ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 33/37929.02.12
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Брізпорт Україна»
доПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк»
третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
провизнання виконавчого напису № 846 від 16.09.2011 таким, що не підлягає виконанню
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -ОСОБА_3 (представник за довіреністю);
від відповідача -ОСОБА_4 (представник за довіреністю);
від третьої особи -не з'явився.
У грудні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брізпорт Україна»(далі -позивач або Товариство) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк»(далі -відповідач або Банк) про визнання виконавчого напису № 846 від 16.09.2011 таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавчий напис було вчинено з порушенням законодавства, зокрема статті 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки нотаріусом не було перевірено безспірності вимог відповідача. Крім того, виконавчий напис було вчинено із порушенням вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, позаяк даний виконавчий напис було зроблено без дотримання 30-ти денного строку, встановлено боржнику для усунення порушень зобов'язань. Так, позивач зазначив, що він отримав вимогу від Банку в якій загальна сума заборгованості становила 8 031 786 доларів США, проте виконавчим написом нотаріуса запропоновано задовольнити вимоги Банку в сумі 8 219 752 долара США. Отже, сума зазначена у вимозі Банку, як сума заборгованості, не збігається із сумою заборгованості, яка зазначена у виконавчому написі. Позивач також зазначив, що сума витрат за вчинення виконавчого напису, що складає 11 000 грн., значно перевищує розмір гранично встановлений декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», а тому його стягнення є незаконне.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.12.2011 порушено провадження у справі №33/379 та призначено її до розгляду на 17.01.2012.
У судових засіданнях 17.01.2012, 23.01.2012 оголошувались перерви до 23.01.2012 та 06.02.2012, відповідно.
Ухвалою суду від 06.02.2012 продовжено строк розгляду справи та розгляд справи було відкладено на 20.02.2012.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва від 17.02.2012 з огляду на те, що у судді Мудрого С.М. 15.02.2012 закінчились повноваження та з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Інструкції з діловодства в господарських судах України, керуючись статтею 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пункту 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 33/379 за результатами чого справу № 33/379 передано для подальшого розгляду судді Сташківу Р.Б.
Ухвалою суду від 20.02.2012 справа прийнята до провадження суддею Сташків Р.Б.
Ухвалою суду від 20.02.2012 розгляд справи було відкладено на 29.02.2012.
Відповідач позов не визнав, свої заперечення мотивував тим, що Банком нотаріусу були надані усі необхідні документи для вчинення виконавчого напису. Оспорюваний виконавчий напис було вчинено із дотриманням чинного законодавства. Різниця сум зазначена у вимозі та виконавчому написі пов'язана із різними датами, станом на які розраховувалася заборгованість та не впливає на законність вчиненого виконавчого напису. Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито»регулює розмір державного мита за вчинення виконавчого напису саме державним нотаріусом, а оспорюваний виконавчий напис вчинювався приватним нотаріусом, який не керується даним Декретом при визначенні вартості плати за вчинення виконавчого напису.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
3 жовтня 2008 року між Банком та ОСОБА_5 (Позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 665-008/08Ф (далі -Кредитний договір), відповідно до якого Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих цілей, а також з метою сплати страхових платежів відповідно до договору страхування заставленого майна, укладення якого здійснюється на підставі та на з урахуванням вимог пункту 6.1.11 даного договору з графіком зменшення ліміту кредитування зазначеного у пункті 1.1 Кредитного договору.
Також 3 жовтня 2008 року між Банком та позивачем було укладено договір іпотеки №665-008/08Ф, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим номером 5920 (далі -Договір іпотеки), відповідно до якого позивач для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язання Позичальника перед Банком за вищевказаним Кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми, яке було прямо передбачене умовами Кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості, надалі -основне зобов'язання, передає в іпотеку відповідачу належне йому на праві власності нерухоме майно: нежилі приміщення (в літ О) площею 3386, 8 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3.
