Категорія №8.2.8
Іменем України
14 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/303/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Петросян К.Є.,
при секретарі - Ковіній І.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2 (дов. №9831/10 від 31.10.2011),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.12.2011 року №0002991701,-
05 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області, в якому позивач, з урахуванням уточнень, зазначив наступне.
15.12.2011 головним державним податковим інспектором відділу оподаткування фізичних осіб державної податкової інспекції в Лутугинському районі Азарян К.О. була проведена камеральна перевірка платника орендної плати за земельну ділянку державної власності фізичної особи ОСОБА_1 з питання заниження податкового зобов'язання по орендній платі та несплати (погашення) СГД - фізичних осіб. За результатами перевірки був складений акт від 15.12.2011 за №145, в якому встановлено, що згідно договору про дострокове розірвання договору оренди землі між Білівською селищною радою та громадянином ОСОБА_1, який згідно п. 2 цього договору вступив в силу після його підписання сторонами та проведення державної реєстрації, громадянин ОСОБА_1 втратив статус платника орендної плати 25.11.2011. Згідно наданої СГД - ОСОБА_1 уточнюючої податкової декларації з плати за землю від 01.12.2011, податкове зобов'язання занижено на 2412,51 грн. Крім того, за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання нараховані штрафні санкції у сумі 603,13 грн.
На підставі цього, ДПІ в Лутугинському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011 №0002991701.
Позивач не згодний з висновком ДПІ в Лутугинському районі та вважає, що зазначений документ винесено з порушенням норм діючого законодавства, посилаючись на наступне.
10.12.2009 між Білівською селищною радою в особі Голови Моги О.В. та ОСОБА_5 і ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі (земельної ділянки площею 0.1789, розташованої за адресою: АДРЕСА_1). Зазначений договір зареєстрований у Державному підприємстві «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.01.2010 за № 041042400002.
Згідно з умовами договору позивач щомісячно здійснював оплату орендної плати.
04 травня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Білівською селищною радою в особі Голови Моги О.В. з одного боку та ОСОБА_5 і ОСОБА_1 з другого боку, земельна ділянка площею 0,1789 розташована за адресою: АДРЕСА_1, перейшла у власність ОСОБА_5 (1/3 частки) і ОСОБА_1 (2/3 частки). Зазначений договір був зареєстрований 04.05.2011 №4433625 Приватним нотаріусом Лутугинського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_6
Оскільки з моменту укладання договору купівлі-продажу ОСОБА_1 та ОСОБА_5, що були орендарями земельної ділянки стали її власниками, то договір оренди землі (земельної ділянки площею 0,1789, розташованої за адресою: АДРЕСА_1), на думку позивача, вважається припиненим і орендна плата з цього моменту не повинна нараховуватись.
Пізніше, договором про дострокове розірвання договору оренди землі між Білівською селищною радою та ОСОБА_1 і ОСОБА_5 від 28.09.2011, договір оренди землі (земельної ділянки площею 0,1789, розташованої за адресою: АДРЕСА_1) від 10.12.2009 був розірваний, але позивач вважає, що саме з моменту укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки договір оренди землі припинений і саме з цього моменту позивач втратив статус платника орендної плати.
Тому позивач вважає, що доводи викладені інспектором відділу оподаткування фізичних осіб державної податкової інспекції в Лутугинському районі Азарян К.О. у акті № 145 від 15.12.2011 р. не обґрунтовані, і є такими, що не відповідають і суперечать діючому законодавству.
Враховуючи наведене, позивач просив суд визнати дії ДПІ в Лутугинському районі з нарахування орендної плати та штрафних санкцій за період з травня по листопад 2011 року неправомірними, визнати недійсним акт ДПІ в Лутугинському районі №145 від 15.12.2011 та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Лутугинському районі від 26.12.2011 № 0002991701.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив наступне.
Згідно п. 2 рішення від 19 жовтня 2009 року № 17 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділінки гр. ОСОБА_1, ОСОБА_5 про розміщення та обслуговування будівель та споруд, для здійснення комерційної діяльності» (далі - рішення № 17), Білівською селищною радою було вирішено надати ОСОБА_1. ОСОБА_5 в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею - 0,1789 га з виплатою орендної плати у розмірі 4991.31 грн. 10.12.2009 року між Білівською селищною радою та ОСОБА_5, ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, про що в державному реєстрі земель 28.01.2010 вчинено запис № 041042400002.
На виконання п.286.2 ст.286 ПК України, ОСОБА_1 до ДПІ 31.01.2011 була надана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 1575. Згідно зазначеної декларації ОСОБА_1 повинен був сплачувати протягом 2011 року по 415 грн. 95 коп. щомісячно.
