Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313
Іменем України
05.03.2012Справа №5002-24/5375-2011
За позовом Прокурора Бахчисарайського району, м. Бахчисарай в інтересах держави в особі Бахчисарайської міської ради, м. Бахчисарай
До відповідача приватного підприємства "Союз-ВЛТ", м.Бахчисарай
Про розірвання договору, стягнення 38 157,53 грн. та спонукання до вчинення певних дій
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
Прокурор - Шехірєва Н.Ю., посвідчення № 11016.
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача -Тутєров В.Л., паспорт НОМЕР_1 від 28.02.1997 р., наказ № 10
Обставини справи: до господарського суду звернувся прокурор Бахчисарайського району в інтересах держави в особі Бахчисарайської міської ради з позовом до приватного підприємства "Союз-ВЛТ" про розірвання договору, стягнення 38 157,53 грн. та спонукання до вчинення певних дій.
Позовні вимоги вмотивовані наступним: 22.11.2006р. між Бахчисарайською міською радою та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,4975 га, яка знаходиться за адресою: вул.Мира, м.Бахчисарай, АР Крим (кадастровий номер 01204.10100:01:002:0178).
У порушення умов договору відповідач не забезпечив використання наданої земельної ділянки за цільовим призначенням.
Крім того, за період з 01.11.2008р. до 01.11.2011р. за відповідачем створилась заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 38157,53 грн.
Тому прокурор просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,4975 га, яка знаходиться за адресою: вул.Мира, м.Бахчисарай, АР Крим (кадастровий номер 01204.10100:01:002:0178), стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 38157,53 грн. та зобов'язати відповідача повернути Бахчисарайській міській раді вказану земельну ділянку.
30.01.2012р. через канцелярію суду від прокуратури надійшов супровідний лист з доданим актом обстеження земельної ділянки від 25.01.2012р., в якому зазначено факт невикористання її за цільовим призначенням.
Відповідачем через канцелярію суду 07.02.2012р. було надано відзив на позовну заяву, у якому він визнає позовні вимоги у частині стягнення 38 157,53 грн. та просить суд відмовити у позові у частині розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,4975 га, яка знаходиться за адресою: вул.Мира, м.Бахчисарай, АР Крим (кадастровий номер 01204.10100:01:002:0178) та зобов'язання відповідача повернути Бахчисарайській міській раді вказану земельну ділянку.
07.02.2011р. у засіданні суду представниками позивача та відповідача було заявлене письмове клопотання про продовження строку розгляду справи у порядку ст.69 ГПК України у межах передбачених чинним законодавством, на п'ятнадцять календарних днів.
Також у судовому засіданні 07.02.2012р. представником позивача надане письмове клопотання про долучення до матеріалів справи документів, у тому числі розрахунку суми позову, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 37827,42 грн.
Ухвалою від 20.02.2012р. суд задовольнив клопотання позивача та відповідача та продовжив строк розгляду справи до 05.03.2012р.
У судовому засіданні 20.02.2012р. представник позивача надав заяву про часткову відмову від позову у частині розірвання договору та спонукання до вчинення певних дій.
Прокурор у засіданні суду вказану заяву не підтримав.
01.03.2012р. через канцелярію суду від прокуратури надійшли пояснення на клопотання позивача про часткову відмову від позову, відповідно до яких прокурор просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно - апаратного комплексу «Діловодство суду».
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
13.06.2006р. Бахчисарайською міською радою на 3-ій сесії 5-го скликання було винесено рішення № 17 (а.с.8).
Відповідно до п. 2 вказаного рішення відповідачу по справі надано в оренду строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,4975 га, угіддями: 0,4975 га інші (71), з них за рахунок земель запасу площею - 0,4975 га.
У пункті 1 вказаного рішення зазначено, що земельна ділянка розташована за адресою: АР Крим, м.Бахчисарай, вул.Мира.
Відповідно до п. 3 вказаного рішення відповідача було зобов'язано на протязі 1 місяця укласти договір оренди на земельну ділянку, встановлено орендну плату за рік 5% від вартості грошової оцінки у сумі 10350 грн.
Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
У виконання вказаного рішення 22.11.2006р. між позивачем по справі (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди землі № 104 (а.с.9-10).