Відповідно до пункту 1.2.1 Договору іпотеки Позичальник зобов'язаний повернути кредит у розмірі 8 000 000 доларів США у строк до 3 жовтня 2015 року шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування, встановленого в пункті 1.1 Кредитного договору.
Відповідно до пункту 2.1.6 Договору іпотеки у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання відповідач має право звернути стягнення на предмет іпотеки у порядку, передбаченому розділом 3 даного Договору, та задовольнити свої майнові вимоги за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна в повному обсязі, визначені на момент фактичного задоволення, враховуючи суму заборгованості за кредитом, плату за користування грошовими коштами, збитків, неустойки, штрафів, пені, іншої заборгованості та витрат, пов'язаних з утриманням і збереженням предмета іпотеки, витрат, пов'язаних із вчиненням виконавчого напису тощо.
Згідно з пунктом 4.3. Кредитного договору шляхом підписання даного договору сторони дійшли згоди, що у випадку виникнення у Позичальника прострочки по сплаті відсотків за користування кредитом та/або по погашенню чергової частини кредиту згідно графіку зменшення ліміту кредитування, строк користування кредитом, вказаний в пункті 1.2 дого?вору, припиняється достроков?о на 11-й день місяця, наступного за місяцем, в якому виник факт п?рострочки.
Відповідно до пункту 7.1.6 Кредитного договору Банк пр?и настанні подій, вказаних в пункті 4.3 Кредитного договору, має право достроково стягнути заборгованість за Кредитним договором у повному обсязі.
Враховуючи факт прострочення сплати Позичальником відсотків за користування кредитом та заборгованості по поверненню кредиту, Банк 13.07.2011 надіслав ОСОБА_5 лист № 31110/97-03 з вимогою пр?отягом 30 календарних днів з моменту отримання даної вимог, сплатити Банку суму заборгованості за кредитом та відсотками, а також всі штрафні санкції, нараховані Позичальнику за порушення кредитних зобов'язань за Кредитним договором у повному обсязі. При цьому, Банк зазначив, що станом на 11.07.2011 заборгованість за Кредитним договором складає 8 031 786 доларів США, у т.ч.:
- 7 733 400 доларів США -заборгованість по поверненню кредиту;
- 29 000 доларів США -заборгованість за відсотками, нарахованими за користування кредитом з 01.07.2011 по 10.07.2011;
- 263 903 доларів США -прострочена заборгованість за відсотками;
- 5 483 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення відсотків.
Вказаний лист-вимога був отриманий Позичальником 21.07.2011, про що свідчить наявна у справі копія повідомлення про вручення поштового відправлення.
ОСОБА_5 відповіді на цей лист-вимогу Банку не надала.
Також 01.08.2011 відповідач надіслав позивачу лист № 33591/97-03 з вимогою погасити заборгованість ОСОБА_5 за Кредитним договором протягом 30 календарний днів з моменту отримання даної вимоги. Загальний розмір вказаної заборгованості, зазначений у даному листі Банку, станом на 01.08.2011 складав 8 096 909 доларів США.
Зазначений лист-вимога отриманий позивачем 08.08.2011, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Оскільки ні Позичальник, ні його майновий поручитель -Товариство не виконали вищезазначені вимоги Банку, та заборгова?ність за Кредитним договором не погас?или, відповідач 13.09.2011 звернувся до нотаріуса з заявою про в?чинення виконавчого напису.
Відповідачем для вчинення виконавчого напису було надано нотаріусу наступні документи:
- оригінал Договору іпотеки?;
- копію Кредитного договору;
- копію договору про внесення змін та доповнень від 09.12.2010 до Кредитного договору;
- розрахунок заборгованості за Кредитним договром;
- копію вимоги ОСОБА_5 за вих. № 31110/97-03 від 13.07.2011;
- копію вимоги ТОВ «Бізпорт Україна»за вих. № 33591/97-03 від 01.08.2011;
- копія повідомлення про вру?чення поштового відправленн?я від 18.07.2011 за №0102105161384;
- копія повідомлення про вру?чення поштового відправленн?я від 01.08.2011 за №0102105168303;
- довідку НБУ про офіцій?ний курс гривні до іноземних в?алют станом на 09.09.2011;
- виписки Банку по рахун?ках боржника;
- оригінали платіжних доруч?ень.
