Ухвала від 16.06.2011 по справі 22ц-4568/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» червня 2011р. м.Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Троїцької Л.Л.,

суддів - Каранфілової В.М., Михайлова В.О.,

при секретарі - Шевляковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 23 березня 2011року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

25.02.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_3, в якому просили визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, зареєстрований під №5153 від 13.06.2000 року: Ѕ його частини від імені ОСОБА_1 - з підстав ст.55 ЦК України, та Ѕ його частини від імені ОСОБА_2 - з підстав ст.58 ЦК України.

Свої вимоги обґрунтували тим, що згідно договору купівлі-продажу від 30.09.1997 р., зареєстрованого Одеською Новою біржею, вони в рівних частинах придбали квартиру АДРЕСА_1. 11.08.1998 року договір був зареєстрований в ОМБТІ (а.с.20-21).

У 2000 році відповідач попросив свою матір - позивачку по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 тимчасово (на один-два роки) без реальної передачі квартири, формально укласти договір дарування вищевказаної квартири. Він обіцяв після закінчення зазначеного терміну знову переоформити квартиру на користь позивачів, на що вони погодились.

13.06.2000 року приватним нотаріусом Одеського округу між ними був укладений договір дарування спірної квартири (а.с.1-2, 3).

Вказаний договір дарування підлягає визнанню недійсним, оскільки він носив уявний характер, без мети створення юридичних наслідків, так як реальної передачі майна в дар не було, і позивачка ніколи не виявляла своєї волі на реальне відчуження 1\2 частини квартири відповідачу.

В період укладення договору дарування ОСОБА_1 знаходився в хворобливому стані і не розумів значення своїх дій, так як перебував на обліку в Одеському психоневрологічному диспансері з 1992 року. Перед оформленням договору дарування знаходився на лікуванні в Одеській психіатричній лікарні, тобто він не міг розуміти значення своїх дій і керувати ними.

Справа розглянута у відсутності відповідача в заочному порядку.

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 23 березня 2011року у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянти просять заочне рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Сторони є між собою близькими родичами.

Встановлено, що між ними був укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1, яка належала позивачам в рівних долях з 1997 року (а.с.3, 20, 21).

Відмовляючи позивачам в позові про визнання вказаного договору дарування недійсним, суд виходив з того, що матеріалами справи не підтверджується укладення з боку позивача ОСОБА_2 мнимої угоди, а з боку позивача ОСОБА_1 - укладення угоди в момент перебування у такому стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними.

Крім того, суд прийшов до висновку, що позивачами без поважних причин пропущений строк позивної давності на звернення до суду за захистом своїх прав.

При цьому, керувався відповідними нормами ЦК України в редакції 1963 року та діючими нормами процесуального права.

Колегія погоджується з висновками суду, що стосується відмови у позові ОСОБА_4 по суті позовних вимог , так як рішення в цій частині відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

При цьому, колегія звертає увагу на те, що захисту підлягає тільки порушене право, і тільки в таких випадках слід застосовувати строк позовної давності, якщо він пропущений без поважних причин.

Тому, на думку колегії, відмова в позові і по суті, і в зв'язку з пропуском строку позовної давності одночасно є помилковим, але не є підставою для скасування рішення в цій частині.

Рішення про відмову в позові ОСОБА_1, заявленому з підстав ст.55 ЦК України в редакції 1963 року, підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

В апеляційну інстанцію ОСОБА_1 було надано копію заочного рішення Приморського районного суду м.Одеси від 27 квітня 2010 року, з якого вбачається, що спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним з підстав ст.55 ЦК України вже розглянутий.

Вказані обставини при розгляді справи по суті судом першої інстанції не враховані.

Доводи апелянтів про те, що рішення суду постановлене з порушенням норм процесуального права, оскільки суд безпідставно відмовив в клопотанні про відкладення судового розгляду, в зв'язку зі хворобою представника ОСОБА_1, і про призначення судово-психіатричної експертизи, не можуть бути прийняті до уваги, так як ці клопотання розглянуті судом першої інстанції в установленому законом порядку, що підтверджується журналом судового засідання (а.с.44-46).

Посилання в скарзі на те, що справа розглянута у відсутності відповідача - ОСОБА_3, який не був сповіщений належним чином, і не врахована його думка з приводу позовних вимог, не є підставою для скасування рішення, тому що в позові позивачам відмовлено, права відповідача не порушені, та з самостійною скаргою він не звертався.

З урахуванням викладеного і керуючись п.2 ч.1 ст.205, ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 23 березня 2011 року в частині відмови в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування Ѕ частини квартири недійсним - скасувати, і в цій частині провадження у справі закрити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду

Одеської області: Л.Л.Троїцька

В.М.Каранфілова

В.О.Михайлов

Копія вірна:

Суддя апеляційного суду

Одеської області: Л.Л.Троїцька

Попередній документ
21837781
Наступний документ
21837783
Інформація про рішення:
№ рішення: 21837782
№ справи: 22ц-4568/2011
Дата рішення: 16.06.2011
Дата публікації: 31.03.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Одеської області
Категорія справи: