"06" березня 2012 р. м. Київ К/9991/47916/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді -доповідача Бим М.Є.
суддів: Харченка В.В., Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Млинівського районного суду Рівненської області від 1 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 8 липня 2011 року у справі №2а-94/10 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій незаконним, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання призначити та виплатити додаткову пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за шкоду заподіяну здоров'ю, у відповідності до вимог ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Млинівського районного суду Рівненської області від 1 липня 2010 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 8 липня 2011 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судом, позивач, під час проходження служби в органах внутрішніх справ України приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та є інвалідом 2 групи.
Частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено, що розмір пенсії для інвалідів 2 групи постраждалих від Чорнобильської катастрофи не може бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та з 15 березня 1997 року йому призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Крім того, ст. ст. 7, 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХП та ст.ст. 54, 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначено право вибору пенсії та встановлено умови пенсійного забезпечення військовослужбовців та осіб, що мають право на пенсію згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами.
Відповідне роз'яснення надавалося позивачу листом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 14 квітня 2009 року № Ш-239/06-14 (а.с.16).
Судом встановлено, що документів до поданої позивачем заяви про перерахунок пенсії не додано та й сама заява не місить вимог про переведення на інший вид пенсії.
Отже, суди дійшли правильного висновку про те, що позивачу не може бути призначена пенсія, як постраждалому від наслідків Чорнобильської катастрофи, оскільки він не звертався з такою заявою до відповідача.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Постанову Млинівського районного суду Рівненської області від 1 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 8 липня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно.
Суддя М.Є. Бим