16 вересня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вчинено виконавчий на?пис №846, яким запропоновано звернути стягнення на нежилі приміщення (в літ. О) площею 3386,8 кв.м., а саме: І поверх: з приміщення №1 по приміщення №5, приміщення №5а, з п?риміщення №6 по приміщення №16 (частина групи приміщень №2) площ?ею - 1534,0 кв.м., антресоль 1 поверху: приміщення №1,2,3 (групи приміщень №3) площею 84,9 кв.м., II поверх: з приміщення №1 по приміщення? №21 (групи приміщень №5) площею - 1683,2 кв.м.; антресоль II пове?рху: приміщення №1,2,3,4 (групи примі?щень №1) площею - 84,7 кв.м., що складає 94/100 частин від нежилих приміщень пл. - 3602,6 кв.м., які знаходяться за ад?ресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. З, що належить на праві власнос?ті майновому поручителю, Товариству.
У виконавчому написі зазначено, що стягнення проводиться за період з 01.04.2011 по 08.09.2011. За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищезазначених нежилих приміщень, запропоновано задоволь?нити вимоги Банку, у розмірі?:
- кредит в сумі, еквівалент?ній 7 733 400 доларів США;
- відсотки в сумі, еквівале?нтній 166 905 доларів США;
- пеня за несвоєчасну сплату? процентів в сумі, еквівалентн?ій 19 447 доларів США,
що становить 8 219 752 до?ларів США, що за курсом НБУ станом на 09.09.2011 становить 65 533 616,77 грн.
На підставі вказаного виконавчого напису 10.10.2011 року Відділом примусового виконання рішень ДВС України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№29223929 про звернення стягнення на нежилі приміщення, а за рахунок коштів, отр?иманих від їх реалізації задо?вольнити вимоги Банку у сумі, еквівалентній 8 219 752 доларів США та 11 000 грн. відшкодування за вчинення виконавчого напису.
За таких обставин справи позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом України «Про нотаріат»та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 283/8882; далі -Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій).
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічне положення міститься й у пункті 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до пункту 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій має бути зазначено, зокрема, строк, за який має провадитися стягнення, та інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172) для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Тобто, відповідно до вищенаведених норм обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису є безспірність майнових вимог до боржника. При цьому, ця безспірна вимога не потребує додаткового доказування.
Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обгрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.
Пунктом 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій також передбачено, що у разі, якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Виходячи з аналізу всіх вище зазначених норм, суд дійшов висновку, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, тощо).
Доказами, які вказують на безспірність заборгованості, можуть бути ті докази, які підтверджують факт визнання боржником конкретної суми заборгованості (акт звірки, підписаний уповноваженими особами, у якому погоджені суми заборгованості; листи боржника про визнання конкретної суми заборгованості перед кредитором, тощо), або рішення суду, яким розглянуто спір та визначено конкретний розмір заборгованості боржника.
Таким чином, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору, або заборгованість визначена у рішенні суду, який у межах своєї компетенції розглянув спір та визначив конкретний розмір цієї заборгованості боржника (наприклад судом було розглянуто спір про стягнення з позичальника суми заборгованості за кредитним договором, а банк на підставі цього рішення суду просить вчинити виконавчий напис про стягнення визначеної у рішення суду заборгованості з поручителя позичальника, як солідарно зобов'язаної особи).
Висновок нотаріусу про безспірність заборгованості у даному випадку та, як наслідок, вчинення спірного виконавчого напису, ґрунтувалися лише на тих документах, які ним було отримано від Банку.
Судом враховано, що розрахунок суми невиконаних зобов'язань за Кредитним договором (суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені) у виконавчому напису зроблено Банком одноособово без урахування думок та позицій позивача та Позичальника.
