2011 року липня місяця 06 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області
головуючого судді - Суворова В.О.
судді - Артеменка І.А.
судді - Градовського Ю.М.
при секретарі - Землянецькому Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за заявою Прокуратури Малиновського району м. Одеси про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи Одеської міської ради про визнання права власності, -
встановила:
02 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи Одеської міської ради про визнання права власності.
19 грудня 2008 року рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи Одеської міської ради про визнання права власності - задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, яке складається з: літ. «А» - житловий будинок загальною площею 215,8 кв. м., житловою площею 124,3 кв.м., підсобною площею 91,5 кв.м., № 1,2 - огорожа за адресою: АДРЕСА_1, розташованих на земельній ділянці площею 638,0 кв.м. за фактичним користуванням згідно технічного паспорту від 21.08.2008 року. Встановлено порядок виконання рішення, згідно з яким, після набрання ним законної сили це рішення є підставою для реєстрації права власності на домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1 за ОСОБА_1
На вказане рішення суду прокуратура Малиновського району м. Одеси подала апеляційну скаргу, в якій зазначено прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ЦПК України суд поновлює строк, встановлений законом, за клопотанням сторони чи іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Твердження Прокуратури Малиновського району м. Одеси про те, що процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущений з поважних причин, на думку судової колегії не обґрунтоване з наступних підстав.
Судовою колегією встановлено, що представник прокуратури звернувся з апеляційною скаргою в інтересах Одеської міської ради.
Спір щодо самочинно зведених будівель фактично є спором між особою, яка здійснила самочинне будівництво та власником (користувачем) земельної ділянки , на якій воно здійснене.
Відповідно до п.2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом.
Згідно з частинами 1,2 ст. 36? Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів унаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
З огляду на це, зазначені підстави представництва є обставинами, обґрунтованість яких повинна доводиться прокурором при зверненні до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або держави чи суспільних інтересів у порядку ч.1 ст. 45 ЦПК України та підлягає правовій оцінці судом.
Прокурор, звертаючись з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Одеської міської ради, посилається на те, що судом не було враховано, що земельна ділянка на якій здійснено самочинне будівництво є власністю ради , а позивачу та відповідачу, в передбаченому законом порядку, земельна ділянка під самочинно збудовані споруди не відводилась.
При цьому прокурор, помилково ототожнює різні за своєю правовою природою компетенції відповідних органів, а саме органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Державна влада уявляє собою різновид соціальної влади, що здійснюється державою та її органами. Полягає у здатності й можливості державних органів управляти (або впливати) політичними, економічними, правовими процесами та подіями, контролювати соціально небезпечні явища, що виникають у суспільстві, а також регулювати поведінку громадян.
Усі державні органи та їх посадові особи зобов'язанні діяти на підставі і у межах наданих їм повноважень та відповідно до Конституції України.
Стаття 140 Конституції України передбачає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування - це політико-правовий інститут народовладдя, через який здійснюється управління місцевими справами в низових адміністративно-територіальних одиницях через самоорганізацію жителів певної території за згодою і при сприянні держави.
Слід враховувати, що місцеве самоврядування (муніципальна) влада це самостійна та незалежна від держави форма організації публічної політичної влади територіальної громади, яка характеризується наявністю особливого суб'єкта - територіальної громади, а також об'єкта - питань місцевого значення.
Відповідно до п.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Як передбачено пунктом 5 статті 60 зазначеного Закону, вказаний орган від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Згідно ч.1,2 ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Таким чином, територіальні громади одночасно виступають первинними носіями прав місцевого самоврядування і суб'єктами повноважень щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами, розташованими на їх території, а також на володіння, користування й розпорядження землями комунальної власності. Умови та порядок реалізації правомочностей власності територіальними громадами здійснюються через створені ними органи місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно рішенням виконкому Прилиманської сільської ради Одеської області від 04 червня 1987 року ОСОБА_2 було надано земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку. Позивач на вказаній земельній ділянці побудував спірний житловий будинок. На підставі Постанови Президії Верховної ради України від 06 квітня 1995 р. №203/95 було створено Авангардівську селищну раду, та масив, на якому знаходиться вказана земельна ділянка, перейшов у відання і підпорядкування Авангардівської селищної ради. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 07 лютого 2002 року частину земель передано у відання та адміністративно-територіальне управління Одеської міської ради.
Представник Одеської міської ради був повідомлений про дату, час та місце слухання справи, отримав копію рішення. Відповідно до оскарженого рішення Одеське міське бюро технічної інвентаризації зареєструвало вказаний будинок та видало витяг із свідоцтва про право власності на будинок за ОСОБА_1
Таким чином , судовою колегією встановлено, що Одеській міській раді було відомо про вказане судове рішення, яка погодилася з ним та його не оскаржувала .
З урахуванням наведеного, прокурор, звертаючись з апеляційною скаргою, та діючи нібито в інтересах Одеської міської ради, фактично підмінив функції компетентного органу, який не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду за захистом свого права, якщо вважає його порушеним , та звернувся в інтересах органу, представництво якого не передбачено Законом України «Про прокуратуру».
Відповідно до ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Враховуючи, що правові підстави для участі прокурора у справі відсутні, в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити.
Керуючись ч.1 ст. 73, ч.3 ст. 294 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області , -
ухвалила :
В задоволенні заяви Прокуратури Малиновського району м. Одеси про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2008 року- відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, , однак може бути оскаржена в касаційному порядку до вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов
Ю.М. Градовський
І.А. Артеменко