ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 18/3191/11-35/47605.03.12
За позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак-нафтопродукт"
третя особа Міністерство оборони України
про стягнення 383 625,00 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 -предст. за довіреністю;
від відповідача: не з'явились.
від третьої особи: ОСОБА_2 -предст. за довіреністю.
У судовому засіданні 05.03.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва за підсудністю надійшла справа господарського суду Полтавської області №18/3191/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак-нафтопродукт" про стягнення 383 625,00 грн.
Згідно автоматичного розподілу справи №18/3191/11, вказана справа передана на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2011 справа №18/3191/11 прийнята суддею Літвіновою М.Є. до свого провадження, присвоєно справі №18/3191/11-35/476, її розгляд справи на 25.01.2012.
18.01.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на вимог ухвали суду від 22.12.2011.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2012, на підставі ст.ст. 27, 77 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство оборони України, розгляд справи відкладено на 13.02.2012.
У судовому засіданні 13.02.2012 представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2012, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 05.03.2012.
Відповідач у судові засідання 25.01.2012, 13.02.2012 та 05.03.2012 свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 22.12.2011 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв, клопотань не подавав.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, господарський суд міста Києва, -
05.05.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", який перейменований у Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" (надалі -Позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єрмак-нафтопродукт" (надалі -Відповідач, Клієнт) було укладено Договір № 001/050506/ЦРД про надання гарантії та формування і використання забезпечувальних коштів (надалі - Договір).
Відповідно до умов Договору, Банк прийняв на себе зобов'язання за заявою Клієнта надати на строк до 15.08.2006 банківську гарантію на суму 383 625,00 грн. на користь Міністерства оборони України (далі - Бенефіціар) згідно тендерної документації б/н від 10.03.2006, а Клієнт зобов'язався перерахувати Банку грошові кошти для формування грошового покриття з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань (регресу та виконання інших зобов'язань) за Договором, сплатити встановлені Банком комісії/штрафи та сплатити Банку регрес та виконати інші зобов'язання в порядку та на умовах, передбачених цим Договором (п.п. 1.1., 1.2. Договору).
Згідно п. 1.3. Договору, за умови сплати Банком коштів по наданній Гарантії, Клієнт зобов'язується сплатити Банку регрес (під терміном "регрес" сторони розуміють грошові кошти у сумі, що дорівнюють розміру платежу, який здійснив Банк на виконання наданої Гарантії) у термін, не пізніше наступного дня, з дня сплати Банком коштів по Гарантії.
Відповідно до п.п. 7.1, 7.3 Договору, Банк має право вимагати від Клієнта сплати регресу в межах грошових сум, сплачених Банком за Гарантією Бенефіціару, та стягнути з Клієнта суму регресу в порядку, передбаченому Договором.
На виконання умов Договору, позивачем була видана відповідачу Банківська гарантія № 001/050506/ЦРД для надання Бенефіціару.
12.08.2006 Міністерство оборони України звернулося до позивача з вимогою за вих. № 252/2389 про перерахування грошових коштів в сумі 383 625,00 грн. забезпечених гарантією №001/050506/ЦРД, у задоволенні якої позивачем було відмовлено.
Як встановлено судом, рішенням господарського суду Харківської області від 16.05.2008 у справі № 52/368-07, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2008, позов Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" про стягнення коштів у розмірі 383 625,00 грн. за банківською гарантією № 001/050506/ЦРД задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2008 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2008 залишено без змін.
Ухвалою Верховного суду України від 12.02.2009 відмовлено в порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку зазначеної постанови Вищого господарського суду України.
12.08.2009 постановою Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області № 52/368-07 від 27.05.2008 про стягнення з позивача на користь Міністерства оборони України грошових коштів у розмірі 383 625,00 грн.
На виконання постанови Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ від 12.08.2009 та наказу Господарського суду Харківської області № 52/368-07 від 27.05.2008, позивач перерахував на рахунок Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ грошові кошти у розмірі 383 625,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 18.08.2009.
Постановою Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ від 28.08.2009 закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 52/368-07 від 27.05.2008.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як боржник, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу грошові кошти у сумі 383625,00 грн., сплачені позивачем за гарантією третій особі.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України)
Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Як передбачено ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Згідно з ч. 1 ст. 569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Як встановлено судом, позивач на виконання рішення господарського суду Харківської області № 52/368-07 від 16.05.2008 та Договору про надання гарантії та формування і використання забезпечувальних коштів від 05.05.2006 сплатив Міністерству оборони України грошові кошти у розмірі 383 625,00 грн. по наданій Гарантії, що підтверджується Меморіальним ордером від 18.08.2009.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати в порядку регресу суми гарантії та не навів підстав для звільнення від обов'язку її сплатити.
З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками позивача та третьої особи пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у загальній сумі 383 625,00 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак-нафтопродукт" (01001, м. Київ, вул. Лютеранська, 3, ідентифікаційний код 24833414) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" (61050, м. Харків, просп. Московський, буд. 60, ідентифікаційний код 09807750) 383 625,00 грн. (триста вісімдесят три тисячі шістсот двадцять п'ять гривень 00 коп.) -суми регресу за Договором № 001/050506/ЦРД про надання гарантії та формування і використання забезпечувальних коштів від 05.05.2006 р., 3 836,25 грн. (три тисячі вісімсот тридцять шість гривень 25 коп.) -державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова