2011 року липня місяця 06 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області
в складі:
головуючого - Суворова В.О.
суддів - Черевко П.М.
-Артеменко І.А.
при секретарі -Землянецькому Г.В.
за участю : представника ТОВ «Експансія»-ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою Одеської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 14 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" про поновлення на роботі на посаді оператора відеонагляду магазина №1, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди в розмірі 2 000 грн., -
встановила:
01 січня 2011 року позивач звернувся з зазначеним позовом до суду, вказуючи, що відповідач його звільнив в відповідності зі ст. 40 п.3 КЗпП України з порушенням закону , оскільки до нього раніше не застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивач систематично порушував трудову дисципліну, на нього було накладено дисциплінарне стягнення, після чого він продовжував порушувати трудову дисципліну, що виразилося у тому, що він на робочому місці у робочий час грав у комп'ютерні ігри. У зв'язку з викладеним вважає, що позивач був звільнений в відповідності до закону.
Рішенням суду першої інстанції від 14 квітня 2011 року позовну заяву ОСОБА_3 до Одеської філії ТОВ «Експансія» про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди-задоволено частково. Визнано незаконним та скасований наказ №628 від 14 грудня 2010 року по Одеській філії ТОВ «Експансія», щодо звільнення оператора відеонагляду відділу охорони ОСОБА_3 за ст. 40 п.3 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_3 на посаді оператора відеонагляду відділу охорони Одеської філії ТОВ «Експансія» з 14 грудня 2010 року. Стягнуто з Одеської філії ТОВ «Експансія» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 5 571 грн. 92 коп. Стягнуто з Одеської філії ТОВ «Експансія» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 грн.
В апеляційний скарзі Одеської філії ТОВ «Експансія» ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення, яким просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що відсутні факти фіксації порушення трудових обов'язків з боку відповідача. Але судова колегія не може погодитися з вказаним висновком з наступних підстав.
Відповідно до ст. 40 п.3 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Згідно з ч.3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Згідно з п. п. 22,23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
За передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.
В судовому засіданні встановлено, що позивач відповідно до наказу №207 від 15 грудня 2008 р. працював охоронником в Одеській філії ТОВ «Експансія» в структурному підрозділі магазину №1. Під час прийняття на роботу позивач був ознайомлений з умовами праці , оплати праці, колективним договором, трудовим розпорядком , посадовою інструкцією, у зв'язку з чим розписався на заяві про прийняття на роботу. У той же день з позивачем був підписаний договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Працюючи на вказаній посаді позивач відповідно до службової записки від 04 вересня 2010 року не з'явився на роботу. В своїх поясненнях позивач вказав, що був змінений графік роботи без його відома, а тому він не з'явився на роботу. Вважає, що змінення графіку відбулося у зв'язку з тим, щоб його відсторонити від роботи за вказівкою керівництва. За вказане порушення до позивача не було застосовано дисциплінарне стягнення.
Відповідно до службової записки від 17 вересня 2010 року позивач неналежним чином виконував свої трудові обов'язки, у зв'язку з чим возики вивозилися з меж території, що охороняється, а сам позивач катався по території, яку зобов'язаний був контролювати, на велосипеді. В своїх поясненнях позивач вказує, що територія, яка ним контролюється , велика, а тому у нього відсутня можливість її охопити.
За вказане порушення до позивача не було застосовано дисциплінарне стягнення.
Відповідно до службової записки від 21 вересня 2010 року позивач неналежним чином виконував свої трудові обов'язки, у зв'язку з чим возики вивозилися з території, що охороняється. В своїх поясненнях позивач вказує , що до нього з боку керівництва має місце упереджене ставлення. Позивач на робочому місті не знаходився, був на контрольно-пропускному пункті , де пив воду.
За вказане порушення до позивача не було застосовано дисциплінарне стягнення.
01 жовтня 2010 року наказом № 461-к позивач був переведений на посаду оператора відеонагляду(а.с.4). У той же день був ознайомлений з посадовою інструкцією(а.с.35) та колективним договором товариства. Відповідно до Інструкції оператор відеонагляду відділу охорони зобов'язаний слідкувати під час чергування за діями покупців та робітників за допомогою відеонагляду, здійснювати відеоконтроль за покупцями, виявляти серед них схилених до крадіжок. Особливу увагу приділяти неповнолітнім особам, які вдіті не по сезону, особам , які не здійснюють покупок, тривалий час знаходяться у гіпермаркеті, уділяти особливу увагу товару, який належить до групи ризику , виявляти факти скриття товару , контролювати переміщення працівників, дотримувати правила внутрішнього трудового розпорядку, трудову дисципліну.
08 грудня 2010 року позивач приблизно о 12 годині на робочому місті у робочий час грав в комп'ютерну гру. В зв'язку з зазначеним керуючий зобов'язав позивача написати пояснення.
Позивач написав пояснення, де він не заперечував, що проглядав комп'ютерну гру, але зазначив, що не в робочий час, а в вільний час, оскільки у нього була обідня перерва(а.с.16).
Заступник керівника з питань безпеки на ім'я директора філіалу 08 грудня 2010 року подав службову записку, відповідно до якої на робочому місці у робочий час 08 грудня 2010 року позивач грав у комп'ютерну гру, чим порушив внутрішній розпорядок та посадові обов'язки. Також в записці вказується, що двічі було виявлено, що позивач грав у комп'ютерні ігри. Просить до нього застосувати дисциплінарне стягнення (а.с.18).
Наказом №1/12 08 грудня 2010 року за порушення трудової дисципліни, яке виразилося у тому, що знаходячись на робочому місці грав у комп'ютерні ігри, чим порушив трудовий розпорядок , ОСОБА_3 була оголошена догана (а.с.19).
