Справа 2- 1840
2012рік
14 березня 2012 року Солом”янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.
при секретарі- Подолян О.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ»Домобудівний комбінат №3»про зобов»язання надати щорічну відпустку, суд,-
Позивачка в січні 2012 року звернулася до суду з позовом і просила зобов»язати відповідача надати їй щорічну відпустку за 2011-2012 роки з 25.02.2012 року на 28 календарних днів.
В подальшому уточнила термін надання відпустки в зв»язку з неявкою представника відповідача в судове засідання і просить зобов»язати відповідача надати їй відпустку з 30.03.2012 року.
Посилається в позові на те, що з липня 2010 року працює юрисконсультом Заводу залізобетонних виробів ВАТ»Домобудівний комбінат №3».
06.12.2011 року вона звернулася до відповідача з заявою про надання їй щорічної відпустки з 03.01.2012 року на 28 календарних днів, яка відповідачем була залишена без уваги та реакції.
Це змусило її 26.12.2011 року звернутися до відділу кадрів, де її було повідомлено, що вона не включена до графіку відпусток на 2012 рік і відпустка з 03.01.2012 року їй надана не буде.
27.12.2011 року вона з цього приводу письмово звернулася до відповідача з заявою, на яку їй відповідь надана не була.
Вона є ветераном праці, а тому відповідно до ст.10 Закону України»Про відпустки»та Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів парці та інших громадян похилого віку в Україні»має право на отримання відпустки у зручний для неї час.
Виходячи з цього, вважає, що відповідачем порушено норми трудового законодавства відмовою в наданні їй щорічної відпустки, а тому просить задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.
Посилається на те, що 30.12.2011 року на підприємстві був складений графік відпусток, однак позивачка своїх побажань в частині отримання відпустки не надала, в зв»язку з чим була поставлена в графіку на відпустку на вересень 2012 року.
Позивачці не відмовлялося у наданні відпустки, а лише було запропоновано подати свої побажання з цього приводу, яких вона не надала.
Крім того, вважає, що норми Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів парці та інших громадян похилого віку в Україні»не позивачку не розповсюджуються.
Просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачки, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивачка на підставі наказу № 236-к від 26.07.2010 року прийнята на посаду юрисконсульта Заводу залізобетонних виробів ВАТ»Домобудівний комбінат №3».
В порядку ч.1 ст.79 КЗпП України використала першу щорічну відпустку на підприємстві за період роботи з 26.07.2010 року до 25.07.2011 року частинами.
06.12.2011 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про надання їй чергової щорічної відпустки тривалістю 28 календарних днів з 03.01.2012 року.
/ а.с.3 -4; 28 /
Представник відповідача даних обставин не заперечував.
Сторони в судовому засіданні підтвердили, що відпустка позивачці на підставі поданої нею заяви не надана до цього часу.
Відповідно до ст.79 КЗпП України щорiчнi вiдпустки за другий та наступнi роки роботи можуть бути наданi працiвниковi в будь-який час вiдповiдного робочого року.
Черговiсть надання вiдпусток визначається графiками, якi затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), i доводиться до вiдома всiх працiвникiв.
При складаннi графiкiв ураховуються iнтереси виробництва, особистi iнтереси працiвникiв та можливостi їх вiдпочинку.
Конкретний перiод надання щорiчних вiдпусток у межах, установлених графiком, узгоджується мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повiдомити працiвника про дату початку вiдпустки не пiзнiш як за два тижнi до встановленого графiком термiну.
Судом встановлено, що 06.12.2011 року позивачка подала до відділу кадрів відповідача заяву про надання їй чергової відпустки з 03.01.2012 року.
26.12.2011 року усно, а 27.12.2011 року письмово зверталася до відповідача з заявами про причини ненадання відпустки, однак відповіді не отримала.
03.01.2012 року відповідачем був затверджений графік щорічних відпусток на 2012 рік, згідно з яким час відпустки позивачки був встановлений на вересень 2012 року.
/ а.с. 4; 6; 29 -31 /
Встановлено також, що позивачка є ветераном праці, про що свідчить посвідчення серії С № 188615 від 15.06.2011 року.
/ а.с. 8 /
Відповідно до п.7 ч.13 ст.10 Закону України «Про відпустки» ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною щорічні відпустки за бажанням працівника надаються в зручний для нього час.
П.6 ч.1 ст.7 Закону України«Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»ветеранам праці надаються пільги в використанні чергової щорічної відпустки у зручний для них час.
Виходячи з цих обставин, суд вважає, що відповідачем допущені порушення вимог закону в частині надання щорічної відпустки за бажанням позивачки, як ветерана праці, а тому її вимоги суд вважає обґрунтованими.
Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача в судовому засіданні, виходячи з наступного.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував, що 06.12.2011 року позивачкою була подана заява про надання їй відпустки з 03.01.2012 року.
З точки зору ст.79 КЗпП України при складанні графіку відпусток мають враховуватися інтереси не тільки виробництва, а й особисті інтереси працівника та наявність можливостей для відпочинку.
Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що будь-яких перешкод в наданні позивачці відпустки з 03.01.2012 року не існувало і це не суперечило інтересам виробництва.
В той же час вважає, що позивачкою не подано інформації про бажаний період для надання відпустки.
При цьому пояснив, що дане питання можливо вирішити в позасудовому порядку, а в противному випадку підприємство буде оскаржувати рішення суду і позивачка відпустки в бажані нею терміни не отримає.
Ст.79 КЗпП України зобов»язує власника або уповноважений ним орган при складанні графіку відпусток враховувати і інші законодавчі акти, якими встановлюються пільги для певних категорій працівників.
Закон не визначає конкретних способів та форми вираження працівником свого побажання в частині термінів отримання щорічної відпустки.
Представник відповідача в судовому засіданні так і не спромігся пояснити, які перешкоди існували для надання позивачці відпустки у вказаний нею в заяві строк і чому відпустка після подачі нею відповідної заяви їй надана не була.
Суд вважає, що позивачка, подавши 06.12.2011 року заяву про надання їй щорічної відпустки з 03.01.2012 року, висловила своє побажання в частині строків використання чергової відпустки, а тому вважає твердження представника відповідача в цій частині безпідставними.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що з боку відповідача мали місце порушення норм трудового законодавства, Закону України «Про відпустки»та Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»при вирішенні питання про терміни надання позивачці відпустки за 2011-2012 роки, прав позивачки на отримання чергової щорічної відпустки відповідно до поданої заяви, а тому вважає її вимоги обґрунтованими.
Керуючись ст.79 КЗпП України, ст.10 Закону України «Про відпустки», ст.7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів парці та інших громадян похилого віку в Україні», ст.ст.57-60,209, 212-215 ЦПК України,суд,-
Позов задовольнити.
Зобов»язати ВАТ»Домобудівний комбінат №3»надати ОСОБА_2 щорічну відпустку за 2011-2012 роки з 30.03.2012 року на 28 календарних днів.
Стягнути з ВАТ»Домобудівний комбінат №3»107гр.30коп.судового збору на користь держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя