ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/37124.02.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Жорж»
до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
Про стягнення 20 207,00 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Вальчук І.В., паспорт (директор)
від відповідача ОСОБА_1, довіреність № Д07/2011/04/22-18 від 22.04.2011
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Жорж»(далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(далі -відповідач) про стягнення 20 207,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було порушено умови договору № 3211439 від 08.12.1995р, внаслідок чого позивачу завдано матеріальну шкоду.
Ухвалою суду від 04.11.2011р. порушено провадження у справі № 1/371 та призначено розгляд на 19.12.2011 р.
19.12.2011р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та пояснення по суті спору.
Представник відповідача проти позову заперечив, надав відзив на позов та клопотання про витребування додаткових документів у справі.
Сторонами заявлено клопотання про продовження строків вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України.
Суд відклав розгляд справи на 23.01.2012, для надання додаткових документів по справі.
23.01.2012 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду.
Представник відповідача надав пояснення по суті спору.
Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 27.01.2012 р.
25.01.2012 відповідач подав до канцелярії суду додаткові пояснення у справі та клопотання про витребування додаткових доказів у справі.
27.01.2012 представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, підтримав своє клопотання про витребування доказів у справі, у зв'язку з чим суд відклав розгляд справи на 06.02.2012, для надання сторонами додаткових документів у справі.
02.02.2012 відповідач подав до канцелярії суду клопотання про продовження строку вирішення спору, про залучення до участі у справі третю особу та про колегіальний розгляд справи.
06.02.2012 представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, підтримав клопотання подані до канцелярії суду.
Суд відмовив у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третю особу та про колегіальний розгляд справи.
Суд відклав розгляд справи на 20.02.2012.
17.02.2012 позивач подав до канцелярії суду заяву про уточнення позовних вимог.
20.02.2012 відповідач подав до канцелярії суду додаткові пояснення у справі та клопотання про фіксування судового процесу за допомогою технічного запису.
20.02.2012 суд задовольнив клопотання відповідача про фіксування судового процесу, та проводив судові засідання, фіксуючи його технічними засобами.
Представник позивача підтримав свої позовні вимоги.
Представники відповідача проти позову заперечили.
Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 24.02.2012р.
24.02.2012 представник позивача підтримав свої позовні вимоги.
Представники відповідача проти позову заперечили.
Судом оголошено резолютивну частину рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено частково.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між позивачем та відповідачем наявні договірні відносини відповідно до Договору про електропостачання № 3211439 від 08.12.1995р.
25.08.2011 представниками відповідача було здійснено відключення приміщення ресторанчика «Руф», яке належить позивачу за адресою: м. Київ, вул. Корольова, 11/1 у зв'язку з наявністю заборгованості за спожиту електричну енергію.
Електропостачання відновлено лише 31.08.2011 на підставі Акта № 2006 від 31.08.2011.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх доказів та обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами в договорі, а саме в п. 2.2 додатку 2 «Порядок розрахунків»договору № 3211439 від 08.12.1995, передбачено зобов'язання споживача здійснювати 100% передоплату вартості спожитої електричної енергії протягом 5 операційних банківських днів з моменту отримання рахунків.
Відповідно до Правил користування електричною енергією (далі -Правила), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, попередня оплата -це оплата до початку розрахункового або планового періоду повної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у найближчому наступному періоді.
Пунктом 6.6. Правил передбачено, що рахунок на оплату електричної енергії, спожитої впродовж звітного розрахункового періоду (остаточний розрахунок), та рахунок на оплату заявленого обсягу споживання електричної енергії на найближчий наступний розрахунковий або плановий період (авансовий платіж або попередня оплата) у разі, коли договором про постачання електричної енергії передбачено виставлення рахунків на авансовий платіж або попередню оплату, надаються постачальником електричної енергії одночасно у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії. У таких рахунках обов'язково зазначається кінцева дата їх оплати, згідно з договором про постачання електричної енергії.
Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.
Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
З наданих позивачем пояснень та доказів судом встановлено, що станом на 25.08.2011 у Позивача була відсутня заборгованість за спожиту за договором електричну енергію, оскільки, відповідно до платіжних доручень (від 25.07.2011 № 1614, від 26.07.2011 № 1616, від 29.07.2011 № 1620, від 01.08.2011 № 1621, від 01.08.2011 № 1621 та від 23.08.2011 № 1642), позивачем було сплачено за спожиту у серпні 2011 електричну енергію 1952,00 грн., тоді як загальна сума спожитої електричної енергії за даний місяць, нарахована ПАТ «Київенерго»становить лише 1199,00 грн.
Відповідно до п.7.5 Правил, у разі, якщо договором про постачання електричної енергії передбачена попередня оплата або авансові платежі, припинення повністю або частково постачання електричної енергії за несплату передбачених договором рахунків на попередню оплату або авансових платежів не може застосовуватися раніше початку розрахункового або планового періоду, на який має здійснюватись відповідна оплата.
