Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
14 лютого 2012 р. № 2-а- 17651/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бартош Н.С.,
при секретарі судового засідання - Островській М.О.,
за участю представника відповідача -Бикова В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції №0000652310 від 01.09.2011 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій на суму 29255,50 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 17.08.2011 року спеціалістами Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Харківській області проведено фактичну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Акт перевірки № 576/322/НОМЕР_1 від 17.08.2011 р. отримано підприємцем поштовим зв'язком 22.08.2011 року.
На підставі акту перевірки Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено 01.09.2011 р. податкове повідомлення-рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції № 0000652310 в розмірі 29255,50 грн. за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, згідно ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у подвійному розмірі необлікованнх товарів (алкогольні напої на 8915,25 грн. + тютюнові вироби на 5712,50 грн. - 14627,75 грн. х 2 = 29255,50 грн.).
Користуючись своїм правом оскаржити рішення контролюючого органу, передбачене ст. 55 та ст. 56 Податкового кодексу України позивач подавала до ДПА у Харківській області та ДПС України скарги на вищенаведене податкове повідомлення-рішення. Однак, 14.12.2011 року отримала остаточне рішення Державної податкової служби України про залишення без змін податкового повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення.
ФОП ОСОБА_2 вважає, що спеціалісти Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Харківській області не мали права здійснювати фактичну перевірку підприємця, та порушили заборону щодо здійснення фактичних перевірок підприємців, що не зареєстровані платниками податку на додану вартість. Платнику податків до початку проведення перевірки не вручено копію наказу керівника податкового органу, на підставі якого прийнято рішення про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 У зв'язку чим підприємця було позбавлено можливості перевірити наявність законних підстав для проведення перевірки. Посадові особи відповідача також приступили до проведення перевірки без пред'явлення належним особам направлення на проведення фактичної перевірки. Акт перевірки належним чином не підписано платником податків.
Все наведене вказує на те, що здійснення фактичної перевірки позивача, складання акту перевірки проведено з грубими порушеннями чинних норм Податкового кодексу України.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, про дату, часі місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник позивача надала до суду клопотання, у якому просила провести розгляд справи № 2-а-17651/11/2070 у її відсутності та за наявними матеріалами справи з урахування пояснень, що надавались у попередньому судовому засіданні.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволені, підтримавши раніше подані заперечення.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, встановив наступні обставини.
17.08.2011 року фахівцями Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Харківській області проведено фактичну перевірку магазину, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 та розташований за адресою: вул. Київська,13-Е м. Ізюм Харківської області, за результатами якої складено акт перевірки № 576/322/НОМЕР_1 від 17.08.2011 р. та опис наявної продукції, зроблений суцільним порядком.
Перевірка проведена у присутності продавця ОСОБА_3, яка від підпису та отримання другого примірника акту відмовилася, про що складений акт №29/32-254 від 17.08.2011 р.
Вказаним актом встановлено ведення з порушенням встановленого законодавством порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, а саме, у реалізації знаходиться не облікований товар на суму 14627,75 грн., чим порушено: п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.95р. № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями.
Присутня під час складання акту перевірки ОСОБА_3 заперечень з приводу неправильності встановлення перевіряючими порушень щодо здійсненні реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, не надала.
Зазначений акт отримано підприємцем поштовим зв'язком 22.08.2011 року.
На підставі акту перевірки Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено 01.09.2011 р. податкове повідомлення-рішення № 0000652310 про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 29255,50 грн. за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Суд зазначає, що у відповідності до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.
Згідно із п 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 75.1.3 цього кодексу передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). До введення в дію положень щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не проводиться фактична перевірка фізичної особи - підприємця, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість, та юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Загальні вимоги щодо порядку здійснення фактичних перевірок передбачені статтею 80 Податкового кодексу України.
Так, згідно п. 80.1. цього кодексу фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених п. 80.2 статті 80 кодексу.
Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст. 80 Податкового кодексу України).
Пунктом 81.1 ст. 81 зазначеного кодексу встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Також, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами органів державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (п.80.4 ст. 80 Податкового кодексу України).
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач під час перевірки ФОП ОСОБА_2 діяв у межах повноважень, передбачених вимогами Податкового кодексу України щодо порядку проведення фактичних перевірок.
Посилання позивача на той факт, що товар, про який зазначено в акті перевірки від 17.08.2011 р. №576/20/40/23/НОМЕР_1, зокрема алкогольні напої на суму 8915,25 грн. та тютюнові вироби на суму 5712,50 грн. не є її товаром, а належить ОСОБА_4, що провадила діяльність у її магазині, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення від 17.08.2011 р., складений у відношенні ОСОБА_4, протокол огляду місця події від 17.08.2011 р., яким вилучено у ОСОБА_4 товарно-матеріальних цінностей на суму 14627,75 грн., у тому числі тютюнових виробів на суму 5712,50 грн. та алкогольних напоїв на суму 8915.25 грн., а також постанова про притягнення до адміністративної відповідальності від 17 серпня 2011 року ОСОБА_4 за здійснення господарської діяльності - торгівлі, без державної реєстрації як суб'єкта господарювання за ч. 1 ст. 164 КУпАП, що набрала законної сили, судом до уваги не приймається на підставі наступного.
Так, договір суборенди нежитлового приміщення від 01.08.2011 р., укладений між ФОП ОСОБА_2 (Орендатор) та ОСОБА_4 (Суборендар), під час перевірки перевіряючим не надавався.
Доказів того, що ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем та здійснює підприємницької діяльність суду не надано.
Крім того, в матеріалах справи міститься протокол огляду місця події від 17.08.2011 р., у якому зазначено, що ОСОБА_4 є стажером ПП ОСОБА_2, та постанова Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23.09.2011 р. по справі №2016/3-1059/11, у якій вказано, що ОСОБА_4 працює продавцем магазину «Кемел».
Вищенаведене твердження позивача спростовується також копією фіскального чеку, що наявний у матеріалах справи, відповідно до якого через реєстратор розрахункових операцій магазину ФОП ОСОБА_2 проведена операція з продажу сигарет марки «LM»на суму 08,25 грн та бальзаму у сумі 25,95 грн.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року N 509-XII Державна податкова адміністрація України організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
Безпосередньо правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» N 265/95-ВР від 06.07.95 р. (далі - Закон України N 265/95-ВР від 06.07.95 р.).
Положеннями ст. ст. 15 та 16 Закону України N 265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Оскільки перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не стосуються своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, то це є окремий вид перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності в межах повноважень податкових органів, визначених вищевказаними законами.
Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що, облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів (тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена відповідальність за порушення вимог цього закону, а саме, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що у перевіряючих були достатні підстави для проведення перевірки ФОП ОСОБА_2
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем доведений факт порушення позивачем вказаних норм Закону, а тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 щодо скасування податкового повідомлення - рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції №0000652310 від 01.09.2011 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій на суму 29255,50 грн. нормативно та документально необґрунтовані і є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Постанову у повному обсязі виготовлено 20 лютого 2012 року.
Суддя Бартош Н.С.