"06" березня 2012 р. м. Київ К/9991/50268/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді -доповідача Бим М.Є.
суддів: Харченка В.В., Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2011 року у справі №2а-1778/11/1270 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року позов задоволено: визнано неправомірними дії та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2011 року скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначене судове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач працювала на посадах державного службовця з 16.08.1993 року працювала на посадах державного службовця, що підтверджується копією її трудової книжки. Стаж роботи на державній службі становив більше 17 років.
Відповідно до наказу Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області №7-о від 08.02.2011 позивача звільнено з посади начальника відділу програмно -технічного супроводу автоматизованої системи обробки пенсійної документації Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області у зв'язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я за п. 2 ст. 40 КЗпП України.
Позивачу призначена грошова компенсація за невикористану додаткову відпуску, як державному службовцю, за стаж державної служби 17 років у кількості 15 календарних днів (а.с.9).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 10.02.2011 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»(а.с.12).
15.02.2010 року позивач письмово звернулась до відповідача з проханням виплатити їй грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів (а.с.10).
Управління Пенсійного фонду України в Луганській області відмовило, обґрунтовуючи відсутністю законних підстав для здійснення даної виплати.
Судом встановлено, що спірним у справі є питання наявності права позивача на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, відповідно до норм ст.37 Закону України «Про державну службу»№3723-12 від 16.12.1993 року із змінами та доповненнями (надалі Закон №3723).
Відносини проходження, звільнення та грошового забезпечення при звільненні з державної служби регулюється Законом України від 16.12.1993, № 3723-XII «Про державну службу».
Статтею 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»передбачено, що особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, (…), а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.
Законом №3723 встановлено додаткову соціальну гарантію з боку держави для певної категорії громадян, а саме: право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку за певних умов, в зв'язку з чим позивачці управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська призначено пенсію за віком як державному службовцю з 10.02.2011.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу»державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Крім того, Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»на який посилається позивач, визначає лише право на достроковий вихід на пенсії за певних умов, але не визначає та не пов'язує з правом на отримання грошової допомоги при припинення державної служби.
Обов'язковими умовами для виплати 10 посадових окладів є наявність припинення державної служби відповідно до пункту 3 статті 30 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі та виходом на пенсію державного службовця, про що він особисто має зазначити у своїй заяві про звільнення з роботи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що на момент припинення службово-трудових відносин з позивачем відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, не виникає правової підстави для нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти посадових окладів.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно.
Суддя М.Є. Бим