Категорія №10.1
Іменем України
23 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/532/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Смішливої Т.В.,
при секретарі: Любімовій Г.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів у розмірі 342,72 грн.,-
20.01.2012 позивач звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що фізична особа - підприємць ОСОБА_2 отримала допомогу по вагітності та пологам у розмірі 3923,64 грн. При цьому, під час виплати вказаної допомоги враховано, що 25.03.2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська було укладено договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. У зв'язку із вагітністю та пологами на підставі наказу від 07.06.2011 № 128, а також листка непрацездатності серія АВГ № 252490 позивачем нараховано та виплачено ОСОБА_2 допомогу по вагітності та пологам за період з 02.06.2011 по 05.10.2011 у сумі 3923,64 грн. Листом Міністерства соціальної політики від 27.07.2011 № 01-16-2163 надано роз'яснення, на підставі якого позивачем зроблено перерахунок допомоги по вагітності та пологах, відповідно до якого розмір цієї допомоги складає 3580,92 грн. Сума надміру виплаченої відповідачці допомоги складає 342,72 грн.
Добровільно сплатити надміру виплачені кошти у розмірі 342,72 грн. відповідач відмовився, у зв'язку з чим Виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася до суду з вимогами стягнути надміру виплачені кошти у розмірі 342,72 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є платником єдиного внеску та у відповідності зі ст. 10 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” приймає добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням, про що у встановленому порядку 27.05.2011 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська укладено договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування № 135/07-11 (далі - Договір № 135/07-11).(а.с. 5-7)
Відповідно до п.4.2.1. Договору № 135/07-11 відповідач має право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги, зокрема на допомогу по вагітності та пологах.
На підставі наказу від 07.06.2011 № 128 та листка непрацездатності серія АВГ № 252490 позивачем нараховано та сплачено відповідачу допомога по вагітності та пологах за період з 02.06.2011 по 05.10.2011 у сумі 3923,64 грн. (а.с. 8-11).
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” визначені правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.
Відповідно до ст. 9 цього Закону Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску” платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є особи, зазначені у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та/або від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року.
Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Територіальний орган Пенсійного фонду, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, територіальним органом Пенсійного фонду в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) відповідно до типового договору, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно пунктів 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, а також особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями;
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону визначено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.
Згідно з п.10 ст. 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” страхові внески - кошти відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які спрямовуються на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Таким чином, виходячи з аналізу вказаних правових норм, випливає, що з 1 січня 2011 року платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за правилами Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”.
Згідно зі ст. 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у числі іншого, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: допомога по вагітності та пологах (статті 38, 39 цього Закону).
Статтею 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” встановлено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
У відповідності зі ст. 39 цього Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.
Сума допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини (граничної суми) місячної заробітної плати (доходу), з якої сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Тобто, виплата ОСОБА_2 на підставі листка непрацездатності серія АВГ № 252490 допомоги по вагітності та пологах здійснювалась позивачем у відповідності до вимог вищезазначених норм чинного законодавства.
Вказана обставина підтверджена представником позивача у судовому засіданні.
Судом встановлено, що фактично між сторонами виник спір стосовно розміру нарахованої та виплаченої суми вказаної допомоги, яка відноситься до соціальних виплат, оскільки позивач вважає, що розрахунок проведено неправильно, про що роз'яснено листом Міністерства соціальної політики від 27.07.2011 № 01-16-2163, що призвело до переплати відповідачці 342,72 грн., які вона відмовилася повернути.
Суд вважає, що у даному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідача вказаної суми з огляду на таке.
Згідно зі ст. 28 цього Закону страховик у числі іншого має право стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку (п.9).
Разом з цим статтею 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” встановлено, що надмірно виплачені суми матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім'ї стягуються з них у судовому порядку.
Тобто, підставою для стягнення надмірно виплачених коштів є встановлення факту зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім'ї.
Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Допомога по вагітності та пологах також входить до складу допомог.
Під час розгляду справи позивачем не надано доказів щодо того, що відповідачці було надмірно виплачені суми матеріального забезпечення внаслідок зловживань з боку відповідачки - застрахованої особи або членів її сім'ї.
Крім того, судом встановлено, що сума допомоги виплачена відповідачці позивачем добровільно за відсутності рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності з боку відповідачки.
Посилання позивача на вищевказаний лист Міністерства соціальної політики у даному випадку на увагу не заслуговує, оскільки лист не є нормативним актом, носить роз'яснювальний та рекомендаційний характер.
Лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.11.2011 № 01-16-3122 “Щодо нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах добровільно застрахованим особам”, який зобов'язує відділення виконавчої дирекції проводити перерахунки та звертатися до суду за стягненням переплачених сум, також не є нормативно-правовим актом, а виключно розкриває позицію Фонду.
Інших нормативних актів, які б містили обов'язок відповідачки повернути виплачені їй кошти у разі їх надмірності, немає, тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів у розмірі 342,72 грн. відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.В. Смішлива