IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Гончаренко В.М.
суддів: Михайлова В.О., Короткова В.Д.
при секретарі Протасенко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцiйну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Днiстровського мiськрайонного суду Одеської областi від 24 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Білгород-Днiстровського мiськвиконкому, третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинно збудовані будiвлi,
встановила:
17.07.2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Білгород-Днiстровського мiськвиконкому про визнання права власності на самочинну будівлю, вказуючи, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 12.12.2002 року. Квартира знаходиться на другому поверсі. На першому поверсі по дозволу до кв. № 36 прибудовано прибудову (веранду), покрівля якої розташована на рівні існуючого балкону позивачки. Вона самочинно зробила огорожу даної покрівлі металевим штахетом, у разі чого збільшила розміри балкону з 2,47x0,85м до 6,03x2,36м.
За самочинне будівництво вона сплатила адміністративний штраф.
Справа розглянута у відсутність представника відповідача.
Третя особа ОСОБА_3позов не визнав.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, третю особу, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Білгород-Днiстровського мiськрайонного суду Одеської областi від 24 грудня 2008 року позов задоволено.
В апеляцiйнiй скарзi ОСОБА_1 з вищезазначеним рішенням не згоден, вважаючи, що воно ухвалено без повного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, просить про його скасування.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість ухвали суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія судiв вважає за необхiдне її задовольнити частково з наступних пiдстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що третя особа ОСОБА_1 не надав доказів того, що самочинне будівництво, проведене позивачем, якимось чином порушує його права.
З такими висновками суду колегія суду погодитися не може, оскільки вони не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи та наданими сторонами доказами, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 12.12.2002 року. Квартира знаходиться на другому поверсі.
Головуючий у першій інстанції Остра Н.С. Справа № 22ц-1302/2009
Доповідач Гончаренко В.М. Категорія: 6
На першому поверсі по дозволу до кв. № 36 прибудовано прибудову (веранду), покрівля
якої розташована на рівні існуючого балкону позивачки. Вона самочинно огородила дану покрівлю металевим штахетом, у разі чого збільшила розміри балкону з 2,47x0,85м до 6,03x2,36м.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Цією нормою передбачене загальне правило про те, що особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК України, а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК України); за особою - власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_2 незаконно та самочинно збудувала прибудову до своєї квартири, яка примикає до балкону квартири № 36, без відповідного дозволу та в порушення ст. 20 Закону України "Про планування та забудову територій" та ст. 25 Закону України "Про основи містобудування". Зазначені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, яким зафіксована та обставина, що остання без дозвільних документів розпочала роботи по прибудові до балкону, порушивши ст. 376 ЦК України (а.с. 12).
Крім цього, із листа Білгород-Дністровської міської ради від 14.04.2008 року №Ж-768/1915 та рішення зазначеної міської ради від 14.09.2008 року №989 видно, що дозвіл на проведення будівельних робіт ОСОБА_2 не надавався (а.с. 13,42) .
Належних доказів того, що будівництво прибудови до своєї квартири відповідачем здійснено з дотриманням будівельних норм і правил та на підставі відповідного дозволу, чи належно затвердженого проекту, відповідачем ні в суді першої інстанції, ні в засіданні судової колегії не надано. В матеріалах справи такі докази відсутні.
Судова колегія не може погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що спірна прибудова не порушує права позивача, оскільки вказані висновки суперечать матеріалам справи.
Відповідно до ст. 301 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право відповідним виконавчим органам; закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243, згідно п. 1 якої прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтверджені державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, зокрема, як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
Враховуючи, що спірна прибудова - балкон, в установленому законодавством порядку не прийнята до експлуатації, є самочинним будівництвом, порушує права третьої особи - ОСОБА_1, який згоди на його будівництво не давав, колегія судді вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 відсутні.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п. 2,3 ч. 1 ст. 309, ч.2 ст. 314 ЦПК України колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Білгород-Днiстровського мiськрайонного суду Одеської областi від 24 грудня 2008 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Білгород-Днiстровського мiськвиконкому, третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 72,50 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох мiсяцiв з дня набрання ним законної сили до суду касаційної iнстанцiї.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Копія вірна: суддя судової палати
у цивільних справах апеляційного
суду Одеської області В.М. Гончаренко