У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, електроустановки споживача не відключаються.
Судом досліджено, що представники відповідача, не здійснивши перевірку наявності заборгованості, 25.08.2011 о 12-00 здійснили припинення електропостачання позивача, що призвело до завдання позивачу збитків.
Судом досліджено, що позивач отримав 18.08.2011р. від відповідача повідомлення про припинення подачі електроенергії з проханням останнього про повну сплату позивачем вказаних сум. Кінцевий термін сплати 25.08.2011р. о 14:00. Здійснюючи відключення позивача від джерел живлення, відповідач не врахував, що встановлений ним період включав в себе загальнодержавне свято 24.08.2011р., який не міг бути операційним днем в розумінні п.2.2 додатку 2 до договору від 08.12.1995 № 3211439. Таким чином, останній термін оплати мав бути 26.08.2011 до 14:00, а відключення відповідач вчинив 25.08.2011, що призвело до завдання позивачу збитків.
Судом також встановлено, що позивач 26.08.2011 звернувся до Відповідача з заявою № 218 з проханням провести повторне підключення, але електропостачання приміщення ресторанчика «Руф»відповідачем не було відновлено.
Позивач пояснив, що 29.08.2011 він, не отримавши відновлення електропостачання, за власний кошт відремонтував перерізаний працівниками СВП «Енергозбут»ПАТ «Київенерго»кабель та відновив електропостачання, що підтверджується наданим позивачем рахунком-фактурою №СФ-0000743 від 29.08.2011р від ТОВ «МНП «Струм»на суму 800,00 грн. за виконані роботи.
Відповідно п. п. 8.3 та 8.4 Правил, Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом несе відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України, за завдані споживачу збитки внаслідок порушення ним умов договору про постачання електричної енергії та Правил користування електричною енергією.
У разі переривання електропостачання, спричиненого діями (бездіяльністю) постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, він несе відповідальність перед споживачем електричної енергії, згідно з законом.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
В ч.1 ст. 224 ГК України закріплено правило, відповідно до якого учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (не отриманий доход).
Згідно з ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена, відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом також встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гольфстрім продакшн»20.08.2011 було укладено Договір від про надання послуг.
Відповідно до умов даного договору, позивач зобов'язувався, надавати за плату послуги з надання приміщення ресторанчика «Руф»для проведення кінозйомок у період з 25.08.2011 по 28.08.2011 та надання послуг з забезпечення гарячим харчуванням знімальної групи.
У зв'язку з тим, що з 25.08.2011 по 31.08.2011 у переміщенні ресторанчика «Руф»було відсутнє електропостачання, позивач був позбавлений можливості виконати зобов'язання за договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Гольфстрім продакшн»виставлено позивачу вимогу від 05.09.2011 № 02П, відповідно до якої необхідно було сплатити за неналежне виконання Договору про надання послуг від 20.08.2011 неустойку у розмірі 9 350,00 грн. та 11 370,00 грн. збитків.
Відповідно до поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача 9 350,00 грн. збитків у вигляді неустойки та 3 740,00 грн. збитків, які фактично було отримано позивачем у якості авансу за Договором про надання послуг від 20.08.2011 та витрачено для придбання продукції.
Позивач, у зв'язку з відсутністю необхідної суми для задоволення виставленої претензії, змушений був надати послуги, передбачені п. 1.1 Договору безоплатно, тобто за власний кошт закупити продукцію та надати для використання приміщення для проведення зйомок.
Ч 7. ст. 226 ГК України передбачає, що відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій статті 193 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 228 ГК України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Ч. 1. ст. 229 ГК України визначає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Крім того, судом підлягають частковому задоволенню вимоги щодо стягнення збитків внаслідок відсутності електропостачання ресторанчика «Руф»і, як наслідок, псування харчової продукції, яка не підлягає продажу та зберіганню без певних умов (тобто без холодильного та морозильного устаткування) у зв'язку із тим, що позивачем для виконання умов Договору закуплено продукції на суму 3040,00грн., а зіпсовано та списано, згідно наданого Акту списання продуктів від 29.08.2011р, на суму 1984,00 грн.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(код ЄДРПОУ 00131305, адреса: 01001, м. Київ, пл. І Франка 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Жорж»(код ЄДРПОУ 22967547, адреса: 03196, м. Київ, вул. Зодчих 4, кв. 254) 11 334 (одинадцять тисяч триста тридцять чотири) грн. -збитків, 113 (сто тринадцять) грн. 16 коп. -державного мита, 132 (сто тридцять дві) грн. 16 коп. -судово-інформаційних витрат.
3. В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального
кодексуУкраїни.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.І.Мельник
(Рішення виготовлене та підписане 12.03.2012р.)