареєстроване в Мін'юсті України 10.07.2008 за № 626/15317, управління відповідно до покладених на нього завдань видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.
На вимогу суду управління Держкомзему у м. Луганськ (3-тя особа по справі) надало суду витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка орендується відповідачем за договором щодо якого заявлено позовні вимоги.
У зазначеному витязі вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 600 м2, яка надана відповідачу в оренду під будівництво та розміщення автозаправної станції з підземним розміщенням резервуарів, складає 348858 грн.
Разом з цим, позивач заявив вимоги про внесення зміни до договору оренди землі в частині встановлення нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки у розмірі 339078 грн., що не відповідає вищевказаному витягу управління Держкомзему.
Посилання позивача на те, що запропонований ним розмір нормативної грошової оцінки був вказаний самим управлінням Держкомзему у м. Луганськ в інформації (таблиці), яка направлялася позивачу управлінням Держкомзему у м. Луганськ (лист від 21.09.2011 № 4-2-14/3868), не приймаються судом до уваги, так як вказана інформація (таблиця) є неналежним доказом.
Вищенаведеними актами законодавства визначено, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки вказується у відповідному витязі, який і є належним доказом.
За таких обставин, у задоволенні вимоги про доповнення п. 4 договору новим абзацом наступного змісту:
«На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає -339078 (триста тридцять дев'ять тисяч сімдесят вісім) грн. 00 коп.», слід відмовити, в зв'язку з неправильним визначенням позивачем розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Вимоги про доповнення пп. 2.1.1. п. 2.1. договору новим абзацом наступного змісту:
«На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі від 02.04.2004, державна реєстрація від 08.04.2004 № 4951, розмір річної орендної плати у гривнях, згідно мети використання земельної ділянки, складає - 13122 (тринадцять тисяч сто двадцять дві) грн. 37 коп.», також не підлягають задоволенню.
По-перше, договір щодо якого заявлено позовні вимоги взагалі не містить як підпункту 2.1.1. пункту 2.1., так і самого пункту 2.1.
По друге, розмір річної орендної плати, запропонований позивачем, в сумі 13122 грн. є необґрунтованим, так як він розрахований виходячи з неправильного розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, про що вказано вище.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 357,67 грн. (пропорційно кількості задоволених вимог; заявлено вимоги про внесення трьох змін у договір; внесено лише одну зміну) покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Внести змінити до договору оренди землі від 20.03.2006, державна реєстрація від 06.04.2006 № 040640200066, який укладено між Луганською міською радою (м. Луганськ) закритим акціонерним товариством «Сиріус і К»(м. Луганськ), виклавши пункт 8 вказаного договору в наступній редакції:
«8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5».
3. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Сиріус і К», м. Луганськ, сел. Ювілейне, вул. Артема, 10, ідентифікаційний код 23479884, на користь Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код 26070794, витрати на судовий збір в сумі 357,67 грн.; наказ видати.
4. В решті позову відмовити.
07 березня 2012 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 12 березня 2012 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.В. Корнієнко