Категорія №8.2.1
Іменем України
15 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/702/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді: Петросян К.Є.,
при секретарі: Ковіній І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 (наказ №1 від 20.10.1999),
ОСОБА_2 (дов. від 09.02.2012),
відповідача: ОСОБА_3 (дов. №30-Д від 16.09.2011),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства «Електропромремонт» до Стахановської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області про скасування податкового повідомлення-ршення №0000012301 від 05.01.2012,-
19.01.2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Малого приватного підприємства «Електропромремонт» (далі МПП «Електропромремонт») до Стахановської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області (Стахановська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000012301 від 05.01.2012, в обґрунтування якого позивач зазначив наступне.
Стахановською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку МПП «Електропромремонт», за наслідками якої складено акт від 20.12.2011 №635/23-30617145, яким встановлено порушення п.198.1 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року на суму 22000,00 грн.; ст. 203, п.п.1, 2 ст. 215, ст.ст.216, 228, 626, 629, 655, 658 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, а отже є нікчемними по ланцюгам постачання.
На підставі акту перевірки Стахановською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012301 від 15.01.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 22000,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,00 грн.
Ознайомившись з актом перевірки, позивач повідомив про свою незгоду з викладеним у ньому висновком та звернувся до Стахановської ОДПІ із запереченнями на вказані висновки акту перевірки. Заперечення були розглянуті, але рішення залишено без змін.
Згідно акту перевірки, висновки про порушення норм податкового законодавства базуються на твердженні про те, що Стахановською ОДПІ не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з не підтвердженням продажу товарно-матеріальних цінностей продавцем ПП «Ардея-Тех» (відсутність довіреностей, документів, що засвідчують транспортування товарів). З цього відповідач зробив висновок, що МПП «Електропромремонт» в квітні 2011 року занизило податок на додану вартість на загальну суму 22000,00 грн. при проведенні операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Ардея-Тех».
Позивач вважає, що викладені в акті перевірки висновки, на підставі яких прийняте податкове повідомлення-рішення №0000012301 від 05.01.2012 не відповідають чинному законодавству, а тому останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
З урахуванням викладеного, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000012301 від 05.01.2012, винесене Стахановською ОДПІ на підставі акту перевірки №635/23-30617145 від 20.12.2011, яким МПП «Електропромремонт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року на загальну суму 22000,00 грн. та фінансові санкції у сумі 1 грн.; визнати протиправними дії відповідача щодо визнання нікчемними укладеного правочину з ПП «Ардея-Тех» у квітні 2011 року, а також зобов'язати відповідача привести до відповідності дані обліку та особливого рахунку платника податків МПП «Електропромремонт» з даними, наведеними ним у наданих податкових накладних з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 по взаємовідносинам з ПП «Аредя-Тех» та зобов'язати відповідача вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки МПП «Електропромремонт» по взаємовідносинам з ПП «Ардея-Тех», оформлену актом перевірки.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи наступним.
Стахановською ОДПІ було отримано постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області Шершенькова Д.Н. від 30.11.2011 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки МПП «Електропромремонт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з грудня 2010 року по вересень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ардея-Тех».
На виконання вимог ст.78 ПК України, керівником Стахановської ОДПІ було прийнято рішення, оформлене наказом №1281 від 08.12.2011.
Відповідно до ст.86 ПК України, за результатами перевірки МПП «Електропромремонт» було складено акт №623/23-30617145 від 20.12.2011.
Внаслідок наданих до перевірки документів встановлено, що взаємовідносини з підприємством ПП «Ардея-Тех» здійснювалися протягом квітня та червня 2011 року.
Аналізом податкової звітності з ПДВ та наданих до перевірки документів позивачем по взаємовідносинам з контрагентом постачальником встановлено, що податковий кредит підприємства МПП «Електропромремонт» по взаємовідносинам з ПП «Ардея-Тех» у квітні 2011 року сформовано на загальну суму 22000,00 грн.
Фінансово-господарські взаємовідносини відбувалися відповідно до договору купівлі-продажу №АТ-19 від 01.03.2011. Відповідно до даного договору ПП «Ардея-Тех» в особі директора ОСОБА_5 відпускає ТМЦ відповідно заявок, накладних на умовах даного договору. Згідно п.5.1 договору, транспортування при отриманні товару здійснюється транспортом покупця або постачальника за домовленістю.
До перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, які б підтверджували факт транспортування та перевезення ТМЦ саме від постачальника ПП «Ардея-Тех» до покупця МПП «Електропромремонт», що суперечить Правилам перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363.
