Справа № 2-419/2012 рік
02 лютого 2012 року Ленінський районний суд м.Луганська в складі:
головуючого -судді Бугери О.В.
при секретарі -Тихенькій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «СК «Оранта-Лугань», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, реальних збитків та пені, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «СК «Оранта-Лугань»»про стягнення моральної шкоди та пені. У ході розгляду справи, позовні вимоги було уточнено. Позивачем звернувся до суду з позовом до ПАТ «СК «Оранта-Лугань»», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, реальних збитків та пені, в якому зазначив, що 04 серпня 2010 року на автошляху М-04, 550 км приблизно о 17.40 годині сталося ДТП, в якому зіткнулись належний позивачеві автомобіль «Mazda-6», державний номер НОМЕР_1, та автомобіль ВАЗ-2101, державний номер НОМЕР_2, належний відповідачу ОСОБА_2. На думку ІДПС Перевальського взводу Задоєнко Ю.А. вина водіїв була обоюдною, тому він склав відносно позивача та відповідача два протоколи про порушення ст.124 КУпАП. Відносно позивача протокол було надіслано до Артемівського районного сду м.Луганська за місцем мешкання позивача. Другий протокол відносно відповідача ОСОБА_2 було направлено до Перевальського райсуду Луганської області, за місцем мешкання останнього. Відносно відповідача ОСОБА_2 29.11.2010 року було винесено постанову про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності, але було зазначено, що ним було порушено ПДД, у зв'язку з чим і сталося зіткнення його автомобілю та автомобілю позивача. 01.12.2010 року Артемівським районним судом було винесено постанову про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю у дія позивача складу адміністративного правопорушення. Автомобиль, яким керував відповідач ОСОБА_2, було застраховано в ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань»згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № ВС/9226838 від 27.02.2010 року. Страхове відшкодування було виплачене страховою компанією 29.01.2011 року у відповідності до вимог ст.985 ЦК в розмірі 24990 гривень, про що відповідач ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань»надав повідомлення № 02-07/307/1 від 21.03.2011 року. Для розрахунку заподіяної матеріальної шкоди позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4, який є аварійним комісаром ПАТ «Страхова компанія», який підготував звіт про оцінку автомобілю позивача. З висновку якого матеріальна шкода на день ДТП 04.08.2010 року становить 62152,39 гривень. З відрахуванням суми виплати відповідачем ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань»у розмірі 24990 гривень, розмір матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 становить 37162,39 гривень. Окрім того, за складання звіту позивач сплатив 500 гривень. Окрім того, позивачу було заподіяно моральну шкоду відповідачем ОСОБА_2, яку він визначив у розмірі 10000 гривень та відповідачем ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань», яку позивач визначив у розмірі 500 гривень. Також позивачем заявлено вимогу щодо стягнення пені з відповідача ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань»за порушення строків виплати страхового відшкодування у розмірі 464,82 гривень. На підставі вищенаведеного, позивач звернувся до суду з даним позовом у якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 37162,39 гривень; відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 гривень та реальні збитки у розмірі 500 гривень; стягнути з відповідача ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань»на свою користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 гривень, пеню в розмірі 464.82 гривні та стягнути з відповідачів на свою користь у солідарному порядку судові витрати в сумі 123 гривень.
У судове засідання позивач не з'явився, до початку розгляду справи надав суду заяву у якій вказав, що уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив розглянути справу за своєї відсутності.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні позовній заяві. Позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Надав суду письмові заперечення, у яких вказав, що свої зобов*язання перед позивачем виконав у повному обсязі та правові підстави для сплати пені за прострочення виплати страхового відшкодування відсутні, оскільки вина ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань»в несвоєчасності виплати відсутня. Щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 гривень, зазначив те, що позивачем не доведено у чому саме полягають його втрати немайнового характеру або наявність інших негативних явищ, що стало наслідком фізичних та душевних страждань, передбачених п.1,2 ч.2 ст.23 ЦПК України, та з яких міркувань виходив позивач, визнаючи розмір шкоди, якими доказами це підтверджується, тобто, не надав жодного доказу, який би підтверджував факт заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру та, що ця шкода заподіяна саме з вини відповідача ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань».
