08 лютого 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Гончаренко В.М.
суддів: Комаровської Н.В., Короткова В.Д.
з участю секретаря Гайдайчук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - державна нотаріальна контора Комінтернівського району Одеської області про визнання правочину купівлі-продажу недійсним, -
встановила:
25.11.2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа - державна нотаріальна контора Комінтернівського району Одеської області про визнання правочину купівлі-продажу недійсним, в подальшому уточнивши позовні вимоги, посилалась на те, що вона та її чоловік ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 спільно збудували житловий будинок АДРЕСА_1 свідоцтово про право власності на цей будинок оформили на і'мя ОСОБА_4
В процесі оформлення права на спадщину, їй стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_4 продав 49/100 частин вищезазначеного житлового будинку ОСОБА_1, без її згоди.
З цих підстав просила визнати договір купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 недійсним.
Відповідач позовні вимоги не визнав.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, вважаючи, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять про його скасування.
Заслухавши доповідача, доводи на апеляційну скаргу, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Колегією суддів встановлено, що, у відповідності до свідоцтва про шлюб від
29.06.1951 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 одружилися 29.06.1951 року /а.с.7/.
Головуючий І інстанції суддя - Добров П.В. Справа №22ц-288/2011
Доповідач суддя Гончаренко В.М. Категорія : 20
Відповідно до свідоцтва про право власності № 47, виданого на підставі рішення виконкому Олександрівської сільської ради № 55 від 29.06.2000 року Комінтернівського району Одеської області, будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4, який збудований спільно з дружиною ОСОБА_3 /а.с.71,72/.
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спільно збудували житловий будинок, де і проживали /а.с.6 /зворот/ /.
Відповідно до договору купівлі - продажу від 29.12.2005 року ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_1 купив 49/100 частин спірного житлового будинку /а.с. 67/ .
Як вбачається зі свідоцтва про смерть від 27.08.2007 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.8/.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції задовольняючи позов правильно визначив, що з 1951 року ОСОБА_4 перебував у шлюбі з ОСОБА_3, а, відповідно до ст.22 КпШС України, який був чинним на час набуття ОСОБА_4 права власності на житловий будинок, майно, нажите подружжям під час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Згідно зі ст.24 КпШС України, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.
Будь-які докази, що житловий будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_4 отримано в дар або в порядку успадкування в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.63 СК України, який діяв на час розпорядження ОСОБА_4 спільним майном подружжя, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, (його) згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Відповідно до з ч.1 ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Колегія суддів бере до уваги той факт, що свою згоду в письмовій нотаріально посвідченій формі на укладення ОСОБА_4 договору купівлі-продажу частки житлового будинку по АДРЕСА_1, ОСОБА_3 не надавала у звязку з чим, цей договір на законних підставах судом першої інстанції визнаний недійсним.
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно з ч.1, 3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу.
Доказів того, що ОСОБА_3 до смерті чоловіка було достеменно відомо про укладення ним 29.12.2005 року договору купівлі-продажу частки житлового будинку ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не надано.
Як видно з матеріалів справи, суд об'єктивно оцінив зібрані по справі докази, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого,
колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, не вбачає.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1.ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя судової палати
у цивільних справах апеляційного
суду Одеської області В.М.Гончаренко