Відповідно до акту Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 №1813/236-37156768 встановлено, що за податковою адресою ПП «Ардея-Тех» не знаходиться. Численність працюючих відповідно до бази даних 1-ДФ складала 1 особу. Згідно пояснень ОСОБА_5 він є керівником, засновником та бухгалтером ПП «Ардея-Тех» з серпня 2010 року по теперішній час. Основним видом діяльності є оптова торгівля.
Згідно пояснень сусіда ОСОБА_5 - ОСОБА_6, громадянин ОСОБА_5 людина, яка часто зловживає алкогольні напої, не має постійної роботи, підприємницькою діяльністю не займається і не є керівником підприємства.
Згідно інформації КП «Алчевське БТІ» об'єкти нерухомого майна, що належать ПП «Ардея-Тех» відсутні. Перевіркою встановлено відсутність транспортних засобів, таким чином встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження ТМЦ та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що, на думку представника відповідача, свідчить про відсутність у ПП «Ардея-Тех» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.
Господарські операції між ПП «Ардея-Тех» та МПП «Елктромпромремонт» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності.
Відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області доведено, що в ході досудового слідства встановлено, що вказане підприємство ПП «Ардея-Тех» входило до єдиної фінансової промислової групи, яка створена для надання послуг по мінімізації податкових зобов'язань, конвертації грошових коштів, формування податкового кредиту з ПДВ, з наміром мінімізації податкових зобов'язань по ПДВ по легальним платникам, в тому числі підприємству МПП «Електромпромремонт», таким чином, формували податковий кредит по ПДВ при проведенні безтоварних операцій.
На підставі вищевикладеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог МПП «Електропромремонт» в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Судом встановлено, що МПП «Електропромремонт» зареєстровано в якості суб'єкта господарювання - юридичної особи 19.10.1999 за №13921200000000462 та перебуває на податковому обліку у Стахановській ОДПІ Луганської області, є платником податку на додану вартість (а.с.14-16).
Основним видом діяльності МПП «Електропромремонт» згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серед іншого, є ремонт та технічне обслуговування електродвигунів, генераторів і трансформаторів (а.с.15).
На підставі направлення №001146 від 09.12.2011 та наказу Стахановської ОДПІ №1281 від 08.12.2011, з 09.12.2011 по 15.12.2011 Стахановською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Малого приватного підприємства «Електропромремонт» з питання правомірності нарахування податкових зобов'язання та податкового кредиту в декларації з ПДВ за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 по взаємовідносинам з ПП «Ардея-Тех», за результатами якої складено акт від 20.12.2011 №635/23-30617145 (а.с.18-29).
Згідно висновків акту від 20.12.2011 №635/23-30617145 перевіркою встановлено порушення МПП «Електропромремонт»:
- п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 22000,00 грн., в тому числі за квітень 2011 року у сумі 22000,00 грн.;
- ст.203, п.п.1, 2 ст. 215, ст.ст.216, 228, 626, 629, 655, 658 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених МПП «Елктропромремонт» по взаємовідносинам в квітні 2011 року з ПП «Ардея-Тех».
На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000012301 від 15.01.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 22000,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,00 грн. (а.с.52).
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2011 між МПП «Електропромремонт» та ПП «Ардея-Тех» було укладено договір купівлі-продажу електроізоляційних матеріалів та запчастин до електрообладнання (а.с.35-36).
На виконання зазначеної угоди була виписана податкова накладна №249 від 20.04.2004 на суму 132002,40 грн., з яких ПДВ - 22000,40 грн. (а.с.54).
Позивачем в ціні поставленого товару, за укладеним з ПП «Ардея-Тех» договором, сплачено податок на додану вартість та отримано видаткову накладну (а.с.53). Податкова накладна містить всі необхідні реквізити i відповідає вимогам, закріпленим положеннями чинного законодавства України. Зауваження щодо оформлення податкової накладної, згідно акту перевірки, відсутні.
Статтями 213 та 637 Цивільного кодексу України передбачено, що тлумачення умов договору здійснюється тільки двома суб'єктами: учасниками договору і судом.
Висновок Стахановської ОДПІ щодо нікчемності укладеної МПП «Електропромремонт» з ПП «Ардея-Тех» угоди, ґрунтується на тому, що начебто вона має протиправний характер та суперечить інтересам держави і суспільства, порушує публічний порядок і в силу ст.216 ЦК України є недійсними.
Разом з тим, посилання відповідача на нікчемність угоди №АТ-19 від 01.03.2011, укладеної між МПП «Електропромремонт»ПП «Ардея-Тех» з підстав, визначених в статті 228 Цивільного кодексу України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.
З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», випливає, що нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Договір між позивачем та ПП «Ардея-Тех» не підпадає під вищезазначені категорії і вимоги частин 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України на нього розповсюджуватись не можуть, оскільки він є звичайним господарським договором, а не таким, що спрямований на порушення публічного порядку.
