Справа № 2а- 14961/11/2070
15 лютого 2012 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,
за участі представника позивача - Галецького І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мітрейд»(далі за текстом - позивач, ТОВ «Мітрейд») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2011р. № 0002072302, винесене Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі міста Харкова.
В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі міста Харкова зроблено висновки про порушення ТОВ «Мітрейд»вимог податкового законодавства, які не ґрунтуються на підставах, визначених Податковим кодексом України. Вважає, що на час проведення перевірки мав в наявності документи, які податкове законодавство пов'язує з правом платника податків на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Стверджує, що взаємовідносини ТОВ «Мітрейд»з ТОВ «Сінергія-А»та ТОВ «Легал Світ»склалися в межах звичайної господарської діяльності, мали реальний характер та підтверджені належними документами. Наполягає на тому, що за відсутності доказів вчинення ТОВ «Мітрейд»вимог податкового законодавства відповідач оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням покладає на позивача додатковий обов'язок по сплаті податку на додану вартість, а таке обтяження є протиправним.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про його задоволення в повному обсязі.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова (далі за текстом -відповідач, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова) в наданих до суду письмових запереченнях на позов виклав власну правову позицію щодо обставин справи, вимоги адміністративного позову не визнав. В обґрунтування заперечень вказав, що позивач в складі податкового кредиту з податку на додану вартість задіяв суми по взаємовідносинам з ТОВ «Сінергія-А»та ТОВ «Легал Світ», які мають ознаки фіктивності. З посиланнями на неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача вважає, що операції ТОВ «Мітрейд»з ТОВ «Сінергія-А»та ТОВ «Легал Світ»носять безтоварний характер, реальність здійснення господарської діяльності з вказаними контрагентами документально не підтверджена, оскільки документи, які містять недостовірні відомості, не є належними. Просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Суд, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за наслідком аналізу змісту норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав та мотивів.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мітрейд», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 36624196, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, здійснює господарську діяльність в сфері оптової торгівлі паливом, роздрібної торгівлі пальним та торгівлі іншими непродовольчими товарами. Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового розгляду, у суду немає сумнівів у добровільності та достовірності їх визнання, щодо вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом додатково не доказуються.
В ході розгляду справи судом з'ясовано та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Мітрейд»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Сінергія-А»за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р. та ТОВ «Легал Світ»за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р., результати якої оформлені актом № 3090/23-212/36624196 від 28.09.2011р..
Суд зауважує, що за приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин, визначених ст. 78 цього Кодексу. Натомість, акт перевірки № 3090/23-212/36624196 від 28.09.2011р. не містить відомостей про обставини, визначені ст. 78 Податкового кодексу України, які зумовили проведення щодо позивача документальної позапланової перевірки. Наказ ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 1121 від 14.09.2011р., відповідно до якого було проведено перевірку ТОВ «Мітрейд», в якості обставини, яка зумовила проведення позапланової перевірки, містить посилання на доповідну записку начальника ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, що не узгоджується з положеннями ст. 78 та п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України. Ні на письмові запити суду, ні в ході судового розгляду справи представником відповідача пояснення та їх документальні підтвердження з приводу наявності передбачених законом підстав для проведення документальної позапланової перевірки позивача надані не були.
Як свідчать матеріали справи, висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 3090/23-212/36624196 від 28.09.2011р. встановлено порушення ТОВ «Мітрейд»п.п. 198.3, п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 474939,00 грн., в тому числі за червень 2011р. на суму 131093,00 грн. та за липень 2011р. на суму 343846,00 грн..
На підставі висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 3090/23-212/36624196 від 28.09.2011р. та згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова 12.10.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0002072302 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Мітрейд»з податку на додану вартість в загальному розмірі 560901,50 грн., з яких 474939,00 грн. -за основним платежем та 85962,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Мітрейд»з податку на додану вартість в загальному розмірі 560901,50 грн., а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті № 3090/23-212/36624196 від 28.09.2011р., на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Як з'ясовано в ході судового розгляду та підтверджено матеріалами справи висновки відповідача про порушення ТОВ «Мітрейд»вимог податкового законодавства, ґрунтуються на доводах про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум по взаємовідносинам з ТОВ «Сінергія-А»та ТОВ «Легал Світ».
Суд з такими висновками ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова не погоджується, вважає їх помилковими та такими, що документально не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку. Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Як свідчать матеріали справи відносини позивача з ТОВ «Сінергія-А»склались в межах договору поставки № 27/05-11-МО від 27.05.2011р., за яким ТОВ «Мітрейд»придбало паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С виду II, що відповідає ДСТУ 4840:2007 згідно з паспортом № 692/1, виданим ПАТ «Лисичанська нафто інвестиційна компанія», що підтверджується видатковими № 7/3 від 07.06.2011р. на суму 408660,00 грн., в т.ч. ПДВ -68110,00 грн., № 16/8 від 16.06.2011р. на суму 377896,08 грн., в т.ч. ПДВ -62982,68 грн., та податковими № 59 від 07.06.2011р., № 146 від 16.06.2011р. накладними на ті ж суми. Як зазначено в акті перевірки № 3090/23-212/36624196 від 28.09.2011р. та підтверджено матеріалами справи, розрахунки за отриманий товар проведені шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Транспортування придбаного позивачем пального здійснено за рахунок постачальника фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 автомобільним транспортом з місць відвантаження в Луганській області та м. Полтава до м. Дергачі Харківської області для вантажоодержувача ТОВ «Мітрейд», що підтверджено товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позивач на підставі договору № 01/07-11-МО від 01.07.2011р. придбав дизельне паливо у ТОВ «Легал Світ». Про отримання дизельного палива свідчать: видаткова № лс-00001/4 та податкова № 4 накладні від 01.07.2011р. на суму 217684,50 грн., в т.ч. ПДВ-36280,75 грн., видаткова № лс-00012/7 та податкова № 83 накладні від 12.07.2011р. на суму 416480,40 грн., в т.ч. ПДВ-69413,40 грн., видаткова № лс-00013/13 та податкова № 101 накладні від 13.07.2011р. на суму 151403,04 грн., в т.ч. ПДВ-25233,84 грн., видаткова № лс-00015/5 та податкова № 122 накладні від 15.07.2011р. на суму 356983,20 грн., в т.ч. ПДВ-59497,20 грн., видаткова № лс-00020/4 та податкова ; 148 накладні від 20.07.2011р. на суму 423460,53 грн., в т.ч. ПДВ-70576,75 грн., видаткова № лс-00021/7 та податкова № 164 накладні від 21.07.2011р. на суму 275675,53 грн., в т.ч. ПДВ-45945,92 грн., видаткова № лс-0025/10 та податкова № 181 накладні. Актом перевірки № 3090/23-212/36624196 від 28.09.2011р. встановлено та знайшло підтвердження матеріалами справи, що розрахунки за отриманий товар між позивачем та ТОВ «Легал Світ»проведені шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Транспортування придбаного позивачем пального здійснено за рахунок постачальника фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ТОВ «Петроль-РЗС»автомобільним транспортом з місць відвантаження в Луганській області та м. Полтава до м. Дергачі Харківської області та м. Харкова для вантажоодержувача ТОВ «Мітрейд», про що свідчать долучені до матеріалів справи товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів.