Разом з тим, розрахунок заборгованості, проведений самостійно Банком, не може визнаватися належним доказом, який підтверджує факт безспірності суми цієї заборгованості.
Пред'явлення нотаріусу банківської виписки з позичкового рахунку Позичальника може свідчити лише про факти надання та погашення кредиту, і жодним чином не свідчить про факт безспірності нарахування відсотків за користування кредитом, і тим більше на безспірність нарахування суми пені.
За таких обставин справи, суд дійшов висновку, що заборгованість, яка виникла у зв'язку із невиконанням ОСОБА_5 зобов'язань за Кредитним договором, та для погашення якої вчинено оспорюваний виконавчий напис, не була безспірною. Матеріали справи не містть доказів того, що ОСОБА_5 визнавала зазначену у виконавчому написі нотаріуса суму заборгованості. Подані Банком нотаріусу документи (розрахунок Банка за Кредитним договором та виписки з рахунків боржника) не підтверджували безспірність цієї заборгованості, а тому, враховуючи вимоги статті 88 Закону України «Про нотаріат», підстав для вчинення виконавчого напису у нотаріуса не було.
При розгляді спору по суті, судом було враховано практику Вищого господарського суду України з розгляду зазначеної категорії спорів (постанови Вищого господарського суду України: від 12 січня 2012 року у справі № 5010/1368/2011-26/57 (за позовом ЗАТ «Калуський машинобудівний завод»ПАТ «Кредобанк»про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню); від 06 липня 2011 року у справі № 36/59 (за позовом ТОВ «Орікс»до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»про визнання виконавчого напису №2389 таким, що не підлягає виконанню); від 30 листопада 2010 року у справі № 9/87 (за позовом ЗАТ «Агромаш-ІФ»до ПАТ «ВТБ Банк»про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню), а також від 26 травня 2010 року у справі № 22/166пн, від 14 квітни 2010 року у справі № 44/121а, від 31 березня 2010 року у справі № 44/167пн. та інші).
У зазначених постановах Вищого господарського суду України викладені такі ж правові позиції, до яких дійшов суд у даній справі.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. Зокрема не доведено факту безспірності заборгованості ОСОБА_5 за Кредитним договором.
Вищенаведені обставини свідчать про недоведеність факту того, що оскаржуваний виконавчий напис було вчинено з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому суд вважає позовні вимоги законними й обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Розглядаючи спір по суті, суд не бере до уваги посилання позивача на Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито»в обґрунтування його позиції про незаконність стягнення витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 11 000 грн., оскільки цей Декрет регулює розмір державного мита за вчинення виконавчого напису державними нотаріальними конторами (державними нотаріусами), проте оспорюваний виконавчий напис вчинювався приватним нотаріусом, який не керується даним Декретом при визначенні вартості плати за вчинення ним виконавчого напису.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати виконавчий напис, вчинений 16 вересня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований у реєстрі за № 846, яким запропоновано звернути стягнення на нежилі приміщення (в літ. О) площею 3386,8 кв.м., а саме: І поверх: з приміщення №1 по приміщення №5, приміщення № 5а, з приміщення № 6 по приміщення № 16 (частина групи приміщень № 2) площею - 1534,0 кв.м., антресоль 1 поверху: приміщення №№ 1,2,3 (групи приміщень №3) площею 84,9 кв.м., II поверх: з приміщення №1 по приміщення № 21 (групи приміщень №5) площею - 1683,2 кв.м.; антресоль II поверху: приміщення №1,2,3,4 (групи приміщень №1) площею - 84,7 кв.м., що складає 94/100 частин від нежилих приміщень пл. - 3602,6 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, таким, що не підлягає виконанню.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк»(01021, м. Київ, Кловський Узвіз, 9/2, ідентифікаційний код 14360920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брізпорт Україна»(01023, м. Київ, Печерський р-н, вул. Шота Руставелі, 11, ідентифікаційний код 32668060) 941 (дев'ятсот сорок одну) грн. судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяСташків Р.Б.
Рішення підписано 12.03.2012