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи був сповіщений належним чином, про що є відмітки у матеріалах справи. Причин своєї неявки суду не повідомив. Заяв щодо розгляду справи за його відсутності до суду не надходило, заперечень проти суті позову не надавав.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази по справі, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 серпня 2010 року на автошляху М-04, 550 км приблизно о 17.40 годині сталося ДТП, в якому зіткнулись належний позивачеві автомобіль «Mazda-6», державний номер НОМЕР_1, та автомобіль ВАЗ-2101, державний номер НОМЕР_2, належний відповідачу ОСОБА_2. На думку ІДПС Перевальського взводу Задоєнко Ю.А. вина водіїв була обоюдною, тому він склав відносно позивача та відповідача два протоколи про порушення ст.124 КУпАП. Відносно позивача протокол було надіслано до Артемівського районного суду м.Луганська за місцем мешкання позивача. Другий протокол відносно відповідача ОСОБА_2 було направлено до Перевальського райсуду Луганської області, за місцем мешкання останнього. Відносно відповідача ОСОБА_2 29.11.2010 року було винесено постанову про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності, але було зазначено, що ним було порушено ПДД, у зв'язку з чим і сталося зіткнення його автомобілю та автомобілю позивача (а.с.5). 01.12.2010 року Артемівським районним судом було винесено постанову про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю у дія позивача складу адміністративного правопорушення (а.с.5). Автомобіль, яким керував відповідач ОСОБА_2, було застраховано в ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань»згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № ВС/9226838 від 27.02.2010 року (а.с.52). Страхове відшкодування було виплачене страховою компанією 29.01.2011 року у відповідності до вимог ст.985 ЦК в розмірі 24990 гривень, про що відповідач ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань» надав повідомлення № 02-07/307/1 від 21.03.2011 року (а.с.7). Для розрахунку заподіяної матеріальної шкоди позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4, який є аварійним комісаром ПАТ «Страхова компанія», який підготував звіт про оцінку автомобілю позивача (а.с.23-38). З висновку якого матеріальна шкода на день ДТП 04.08.2010 року становить 62152,39 гривень. З відрахуванням суми виплати відповідачем ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань»у розмірі 24990 гривень, розмір матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 становить 37162,39 гривень. Окрім того, за складання звіту позивач сплатив 500 гривень. Окрім того, позивачу було заподіяно моральну шкоду відповідачем ОСОБА_2, яку він визначив у розмірі 10000 гривень та відповідачем ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань», яку позивач визначив у розмірі 500 гривень. Також позивачем заявлено вимогу щодо стягнення пені з відповідача ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань»за порушення строків виплати страхового відшкодування у розмірі 464,82 гривень.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати(страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди забовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно ст.9 п.9.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика -це грошова сума, в межах якої страхових зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовїязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначений у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник забовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст.988 ЦК України страховик зобов*язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Як вбачається з наданих суду заперечень та копії листа на ім'я ОСОБА_1, страховою компанією було виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 24990,00 гривень, що становить максимальний ліміт за договором страхування № ВС/9226838 від 27.02.2010 року.
Суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення пені та моральної шкоди із страхової компанії. Оскільки виплата страхового відшкодування була проведена після ретельного дослідження всіх доказів по страховому випадку. Відповідач ОСОБА_2 не погоджувався із постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскаржував її, та прийняте рішення за результатами розгляду його апеляційної скарги могло вплинути на рішення щодо страхового відшкодування. Суд вважає, що з боку відповідача страхової компанії не було допущено прострочки виконання виплати страхового відшкодування.
Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав, яке може полягати, зокрема, у знищенні або пошкодженні її майна.
Суд дійшов висновку, що позовна вимога стосовно стягнення морально шкоди ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань»у сумі 500 гривень не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що йому було заподіяно моральних страждань або втрати немайнового характеру саме з вини цього відповідача.
Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст.22 ЦПК України (відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди): 1.Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. 2.Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. 4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Згідно ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконаних робіт, необхідних для відновленої пошкодженої речі.
Відповідно до цього, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню у частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на його користь відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 37162,39 гривень, реальних збитків у розмірі 500 гривень.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992р №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»(із змінами), п.9 «Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджені річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.»
Також суд погоджується з доводами позивача в частині завдання моральної шкоди. Був пошкоджений його автомобіль, він був змушений витрачати свій час та кошти для проведення ремонту, не мав можливості користуватись автомобілем, відповідач не пропонував жодного разу вирішити питання оплати ремонту, не вибачився за пригоду, що сталася. Також позивач посилається на те, що він й дотепер відчуває незручності в побутовому та робочому житті, оскільки постійно згадує пригоду, відчуває страх, з того часу не керує автомобілем. З урахуванням вимог розумності та справедливості розмір відшкодування моральної шкоди слід встановити в розмірі 2.000 гривень. Тобто, задоволення вимог в частині стягнення моральної шкоди -частково.
За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 37.162 гривні 39 копійок та моральну шкоду у сумі 2.000 гривень. А також стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати, понесені позивачем при подачі позову у розмірі 123 гривень 00 копійок.
Керуючись ст.ст.22, 23, 979, 998, 1166,1167, 1187,1192, 1194 ЦК України, ст.ст.10, 11, 59, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.9, 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 37.162 гривні 39 копійок, моральну шкоду у сумі 2.000 гривень та судові витрати у розмірі 123 гривень 00 копійок, а всього стягнути 39.275 /тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят п*ять/ гривень 39 копійок.
В задоволенні позовних вимог до ПАТ «СК «Оранта-Лугань» відмовити за необґрунтованістю.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м.Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України
Головуючий: суддя О.В.Бугера