10.02.2011 Білівською селищною радою було прийняте рішення № 15 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення» (далі - Рішення № 15) ОСОБА_5, ОСОБА_1 В пунктах 6.7.8 Рішення № 15 зазначено: після укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки з розстроченням платежу Державний акт на право власності на земельну ділянку оформити після сплати першого платежу в порядку передбаченому договором; після видані державного акту на право власності на землю визнати таким, що втратив чинність, п. 2 рішення Білівської селищної ради від 19.10.2009 № 17; оформити розірвання договору оренди згідно чинного законодавства.
4 травня 2011 року між Білівською селищною радою та ОСОБА_5, ОСОБА_1 був укладений та посвідчений нотаріально договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки.
З червня 2011 року ОСОБА_1 перестав сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
28 вересня 2011 року між Білівською селищною радою та ОСОБА_5, ОСОБА_1 був укладений договір про дострокове розірвання договору оренди землі, зареєстрованого 28.01.2010 №41042400002. Відповідно до п. 2 договору цей договір вступає в силу після його підписання сторонами та проведення державної реєстрації. Договір зареєстрований у Державному реєстрі земель 25.11.2011 за №442220004000300. Тобто, на думку відповідача, фактично договір оренди землі був розірваний 25.11.2011.
01.12.2011 ОСОБА_1 до ДПІ з Лутугинському районі була подана уточнююча податкова декларація з плати за землю №18345, згідно якої платник податків починаючи з червня місяця 2011 року зменшив податкове зобов'язання по орендній платі за землі державної і комунальної власності, взагалі убравши суму до сплати.
У зв'язку з зазначеним 15.12.2011 ДПІ була проведена камеральна перевірка, за результатами якої встановлено заниження ОСОБА_1 податкового зобов'язання з плати за землю, а саме з орендної плати за землю за період з червня 2011 по 25 листопада 2011 року в сумі 2412,51 грн. На підставі зазначеного акту перевірки ОСОБА_1 податковим повідомленням - рішенням від 26.12.2011 №0002991701 визначено грошове зобов'язання в загальній сумі 3015 грн.64 коп. (2412.51 - податкове зобов'язання та 603,13 - штрафна санкція, нарахована на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України).
На думку відповідача ОСОБА_1 набуде статусу власника земельної ділянки лише після державної реєстрації земельної ділянки у складі державного реєстру земель та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку.
Таким чином, з 04.05.2011 (дати укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки) і до 25.11.2012 (дати реєстрації договіру про дострокове розірвання договору оренди землі) ОСОБА_1 залишався орендарем земельної ділянки і повинен був сплачувати орендну плату за землю, в розмірі установленому договором оренди. У зв'язку з чим прийняття ДПІ в Лутугинському районі податкового повідомлення - рішення від 26.12.2011 №0002991701, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з орендної плати за землю в загальній сумі 3015 грн. 64 коп. є цілком правомірним та обґрунтованим.
Враховуючи викладене, представник відповідача просила закрити провадження у справі, щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування акту № 145 ДПІ в Лутугинському районі від І5.12.2011, а в задоволені інших позовних вимог відмовити в повному обсязі, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Ухвалою суду від 14.02.2012 провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним акту ДПІ в Лутугинському районі №145 від 15.12.2011 закрито.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
З 01.01.2011 року набрав законної сили Податковий кодекс України.
Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Судом встановлено, що 15.12.2011 головним державним податковим інспектором відділу оподаткування фізичних осіб державної податкової інспекції в Лутугинському районі Азарян К.О. була проведена камеральна перевірка платника орендної плати за земельну ділянку державної власності фізичної особи ОСОБА_1 з питання заниження податкового зобов'язання по орендній платі та несплати (погашення) СГД - фізичних осіб, за результатами якої складений акт від 15.12.2011 за № 145 (а.с.6-7).
Актом перевірки встановлено, що згідно договору про дострокове розірвання договору оренди землі між Білівською селищною радою та громадянином ОСОБА_1, який згідно п. 2 цього договору вступив в силу після його підписання сторонами та проведення державної реєстрації, громадянин ОСОБА_1 втратив статус платника орендної плати 25.11.2011. Згідно наданої СГД - ОСОБА_1 уточнюючої податкової декларації з плати за землю від 01.12.2011, податкове зобов'язання занижено на 2412,51 грн. Крім того, за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання нараховані штрафні санкції у сумі 603,13 грн.
На підставі акту перевірки, ДПІ в Лутугинському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011 №0002991701, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 3015, 64 грн., з яких 2412,51 грн. - за основним платежем, 603,13 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.8).
Суд вважає, дії ДПІ в Лутугинському районі з нарахування ОСОБА_1 орендної плати та штрафних санкцій за період з травня по листопад 2011 року правомірними, а податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011 за № 0002991701 винесеним у відповідності до діючого законодавства, з огляду на наступне.
