"28" лютого 2012 р. Справа № 16/5026/2063/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіДемидової А.М.,
суддівКоваленко С.С. (доповідач), Воліка І.М.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Вікторія"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2011р.
у справі№ 16/5026/2063/2011 господарського суду Черкаської області
за позовомОСОБА_4
доТОВ "Вікторія"
провизнання недійсним рішення загальних зборів
За участю представників сторін
від позивача ОСОБА_5 ордер, ОСОБА_6 дов.,
від відповідача ОСОБА_7 дов.
ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ВІКТОРІЯ” про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.11.2011 року у справі № 16/5026/2063/2011 (суддя Спаських Н.М.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “ВІКТОРІЯ”, оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства від 06.09.2011 № 6/9, стягнуто з ТОВ “ВІКТОРІЯ” на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2011 року у справі № 16/5026/2063/2011 (судді Кошіль В.В., Шапран В.В., Моторний О.А.) рішення господарського суду Черкаської області від 03.11.2011 року залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Вікторія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 06.09.2011 року проведено збори учасників ТОВ “ВІКТОРІЯ”, про що складено протокол № 6/9 загальних зборів учасників ТОВ “ВІКТОРІЯ”. На порядок денний виносились наступні питання:
1. Про звільнення ОСОБА_4 з посади директора товариства та призначення на цю посаду ОСОБА_8
2. Про уповноваження ОСОБА_8 на здійснення державної реєстрації зміни директора товариства.
По першому питанню вирішено звільнити у зв'язку з невиконанням доручень загальних зборів з посади директора товариства ОСОБА_4 та призначити ОСОБА_8, а також уповноважити голову товариства на укладення трудового контракту з ОСОБА_8
По другому питанню вирішено уповноважити ОСОБА_8 на здійснення державної реєстрації зміни директора товариства.
На момент проведення загальних зборів учасниками відповідача були ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11, та ОСОБА_12.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 58 Закону України “Про господарські товариства” вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Суди попередніх інстанції встановили, що зборами учасників товариства не було прийнято та затверджено у вигляді єдиного документу правила, що регламентують порядок скликання та проведення чергових та позачергових зборів учасників та порядок прийняття ними рішень.
Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів(ч. 1 ст. 60 Закону України “Про господарські товариства”).
Аналогічне положення міститься і в п. 9.6. Статуту відповідача згідно якого збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що посідають загалом більше 60 відсотків голосів, а з питань, що потребують одностайності, всі учасники.
Згідно ч. 5 ст. 61 Закону України “Про господарські товариства” про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Суди встановили, що в Статуті відповідача взагалі не містяться положення про спосіб повідомлення учасників про проведення загальних зборів, а в п. 9.11. Статуту містяться лише положення про те, що порядок денний зборів розсилається не пізніше ніж за 20 днів до початку зборів. Також п. 9.9. Статуту передбачено, що позачергові збори учасників скликаються головою, якщо цього вимагають інтереси товариства в цілому. При цьому спосіб скликання учасників на позачергові збори Статутом відповідача також не передбачений.
Крім того, суди зазначили, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення всіх учасників відповідача про проведення 06.09.2011 року загальних зборів учасників відповідача. Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ “ВІКТОРІЯ” № 6/9 від 06.09.2011 року на загальних зборах були присутні учасники ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_4, які у сукупності володіють 100%, а отже, є повноваженими для вирішення порядку денного. При цьому, учасник товариства ОСОБА_11 діяв за довіреностями від 05.09.2011 від імені учасників товариства - ОСОБА_3 та ОСОБА_12.
Згідно ст. 1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961 року(далі по тексту - Конвенція) ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з договірних держав і мають бути представлені на території іншої договірної держави. Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: документи, які виходять від органу або посадової особи, і що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; адміністративні документи; нотаріальні акти; офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами, у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.
Відповідно до Переліку країн, які приєдналися до Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року (апостиль), Україна та Німеччина приєднались до Конвенції.
Частиною 1 статті 3 Конвенції визначено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, яким скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Конвенції апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріплюється документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 5 Конвенції апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або будь-якого пред'явника документа. Заповнений належним чином апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ. Підпис, відбиток печатки або штампа на апостилі не потребують ніякого засвідчення.
Суди зазначили, що як видно з матеріалів справи, вчинений на наявних у справі довіреностях ОСОБА_11 апостиль відповідає тому зразку, який доданий до Конвенції.
Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що оскільки обидві довіреності на учасника відповідача ОСОБА_11 на представництво ним інтересів інших двох учасників товариства, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_12, станом на 06 та 07.09.2011 перебували на території Німеччини для процедури проставлення апостиля, а тому внесені до протоколу загальних зборів від 06.09.2011 записи про те, що вказаний учасник правомірно представляв інтереси двох інших учасників за довіреностями є недійсними.
Крім цього, суди попередніх інстанцій, врахувавши доводи позивача про те, що він на зборах присутнім не був, що не спростовано матеріалами справи, а представництво ОСОБА_11 за двох учасників (ОСОБА_3 та ОСОБА_12) станом на 06.09.2011 було незаконним, дійшли вірного висновку, що частка решти учасників зборів складає лише 52,5%, що не забезпечує кворуму.
Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” суди мають враховувати, що для визнання недійсними рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що прийняті рішення на загальних зборах відповідача 06.09.2011 порушують корпоративні права позивача.
Беручи до уваги, що відповідачем не спростовано того, що в передбаченому законодавством порядку не були повідомлені всі учасники TOB “ВІКТОРІЯ” про проведення загальних зборів учасників 06.09.2011, збори згідно із ст. 60 Закону України “Про господарські товариства” були неповноважними за відсутності на них кворуму, суд першої та суд апеляційної інстанції дійшли підставного висновку, що рішення загальних зборів учасників TOB “ВІКТОРІЯ” від 06.09.2011, оформлене протоколом № 6/9, суперечить вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним, а позовні вимоги -задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу ТОВ "Вікторія" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.12.11р. по справі № 16/5026/2063/2011 залишити без змін.
Головуючий, суддя А.М. Демидова
Суддя С.С. Коваленко
Суддя І.М. Волік