“07” червня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Виноградової Л.Є.,
суддів Гайворонського С.П., Сегеди С.М.,
за участю секретаря Макаркіна А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 11 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу, річних витрат від інфляції та відшкодування моральної шкоди,-
У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, позивачка вказувала, що позивачка надала у борг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 12 568 грн. які були зняті з рахунку позивачки та перераховані згідно меморіального ордеру № 108 від 15 грудня 2006 року від імені ОСОБА_2 на рахунок продавця Ананьївської райдержадміністрації, на протязі півтора року відповідачі неодноразово зверталися до позивачки з проханням позичити їм гроші, внаслідок чого сума позики склала 15 050 грн.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 в присутності позивачки та ОСОБА_2 написала розписку на суму боргу у розмірі 15 050 грн. і вказала, що борг буде повернутий найближчим часом, ОСОБА_3 просила суд стягнути з відповідачів на її користь суму матеріальних збитків у розмірі 15 050 грн., 1 125 грн. неустойки, відшкодування втрат від інфляції у сумі 7 372, 76 грн., а всього 23 547, 76 грн., а також моральну шкоду у розмірі 1 700 грн.
Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 11 березня 2011 року стягнуто з відповідачів в солідарному порядку на користь позивачки грошові кошти по позиці з урахуванням індексу інфляції в сумі 19 519, 85 грн. та неустойку в розмірі 3 % річних, що становить 1 125 грн. а всього 20 644, 85 грн., стягнуто з відповідачів в солідарному порядку на користь позивачки державне мито, яке нею було внесено на користь держави при подачі позовної заяви в розмірі 206, 44 грн., витрати на ІТЗ в розмірі 129 грн., витрати на сплату послуг адвоката в розмірі 650 грн. а всього 976, 44 грн. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2. просять рішення суду скасувати та постановити нове рішення про стягнення боргу з ОСОБА_1 посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей
Справа №22ц-3615/2011 р.
Головуючий у першій інстанції - Скуртов М.І.
Доповідач - Виноградова Л.Є.
або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 взяли в борг у ОСОБА_3 гроші, договір позики укладений в усній формі, гроші відповідачі не повертають.
Цей висновок суду суперечить матеріалам справи, оскільки в матеріалах справи є розписка про те, що ОСОБА_1 одержала 30 червня 2008 року борг у ОСОБА_3 15 050 грн. (а.с. 11).
Ця розписка сторонами не оспорюється і є належним доказом по справі.
Посилання суду на показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно ч. 2 ст. 1051 ЦК України, якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Що стосується ксерокопії на а.с. 10 меморіального ордеру № 108, яка не читаємо, то з неї не вбачається, що сума боргу складає 15 050 грн.
За таких підстав, рішення суду в частині стягнення в солідарному порядку коштів з ОСОБА_2 підлягає скасуванню з постановою нового рішення про відмову в цій частині позову.
На підставі наведеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити, рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 11 березня 2011 року в частині стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 скасувати, постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, річних витрат від інфляції та відшкодування моральної шкоди відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Л.Є. Виноградова
Судді колегії С.П. Гайворонський
С.М. Сегеда