Відповідно до п. 1 вказаного договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Україна, АР Крим, м.Бахчисарай, вул.Мира (відповідно до плану), у тому числі за угіддями: відкриті землі без рослинного покриву в т.ч. інші - 0,4975 га, за рахунок земель запасу Бахчисарайської міської ради.
Відповідно до п. 5 вказаного договору він укладений на 5 років.
Відповідно до п. 6 вказаного договору орендна плата встановлена у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить - 10350,00 грн. в рік.
Відповідно до п. 6 вказаного договору орендна плата вноситься щомісячно у строки, передбачені законодавством.
Відповідно до п. 33 вказаного договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно частини 5 статті 126 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Вказаний договір був зареєстрований в Бахчисарайському відділі Кримської Регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України по Земельним ресурсам», про що в Державній книзі записів реєстрації договорів оренди землі зроблено запис № 040700400008 від 27 березня 2007р.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору щодо щомісячної сплати орендної плати, за ним створилась заборгованість.
Відповідно до листа Державної податкової адміністрації у Бахчисарайському районі, відповідачем перерахована орендна плата за період 2007-2012р. у сумі 12985,00 грн. (а.с.63).
У позові прокурор просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 38157,53 грн. за період з 01.11.2008р. до 01.11.2011р. Однак позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок суми заборгованості за договором оренди, згідно якого заборгованість відповідача з орендної плати становить 37827,42 грн. (а.с.66)
Перерахувавши суму позову суд вважає, що заявлена вимога прокурора щодо стягнення з відповідача заборгованості за орендну плату у розмірі 38157,53 грн. підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 37827,42 грн.
В частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 330,11грн. у позові відмовлено.
Заявою від 20.02.2012р. позивач відмовився від позову у частині розірвання договору та спонукання відповідача повернути земельну ділянку (а.с.76).
Доводи, які б обґрунтовували відмову від позову у цій частині, письмово у заяві не викладені.
У судовому засіданні представник позивача усно пояснив, що розірвання договору оренди є недоцільним, оскільки відповідач здійснює будівництво житлового будинку на спірній земельній ділянці.
Прокурор не підтримав вказану заяву та наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У письмових поясненнях щодо клопотання позивача прокурор посилається на те, що підставою позову є порушення відповідачем вимог земельного законодавства, зокрема ст.. 24 Закону України «Про оренду землі» щодо своєчасного внесення орендної плати, яке існувало на час подачі позову та є підставою для розірвання договору оренди землі.
Статтею 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.
Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.
Згідно з частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Розглянувши вищевказану заяву, суд з урахуванням матеріалів справи не приймає відмову позивача від позову.
Отже, суд розглядає усі позовні вимоги, заявлені прокурором у позові у повному обсязі.
Прокурор у позові просить суд розірвати договір оренди землі № 104 від 22.11.2006р., посилаючись, окрім систематичної несплати відповідачем орендної плати, на те, що відповідач не забезпечив використання наданої земельної ділянки за цільовим призначенням, посилаючись на пункт ґ статті 141 Земельного кодексу України, згідно якого підставами припинення права користування земельної ділянки є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Відповідно до п. 1 вказаного договору вищевказана земельна ділянка надається в оренду для будівництва 125-ти квартирного будинку з прибудованою станцією юних техників, пунктом хімчистки і пральні по вул.Мира в м.Бахчисарай.
У підтвердження своєї позиції прокурор надав до матеріалів справи Акт обстеження земельної ділянки від 25.01.2012р.(а.с.64).
Вказаний акт складений комісією у складі: голови постійної комісії по земельним питанням - Сорокопуд Ю.П., депутата Бахчисарайської міської ради - Жигулин Д.В., депутата Бахчисарайської міської ради - Марьінських Д.В. про те, що при обстеженні земельної ділянки за адресою: м.Бахчисарай, вул.Мира площею 0,4975 га, який наданий згідно договору оренди від 22.11.2006р. в оренду ПП «Союз-ВЛТ» для будівництва 125-ти квартирного дому, встановлено, що земельна ділянка за цільовим призначенням орендарем не використовується, будівництво не ведеться.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Відповідно до ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Таким чином, як підставу розірвання договору оренди прокурор вказує використання позивачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто те, що позивач використовує надану йому земельну ділянку, але за іншим призначенням, ніж вказане у рішення та договорі.
