"06" березня 2012 р. м. Київ К/9991/49089/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді -доповідача Бим М.Є.
суддів: Харченка В.В., Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Звенигородського суду Черкаської області від 15 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі №2а-558/2010 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії, -
ОСОБА_1 вернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Звенигородського суду Черкаської області від 15 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року, позов задоволено. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі щодо перерахунку і виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, як щомісячної доплати до пенсії, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 08.06.2010 року.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.
Згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Стаття 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлює, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 51 цього Закону розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю для постраждалих 4 категорії призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Статтею 67 вказаного закону передбачено, що в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму підвищується розмір додаткової пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Мінімальний розмір пенсії встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»на рівні прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивач має право на отримання доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, як щомісячної доплати до пенсії, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 08.06.2010.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області -залишити без задоволення.
Постанову Звенигородського суду Черкаської області від 15 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно.
Суддя М.Є. Бим