"01" березня 2012 р. м. Київ К/9991/33103/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Мойсюка М.І.,
Штульмана І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 02 грудня 2009 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2011 року, -
В вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни.
Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 02 грудня 2009 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2011 року було змінено постанову суду першої інстанції. Доповнено резолютивну частину постанови абзацом наступного змісту: «Порушений строк на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 -поновити».
Постанову суду першої інстанції в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області нараховувати надалі ОСОБА_3 соціальну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- скасовано, а позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог у цій частині. В іншій частині постанову залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни, а тому згідно ст. 6 даного Закону має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік», дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень окремих статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов'язковим до виконання на всій території України.
Зважаючи на те, що ч. 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, то початковою датою здійснення перерахунку підвищення до пенсії є 09.07.2007 (дата прийняття рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007). Щодо кінцевої дати здійснення такого перерахунку, то вона визначається днем закінчення строку дії Закону про бюджет на 2007 рік, тобто 31.12.2007.
Що стосується нарахування підвищення до пенсії за 2008 рік, то законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, зокрема підпунктом 2 пунктом 41 Розділу ІІ, були внесені зміни у статтю 6 Закону про соціальний захист дітей війни, відповідно до яких, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані неконституційними положення підпункту 2 пункту 41 Розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо змін, унесених до статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни.
Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни в їх первинній редакції.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»від 26 грудня 2008 року № 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам віднесеним до категорії «дитина війни».
Таким чином, правильними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії позивачу у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2009 року.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що постанова суду першої інстанції змінена постановою суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції у незміненій частині та постанову суду апеляційної інстанції без змін, оскільки вони прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують..
Керуючись статтею 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді:
Суддя Т.О. Лиска