У той же день був складений акт, відповідно до якого позивач відмовився від підпису про ознайомлення з вищевказаним наказом(а.с.20).
Комісією з складу адміністрації відповідача був складений акт, відповідно до якого 14 грудня 2010 року позивач на робочому місці у робочий час грав у комп'ютерні ігри (а.с.21).
Заступник керівника з питань безпеки 14 грудня 2010 р. подав на ім'я директора службову записку, відповідно до якої вбачається , що позивач халатно відноситься до виконання службових обов'язків, на робочому місці в робочий час займається справами, не пов'язаними з роботою, на зауваження не реагує. Просить вирішити питання про його звільнення.
Адміністрацією підприємства був складений акт, відповідно до якого позивач відмовився дати пояснення з цього приводу. Позивач оглянувши вказаний акт заперечує проти нього, вказуючи , що він у комп'ютерну гру не грав та йому не пропонували надати пояснення.
Наказом №628-К від 14 грудня 2010 року позивач був звільнений з займаної посади за ст. 40 п.3 КЗпП України (за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами трудового розпорядку) (а.с.5,6).
Судова колегія вважає, що довід позивача про те, що йому не було відомо, що наказом №1/12 08 грудня 2010 року йому була оголошена догана не заслуговує на увагу з наступних підстав. Як убачається з матеріалів справи, позивач з приводу того, що грав на робочому місці надав письмові пояснення. Адміністрація відповідача повідомила йому про наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що свідчить акт про відмову від підпису, який був складений в відповідності до Закону. Таким чином , судова колегія вважає доведеним факт, що позивачу було відомо про існування наказу про оголошення догани.
У судовому засіданні позивач підтримав свою позицію, вказуючи, що вказане стягнення до нього було застосовано незаконно, оскільки він оглядав гру у вільний час, так як у нього наступний графік роботи : з 9 години ранку до 12 години робочий час , з 12 години до 13 години - обідня перерва, далі робочий час продовжується з 13 години до 17 години.
Судова колегія критично ставиться до пояснень позивача , що він проглядав комп'ютерну гру в вільний час і вважає, що позивач в дійсності грав у комп'ютеру гру у робочий час. Так, у ході судового засідання був оглянутий колективний договір , з яким був ознайомлений позивач. Відповідно до колективного договору встановлена обідня перерва з 13 до 14 години. Також графік робочого дня підтверджується довідкою відповідача.
Судова колегія беручи до уваги службову записку про те , що позивач 08 грудня 2010 року грав на робочому місці у робочий час , його пояснення, досліджені матеріали справи , приходить до висновку, що адміністрація відповідача обґрунтовано йому винесла догану за порушення трудової дисципліни.
Друге порушення трудової дисципліни, яке виразилося у тому, що позивач грав у робочий час та на робочому місці також мало місце. Приходячи до вказаного висновку судова колегія бере до уваги акт , складений трьома робітниками ТОВ «Експансія», доповідну записку заступника керівника з питань безпеки.
Судова колегія , вивчивши матеріали справи , вважає, що в обох випадках позивач не виконував свої трудові посадові обов'язки, чим порушив трудову дисципліну , а саме: уважно не здійснював відеоконтроль за діями покупців та працівників.
З урахуванням ст. 149 ч.3 КЗпП України, приймаючи до уваги, що позивач не виконував покладених на нього трудових обов'язків без поважних причин, у зв'язку з чим йому була оголошена догана, після чого висновків не зробив, через незначний час допустив аналогічне порушення, приймаючи до уваги, що до того, як його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності недбало ставився до виконання своїх трудових обов'язків (докладні записки та пояснення по них від 02 вересня 2010 року, 17 вересня 2010 року, 22 вересня 2010 року), судова колегія приходить до висновку, що позивач не виконував свої трудові обов'язки без поважних причин, в зв'язку з чим у відповідача були всі підстави для його звільнення в відповідності до ст. 40 п.3 ЦПК України.
Судова колегія приходячи до вказаного висновку, також бере до уваги, що відповідно до ст. 21 КЗпП України у відповідача є всі права вимагати від позивача виконувати поручені йому трудові обов'язки належним чином.
На підставі викладеного судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення позивних вимог ОСОБА_3
Судова колегія при розгляді справи звертає увагу, що в відповідності до ст. 149 ч.1 КЗпП України відповідач у другому випадку порушення трудової дисципліни не отримав від позивача письмового пояснення. Але вказане не може бути підставою для скасування наказу про звільнення позивача з наступних підстав.
Метою отримання власником або уповноваженим ним органом письмових пояснень від порушника трудової дисципліни є з'ясування обставин, за яких вчинено проступок для врахування цього поряд з іншими обставинами при обранні виду стягнення, а тому сам по собі факт неотримання власником або уповноваженим ним органом таких пояснень за відсутності даних про поважність причин вчинення проступку не може бути підставою для визнання рішення про застосування дисциплінарного стягнення незаконним (Ухвала Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03.09.2008 року ).
Позивач вказує, що він сумлінно виконував покладені на нього трудові обов'язки у зв'язку з чим адміністрація відповідача йому оголошувала подяки. Але будь-яких доказів на підтвердження своїх пояснень позивач в відповідності до ст. 60 ЦПК України суду не надав.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виносячи рішення, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.1,4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
вирішила:
Апеляційну скаргу Одеської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія"- задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду Одеської області від 14 квітня 2011 року - скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 до Одеської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" про поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в розмірі 2 000 грн.-відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов
П.М. Черевко
І.А. Артеменко