В ході розгляду справи судом з'ясовано, що придбане позивачем у ТОВ «Сінергія-А»та ТОВ «Легал Світ»пальне було реалізоване ПТП «АТП-1997», ТОВ «Блейз Інвест», ФО-П ОСОБА_5, ТОВ «Агробізнес ТСК», ТОВ «Агрофірма «Біловоди»», ТОВ «Маяк», ТОВ «Петроль-РЗС»ФО-П ОСОБА_6, ТОВ «Дельта», ПФ «Алекс-3», СФГ «Землянське», ТОВ «Реал-сервіс», ТОВ «АПК Більшовик», ТОВ «Паритет-агротрейд», ПП «Ельтан»та ФО-П ОСОБА_7 в межах укладених цивільно-правових угод, копії яких разом з первинними документами, складеними в межах їх виконання (видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні), долучені до матеріалів справи.
Вищевикладені обставини придбання товару позивачем та його транспортування (фізичного переміщення), відомості щодо якості придбаного товару та можливостей зберігання, підтверджені належними та допустимими доказами, не викликають у суду будь-яких сумнівів в реальності здійснення ТОВ «Мітрейд»господарської діяльності та тих операцій, в межах яких сформовано податковий кредит при обчисленні податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сінергія-А»та ТОВ «Легал Світ». При цьому суд зауважує, що долучені до матеріалів справи та досліджені судом копії документів позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Сінергія-А»та ТОВ «Легал Світ»були досліджені ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова при проведенні перевірки ТОВ «Мітрейд», про що зазначено в акті перевірки № 3090/23-212/36624196 від 28.09.2011р. без встановлення будь-яких недоліків щодо їх складання або достовірності даних.
З цього приводу суд зазначає, що положеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі за текстом - Порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За приписами Порядку результати документальних перевірок у разі встановлення порушень оформлюються у формі акта, який є носієм доказової інформації та має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства. Порядком визначено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, які підтверджують наявність факту порушення Вказане дозволяє стверджувати, що будь-який висновок акта перевірки органу державної податкової служби щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником податків зобов'язань перед бюджетом має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих у ході перевірки.
Натомість, акт перевірки № 3090/23-212/36624196 від 28.09.2011р., складений відповідачем, вказаним вимогам Порядку не відповідає. Відповідачем не наведено жодних належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за угодами з контрагентами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача з його контрагентом чи про несумісність предметів угод з напрямом господарської діяльності ТОВ «Мітрейд». Суд зазначає, що висновки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується виключно на судженнях про фіктивність діяльності ТОВ «Сінергія-А»та ТОВ «Легал Світ»та неможливість проведення щодо них зустрічних звірок. В зв'язку з цим суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАС України доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Між тим, в акті перевірки ТОВ «Мітрейд»не зазначено жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача чи його контрагентів або за викладеними в акті фактами їх діяльності, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»ТОВ «Мітрейд»та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Висновок про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд визнав, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в ст. 83 Податкового кодексу України наведено матеріали, що є підставами для висновків під час проведення перевірок, серед яких: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами. За приписами п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків, що полягає в співставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів, за результатами якого складається довідка. З цих підстав суд дійшов висновку, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок, які є джерелом отримання податкової інформації, що положеннями ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок ТОВ «Сінергія-А»та ТОВ «Легал Світ»не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства ТОВ «Мітрейд».
За встановлених в ході судового розгляду обставин щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами суб'єктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, за відсутності фактів вчинення позивачем нікчемних угод або угод, які суперечать інтересам держави та суспільства, інші доводи заперечень відповідача на висновки суду не впливають.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем на підставі п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за змістом яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності такого платника податків свідчать про заниження зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Натомість, з досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність в діях позивача порушень положень п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та, відповідно, відсутність факту заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Висновки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, викладені в акті перевірки № 3090/23-212/36624196 від 28.09.2011р., не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 9, ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За встановлених в ході судового розгляду обставин суд дійшов висновку про невідповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України податкового повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 0002072302 від 12.10.2011р., що дає суду підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваного правового акту індивідуальної дії.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002072302 від 12.10.2011 року, винесене ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" (код 36624196) з Державного бюджету України 28,23 грн. сплаченого судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 20 лютого 2012 року.
Суддя Шевченко О.В.