02 грудня 2010 року прийнятий Закон України №2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 1 січня 2011 року.
Відповідно до цього Закону, до статті 228 Цивільного кодексу України внесені зміни. Безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: «у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».
Виходячи з обставин справи, правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. Податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладеного договору між позивачем та його контрагентом. Тобто, має місце оспорюваність самого договору, та відповідно до чого, податковий орган, в порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин, у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.
Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків. Укладання таких видів договорів та їх невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.
Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.
Наводячи позицію про нікчемність правочинів (відсутність господарських операцій, безтоварність) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.
Але за змістом статті 228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.
Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.
В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання таких правочинів недійсними (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про їх недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такі правочини нікчемними, що також суперечить вимогам законодавства.
Наслідком таких зроблених висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до порушення прав позивача.
Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсними.
Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків.
Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.
Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства.
Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.
Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.
Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, відсутні.
Реальність господарських операцій МПП «Елетропромремонт» із ПП «Ардея-Тех» знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи - договорами, рахунками - фактурами, податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-виконаних робіт, платіжними документами та ін., які були досліджені у судовому засіданні.
Вказані документи досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.
Зазначені документи є документами первинного бухгалтерського обліку, оформлені відповідно до вимог Закону України №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що товарно-матеріальні цінності, придбані у ПП «Ардея-Тех» використовувались у власній господарській діяльності МПП «Електропромремонт».
Так, зокрема, електроізоляційні матеріали та запчастини до електрообладнання були у подальшому на підставі договору підряду №116 від 21.06.2010 між ПАО «Стахановський завод феросплавів» та МПП «Елктропромремонт» (а.с.37-41) використані під час капітального ремонту трансформатора (а.с.42-51).
Посилання відповідача під час судового розгляду на відсутність товаро-транспортних накладних не є беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій.
Судом встановлено, що позивачем оплачено товар з врахуванням його доставки, а тому складання товарно-транспортних накладних (які не були виписані та надані поставщиком) в зазначеному випадку не залежить від волі покупця товару. Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено, що саме товарно-транспортна накладна є єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснювало їх відпуск, та для оприбуткування товарів підприємством-одержувачем, а також для складського, оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей.
Податковим органом під час перевірки не було здійснено будь-яких дій щодо встановлення факту можливості /неможливості реального здійснення операцій.
Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.
За таких обставин суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000012301 від 05.01.2012, винесене Стахановською ОДПІ про збільшення МПП «Електропромремонт» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 22000,00грн., підлягає скасуванню.
Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалось представником відповідача, у зв'язку із винесенням контролюючим органом податкового повідомлення-рішення в обліковій картці платника анульовано показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 та до системи АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» - внесена інформація щодо результатів перевірки МПП «Електропромремонт» по взаємовідносинам із ПП «Ардея-Тех».
Наказом ДПА України від 18.04.2008 №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів. Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу №266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.
У зв'язку із скасуванням оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення, на підставі якого Стахановською ОДПІ були внесені відповідні дані, суд вважає що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача привести до відповідності дані обліку особового рахунку платника податків МПП «Елктпромпромремонт» та вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки, також підлягають задоволенню.
Одночасно, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позову про визнання протиправними дії відповідача щодо визнання нікчемним укладеного правочину з ПП «Ардея-Тех» в квітні 2011 року, виходячи з наступного.
Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення Стахановської ОДПІ №0000012301 від 05.01.2012, саме він має вплив на його права та обов'язки. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів. З огляду на зазначене, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги МПП «Елктропромремонт» такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 15 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на п'ять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Малого приватного підприємства «Електпропромремонт» до Стахановської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області про скасування податкового повідомлення-ршення №0000012301 від 05.01.2012, задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000012301 від 05.01.2012, винесене Стахановською об'єднаною Державною податковою інспекцією Луганської області про збільшення Малому приватному підприємству «Елктпропромремонт» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року на загальну суму 22000,00 грн. та фінансові санкції у сумі 1 грн.
Зобов'язати Стахановську об'єднану Державну податкову інспекцію Луганської області привести до відповідності дані обліку та особливого рахунку платника податків МПП «Електропромремонт» з даними, наведеними ним у податкових накладних з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 по взаємовідносинам з ПП «Ардея-Тех» та вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки МПП «Електропромремонт» по взаємовідносинам з ПП «Ардея-Тех».
Стягнути з Державного бюджету на користь Малого приватного підприємства «Електропромремонт» судові витрати із сплати судового збору в сумі 16,10 грн.
В решті заявлених вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 лютого 2012 року.
СуддяК.Є. Петросян