П.п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, шо використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно п.п. 288.1, 288.2, 288.3, 288.4 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Білівської селищної ради №17 від 19.10.2009 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділінки гр. ОСОБА_1, ОСОБА_5 під розміщення та обслуговування будівель та споруд, для здійснення комерційної діяльності», Білівською селищною радою було вирішено надати ОСОБА_1, ОСОБА_5 в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею - 0,1789 га з виплатою орендної плати у розмірі 4991.31 грн. (а.с.33).
10.12.2009 між Білівською селищною радою та ОСОБА_5 і ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі (земельної ділянки площею 0.1789, розташованої за адресою: АДРЕСА_1). Зазначений договір зареєстрований у Державному підприємстві «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.01.2010 за № 041042400002 (а.с.9-10).
Відповідно п.п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
П.п. 286.2 ст. 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
На виконання зазначеної норми ОСОБА_1 до ДПІ в Лутугинському районі 31.01.2011 була надана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 1575. Згідно зазначеної декларації ОСОБА_1 повинен був сплачувати протягом 2011 року по 415,95 грн. щомісячно (а.с.34).
10.02.2011 Білівською селищною радою було прийняте рішення № 15 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення» ОСОБА_5, ОСОБА_1 (а.с.35).
В даному рішенні зазначено, зокрема:
Пункт 6. Після укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки з розстроченням платежу Державний акт на право власності на земельну ділянку оформити після сплати першого платежу в порядку передбаченому договором.
Пункт 7. Після видачі державного акту на право власності на землю визнати таким, що втратив чинність, п. 2 рішення Білівської селищної ради від 19.10.2009 № 17.
Пункт 8. Оформити розірвання договору оренди згідно чинного законодавства.
Отже, рішенням Білівської селищної ради № 15 від 10.02.2011 визначено, що п.2 рішення Білівської селищної ради від 19.10.2009 № 17 (щодо надання ОСОБА_1, ОСОБА_5 в оренду терміном на 49 років земельної ділянки) втрачає чинність лише після видачі державного акту на право власності на землю.
04 травня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Білівською селищною радою та ОСОБА_5 і ОСОБА_1, земельна ділянка площею 0,1789 розташована за адресою: АДРЕСА_1, перейшла у власність ОСОБА_5 (1/3 частки) і ОСОБА_1 (2/3 частки). Зазначений договір зареєстрований 04.05.2011 №4433625 Приватним нотаріусом Лутугинського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_6 (а.с.11-14).
З червня 2011 року ОСОБА_1 орендна плата за земельну ділянку не сплачувалась.
28 вересня 2011 року між Білівською селищною радою та ОСОБА_5, ОСОБА_1 укладений договір про дострокове розірвання договору оренди землі, зареєстрованого 28.01.2010 №41042400002 (а.с.15).
Відповідно до п. 2 договору цей договір вступає в силу після його підписання сторонами та проведення державної реєстрації. Договір зареєстрований у Державному реєстрі земель 25.11.2011 за №442220004000300. Тому суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що фактично договір оренди землі був розірваний 25.11.2011.
Ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено припинення договорів оренди у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки і орендаря.
На думку позивача моментом припинення договору оренди землі є момент укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.05.2011.
Проте зазначена думка є помилковою з огляду на те що земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам здійснюється в порядку, встановленому ст.128 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.128 Земельного кодексу України, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється відповідно до порядку, визначеного частиною першою цієї статті (ч.6 ст.128).
Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації (ч.7 ст.128).
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу свідчить про його укладення, але ніяким чином не про перехід права власності на земельну ділянку.
Згідно зі ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 202 Земельного кодексу України, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин:
а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;
б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначено статтею 126 Земельного кодексу України.
Так, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (ч.1 ст. 126 Земельного кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст.126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.
Ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», передбачено, що договір оренди припиняється у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки і орендаря, проте моментом припинення, договору оренди є момент набуття орендарем статусу «власника».
З наведених вище законодавчих норм вбачається, що ОСОБА_1 набуде статусу власника земельної ділянки лише після державної реєстрації земельної ділянки у складі державного реєстру земель та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку.
Відповідно, з 04.05.2011 (дати укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки) і до 25.11.2012 (дати реєстрації договору про дострокове розірвання договору оренди землі) ОСОБА_1 залишався орендарем земельної ділянки і повинен був сплачувати орендну плату за землю в розмірі, встановленому договором оренди.
У зв'язку із викладеним, суд приходить до висновку, що прийняття ДПІ в Лутугинському районі податкового повідомлення - рішення від 26.12.2011 №0002991701, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з орендної плати за землю в загальній сумі 3015,64 грн. є цілком правомірним та обґрунтованим.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими, безпідставними та не підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 14 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на п'ять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.12.2011 року №0002991701, залишити без задоволення.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 20.02.2012.
Суддя К.Є. Петросян