У якості доказів вказаного прокурор надав акт обстеження земельної ділянки від 25.01.2012р., який складений комісією у складі: голови постійної комісії по земельним питанням - Сорокопуд Ю.П., депутата Бахчисарайської міської ради - Жигулин Д.В., депутата Бахчисарайської міської ради - Марьінських Д.В. В даному акті встановлено, що земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується, будівництво не здійснюється.
Відповідно до п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом складеним Державною архітектурно-будівельною Інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
Таким чином, посилання прокурора на те, що невикористання земельної ділянки позивачем за цільовим призначенням є її використанням не за цільовим призначенням у розумінні ст. 141 Земельного кодексу України, а отже порушенням умов використання земельної ділянки за її цільовим призначенням є помилковим.
Пунктом д статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що систематична несплата орендної плати є підставами припинення права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно п.2.20 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Пунктом 27 договору оренди землі передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктом 28 договору розірвання договору оренди в однобічному порядку допускається. Умовами розірвання договору в однобічному порядку є порушення прав та обов'язків однією з сторін, у т.ч. порушення строків внесення орендної плати.
Крім того, відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотність порушення договору визначається за об'єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору, вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення для оцінки порушення договору в межах питання визначення його істотності та відповідно розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК.
Відповідно до п.2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", розглядаючи справи зі спорів про розрвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі , що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.
При укладанні оспорюваного договору, позивач розраховував на отримання прибутку у вигляді щомісячної орендної плати, яка повинна була сплачуватися відповідачем.
Таким чином, внаслідок систематичної несплати передбаченої договором оренди землі № 104 від 22.11.2006р. орендної плати на протязі 2008-2011років, відповідач значною мірою позбавив позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, чим саме й порушив охоронювані чинним законодавством права та інтереси позивача.
Отже, суд дійшов висновку вимогу прокурора щодо розірвання договору оренди землі № 104 від 22.11.2006р. задовольнити.
Також прокурор просить суд зобов'язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 0,4975 га.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Оскільки суд дійшов висновку розірвати укладений між позивачем і відповідачем договір оренди землі, то позовні вимоги щодо повернення спірної земельної ділянки відповідачем позивачу також підлягають задоволенню.
Судовий збір суд покладає на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 12.03.2012 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Союз- ВЛТ" заборгованість з орендної плати за договором №104 від 22.11.08, зареєстрованими у Бахчисарайському державному філіалі ДП«КРЦДЗК» від 27.03.2007 за №040700400008 на користь Бахчисарайської міської ради (АР Крим, 98400, м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 14, р/р 33218812700049, код платежа 13050200, ОКПО 38051224, МФО 824026 в ГУ ДКСУ в АРК м.Сімферополь) у сумі 37827,42 грн.
3. В частині стягнення 330,11 грн. заборгованості з орендної плати у позові відмовити.
4. Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 22.11.2006 між Бахчисарайською міською радою та Приватним підприємством „Союз-ВЛТ" з передачі в оренду земельної ділянки площею 0, 4975 га., нормативною грошовою оцінкою 206985,56 грн. (реєстраційний № 040700400008), яка знаходиться по вул. Миру в м. Бахчисарай АРК, призначена для будівництва 125-ти квартирного будинку.
5. Зобов'язати відповідача повернути Бахчисарайській міській раді земельну" ділянку площею 0, 4975 га, яка знаходиться по вул. Миру в М.Бахчисарай АРК, нормативною грошовою оцінкою 206985, 56 грн., призначеної для будівництва 125-квартирного будинку.
6. Стягнути з Приватного підприємства „Союз- ВЛТ" на користь Державного бюджету України (рахунок № 31211206783002, отримувач - Державний бюджет м.Сімферополь, 22030001, код за ЄДРПОУ отримувача - 38040558, банк отримувача: ГУ ДКСУ в АРК, м.Сімферополь; код банку отримувача 824026) 3293,50 грн. судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.