«09» червня 2011р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Троїцької Л.Л.,
суддів - Каранфілової В.М., Фальчука В.П.,
при секретарі - Шевляковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 15 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири, -
04.11.2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 та КП ЖКС «Портофранківський» (а.с.2-4).
Після проведення судової будівельно-технічної експертизи позивачка уточнила позовні вимоги та остаточно просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь 60704,00грн., в тому числі, 50704,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 10000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди (а.с.58; 71).
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Відповідачка є власницею квартиру №18 по тій самій адресі, яка розташована над її квартирою.
Починаючи з 08.12.1997 року ОСОБА_1 систематично заливає її квартиру. Причиною залиття було халатне ставлення до санітарно-технічних приладів, що підтверджується відповідними актами ДЕЗу. Внаслідок залиття квартири на кухні, у вбиральні та коридорі обвалилася штукатурка, з'явилися тріщини, прогнило наскрізь перекриття. Квартира стала непригодною для проживання. Вона є інвалідом 2 групи, окрім пенсії іншого доходу не має.
Пошкодженням квартири спричинена й моральна шкода, яка полягає в неможливості її використання за призначенням до проведення відповідного ремонту.
Представник позивачки підтримав позов в повному обсязі та просив його задовольнити.
Справа розглядалася у відсутності відповідачки, яка належним чином повідомлялася судом про час та дату слухання справи.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 15 лютого 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 50704,00 грн., моральну шкоду - 10000,00 грн., витрати на проведення експертизи - 1702,8 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн., а всього 62436,8 грн. Також стягнуто на користь держави державне мито у розмірі 607,04грн.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в позові, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, заперечень на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1. Відповідачка до часу пред'явлення позову була власницею квартири №18 по вказаній вище адресі.
Згідно актів ЖЕУ-38, дільниці №6 КП ДЕЗ «Центральний» відповідачка ОСОБА_1 систематично, починаючи з 1997 року, здійснювала залиття квартири ОСОБА_2 Причиною залиття працівниками ЖЕУ встановлено халатне ставлення відповідачки до санітарно-технічних приладів.
ОСОБА_1 визнавала свою вину в залитті квартири позивачки, про що свідчить її зобов'язання від 07.03.2007 року про відновлення пошкодженої стелі в кухні та прихожій квартирі №17 (а.с.7,8, 37-40, 45-55).
Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд виходив з того, що квартира позивачки неодноразово заливалася з вини ОСОБА_1, і відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, задана майну позивачки, повинна бути відшкодована в повному обсязі винною особою, тобто відповідачкою по справі.
Встановлюючи розмір матеріальної шкоди, суд взяв за основу висновки судово-будівельної технічної експертизи від 04.01.2011 року. Відповідно до експертизи вартість необхідного ремонту квартири з урахуванням фізичного зносу складає 50704,00 грн. (а.с.61-62, 63-70).
Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачці заподіяна і моральна шкода, розмір якої встановив в 10000,00 грн. відповідно до ст.1167 ЦК України.
Крім того, при цьому суд керувався вимогами ст.ст.23, 319 ЦК України, п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ від 08.04.1992 року, з наступними змінами та відповідними нормами ЦПК України.
Колегія погоджується з висновками суду про те, що з вини відповідачки спричинена шкода майну (квартирі) ОСОБА_2, і її права повинні бути захищені.
Між тим, розглядаючи спір по суті, суд не врахував заперечення ОСОБА_1, в яких вона посилалась на свій похилий вік і тяжкий матеріальний стан відповідно до вимог ч.4 ст.1193 ЦК України та п.10 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Ч.4 ст.1193 ЦК України передбачає можливість суду зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкода завдана вчиненням злочину.
Згідно п.10 вказаної постанови, відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача (громадянина).
ОСОБА_1 посилалася на те, що вона людина похилого віку, єдиним джерелом доходу є пенсія у розмірі трохи більше 1000,00 грн., і нещодавно поховала сина, у зв'язку з чим понесла значні фінансові витрати.
При викладених обставинах колегія вважає можливим зменшити суми матеріальної та моральної шкоди, стягнуті судом першої інстанції, відповідно до 40000,00 грн. - матеріальної та 2000,00 грн. - моральної шкоди. Оскільки зменшується розмір стягнення, то підлягає зменшенню і розмір державного мита, стягнутого з ОСОБА_1 на користь держави, з 607,04 грн. до 420,00 грн.
З урахуванням викладеного рішення суду підлягає зміні в цій частині з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України.
Доводи скарги про те, що заливи квартири ОСОБА_2 сталися внаслідок незадовільного технічного стану крівлі будинку і ОСОБА_1 є неналежним відповідачем по справі, ніякими доказами не підтверджено і суперечать дослідженням крівлі будинку АДРЕСА_1 та квартир №17 і №18 по вказаній адресі, зроблених КП ЖКС «Портофранківський» в процесі розгляду справи в апеляційній інстанції.
З наданого в судовому засіданні журналу звернення громадян вбачається, що спочатку 2007 року до звернення ОСОБА_2 до суду, тобто до листопада 2009 року, ОСОБА_1 жодного разу не зверталася з заявками по ремонту крівлі та сантехнічних приладів.
Крім того, колегія враховує і ті обставини, що квартира ОСОБА_1 на протязі більш 30 років не ремонтувалася, знаходиться в неналежному технічному стані, не глядачі на те, що перебувала у неї до лютого 2010 року в приватній власності. Відповідно до ст.151 ЖК України вона була зобов'язана забезпечувати схоронність квартири і проводити в ній за свій рахунок поточний та капітальний ремонт.
Посилання в скарзі на те, що ОСОБА_2 тривалий час не проживає в квартирі, і в ній мешкають незнайомі особи, не мають правового значення для вирішення справи по суті.
Керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 15 лютого 2011 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 40000,00 грн., моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в розмірі 420,00 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
В.М.Каранфілова
В.П.Фальчук
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька