12 квітня 2011 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Гончаренко В.М.
суддів: Комаровської Н.В., Короткова В.Д.
з участю секретаря Гайдайчук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцiйну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -
встановила:
19.06.2008 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, в подальшому уточнивши його, посилалається на те, що в квартирі АДРЕСА_1 проживає відповідач ОСОБА_1, яка утримує в своїй квартирі в антисанітарних умовах собак, що є причиною виникнення в будинку сморіду, який чутно не тільки в приміщеннях загального користування, а й всередині її квартири № 21 за вищезазначеною адресою.
Вважаючи, що така ситуація призвела до зменшення вартості її квартири та спричинила їй матеріальні збитки та моральні страждання, звернулась до суду про стягнення з відповідача 61 901 грн. матеріальної шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди.
Відповідач в судове засідання не з»явилась.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2010 року позов задоволено частково.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважаючи, що вищезазначене рішення суду постановлене без повного і всебічного з»ясування судом всіх обставин, що мають значення для справи, просить про його скасування.
Заслухавши доповідача, доводи на апеляційну скаргу, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що мешканка квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 утримує домашніх тварин з порушенням вимог ст.ст. 4,7,9 Закону України «Про захист домашніх тварин від жорстокого поводження» ст.ст. 19, 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Правил утримання тварин в м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 05.04.2008 року №2476-Y. Собаки утримуються в антисанітарних умовах, що є причиною виникнення в домі вкрай неприємного запаху, який чутний не тільки в приміщеннях загального користування, але
Головуючий І інстанції суддя - Нікітіна С.Й. Справа №22ц-318/2011
Доповідач суддя Гончаренко В.М. Категорія 30
й всередині квартир мешканців будинку, зокрема, в квартирі позивача, у звязку з чим, зменшилася вартість її квартири, що спричиняє матеріальні та моральні збитки.
Колегія cуддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 року № 4004-ХІІ громадяни зобовязані утримувати жилі приміщення, належні їм на праві власності відповідно до санітарних норм.
Колегія cуддів вважає, що норми цієї статті Закону ОСОБА_1 грубо порушені, виходячи з наступного.
Відповідно до актів від 31.07.2007 року та 01.02.2008 року про огляд квартири АДРЕСА_2 встановлено, що в зазначеній квартирі виконаний дорогий ремонт, замінено паркетний пол. Але чутно сморід, який розповсюджується із нижчерозташованої квартири, де проживає ОСОБА_1, яка утримує в антисанітарних умовах білше 10 - ти собак. Зі слів придставника власника квартири, ремонт виконано з метою позбавлення смороду, але мети не досягнуто. Сморід розповсюджується в парадній під'їзду та в квартирах №№ 21,14,12,7,13. Ремонт здійснювався в протигазах. В квартиру ОСОБА_1, де утримується велика кількість собак, нікого не допускає /а.с.10,11/.
Відповідно до п.п. 2.1. рішення Одеської міської ради № 2476-V від 05.04.2008 року про затвердження Правил утримання тварин у м. Одесі умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.
Кількість тварин , що утримуються фізичною чи юридичною особою, обмежується можливістю забезпечення їм належних для їх утримання умов. При цьому утримання тварин не повинно порушувати права осіб, які мешкають поруч, шляхом утворення неприємних запахів, створення звукового та іншого впливу в порушення діючого санітарно-епідеміологічного законодавства. Місце утримання тварин має бути оснащене таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин з природним для них середовищем.
Також, відповідно до п.2.8. зазначених Правил, особа, яка утримує тварину, окрім обов»язків, передбачених пп.1.2 та 2.1, зобов»язазана, зокрема а/дотримуватись санітарно-гігієнічних та інших норм експлуатації приміщення, де утримується тварина /місце постійного утримання/, та норм співжиття /у випадку утримання тварин у жилому приміщенні/, а також, г/ реєструвати тварин відповідно до вимог розділу 6 цих правил.
Пунктами 6.1, 6.4 Правил визначено, що реєстрація тварин проводиться з метою, зокрема, єдиного обліку цих тварин в місті. Власник повинен зареєструвати тварину протягом 30 діб з моменту її отримання. ОСОБА_1 порушила і ці норми Правил та норми інших законодавчих актів, які регулюють виниклі правовідносини.
Зазначене підтверджується актом обстеження умов утримання тварин від 11.02.2009 року /а.с.67,68/, актом від 25.02.2009 року відбору проб атмосферного повітря в квартирі АДРЕСА_4, протоколом №101 від 11.03.2009 року та експертним висновком, що досліджуваний об'єкт однозначно і безперечно є осередком виникнення і поширення шкідливих і патогенних мікробів, цвілі, спорів грибків (різного походження), алергенів, які у свою чергу призводять до інфекційних захворювань; при тривалому і постійному впливі на людину може призвести до важких і тривалих хвороб, а в деяких випадках, до летального кінця;
Відходи даного об'єкту (який знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Маразліївська 2 поділяються на рідкі (рідкі продукти життєдіяльності тварин), тверді (тверді продукти життєдіяльності тварин) і газоподібні (продукти життєдіяльності тварин), у свою чергу вони є джерелом і живильної базою (середовищем) для грибків, цвілі. Ці патогенні мікроорганізми завдають істотної шкоди (а іноді і непоправної) будівельним конструкціям;
Для приведення приміщення в належний стан необхідно виконати такі роботи як дезінфекція та дезодорація оскільки, в результаті тривалого періоду дії шкідливих речовин
і випарів, запах в даний час став елементом всіх капітальних будівельних конструкцій будівлі (квартир і допоміжних приміщень, суміжних з квартирою, в якій знаходиться джерело запаху).
Причиною розповсюдження запахів у сусідніх приміщеннях є наявність грибків та плісняви, постійним живильним середовищем для яких є продукти життєдіяльності тварин.
Необхідне видалення забруднених та таких, що зазнали тривалого впливу забруднення поверхонь /а.с. 70-92/.
Працюючи лікарем, на якого законодавством покладений обов'язок, насамперед, дотримуватись санітарно-гігієничних норм, ОСОБА_1 в побуті створює нестерпні антисанітарні умови мешканцям будинку в особі ОСОБА_2
У відповідності до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його права, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно висновку №046/2009 від 28.12.2009 року судової будівельно-технічної експертизи квартира АДРЕСА_3 не відповідає технічним та санітарним нормам, знаходиться в аварійному стані, причиною цього є виникнення і поширення шкідливих і патогенних мікробів, цвілі, спорів грибків (різного походження), алергенів - квартира АДРЕСА_1 Розмір матеріальних збитків складає 61 901 грн /а.с.94-144/.
Таким чином, колегія cуддів вважає встановленим, що зазначеними діями відповідача ОСОБА_1 порушено право власності позивача ОСОБА_2, оскільки вона не може вільно, на своій розсудом, користуватися належною їй квартирою, а тому вона вправі вимагати захисту свого права зазначеним нею у позові способом.
Крім того, колегія cуддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначеними діями відповідача, які порушують право власності позивача, останній завдано моральної шкоди, про що нею надано відповідне обгрунтування та відповідні докази, у тому числі і стосовно стану її здоров'я.
Як вбачається із висновків терапевта-алерголога міської лікарні №5 м. Одеси, хвора ОСОБА_2 має низку захворювань алергічного походження та їй рекомендовано виключити перебування в приміщенні, де вона проживає /а.с.63/.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 06 квітня 2000 року № громадяни мають право на відшкодування шкоди, завданої їх здоров'ю внаслідок порушення підприємствами, установами, організаціями, громадянами санітарного законодавства, крім того ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Визнаючи розмір комплексу моральної шкоди, суд обгрунтовано виходив з тяжкості моральних страждань ОСОБА_2, які полягали в переживаннях та постійних чисельних стражданнях з приводу проживання в умовах гострого порушення санітарно-епідеміологічних норм, погіршення стану здоров'я, необхідністю лікування, неможливістю знаходження в своєму помешканні та грубим порушенням режиму відпочинку.
За таких обставин, колегія cуддів вважає, що суд першої інстанції на законних підсавах стягнув з відповідача ОСОБА_1 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди з
урахуванням ст. 23 ЦК України.
Надані ОСОБА_1 апеляційній інстанції реєстраційні посвідчення тварин, колегія cуддів оцінює критично, оскільки така реєстрація проведена 11.04.2011 року. Це вказує тільки на те, що вона дійсно порушила п.п. 2.8., 6.1 Правил та інші норми закону, які регулюють спірні відносини. Зокрема, на це також вказує п. 2.6. Правил, яким власникам тварин забороняється утримувати їх незареєстрованими та за відсутністю імунізації проти сказу.
Не заслуговують також на увагу доводи апелянта про те, що вона не притягувалася до адміністративної відповідальності за порушення правил утримання тварин, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 зверталася до органів міліції, а будучи юридично необізнаною особою, не знайшла правильного шляху для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Крім того, сам факт не притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не є підставою для відмови в позові.
Відповідач ОСОБА_1 також не спростувала твердження позивача в тій частині, що знаходячись на добовому чергуванні в лікарні, тварини залишаються в квартирі без догляду, позбавлені вигулу, постійно гавкають та виють, у зв'язку з чим ОСОБА_2 позбавлена права на релізацію користування житловим приміщенням та права на відпочинок.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону, матеріалами справи не підтверджуються та не спростовують висновків суду.
Рішення суду ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, відповідає нормам матеріального права та ухвалено з дотриманням норм
процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає та відповідно до ст.. 308 ЦПК України вважає за необхідне рішення залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1ст.307, ст.308, п.1.ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя судової палати
у цивільних справах апеляційного
суду Одеської області В.М.Гончаренко