Категорія №5.3
Іменем України
15 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/793/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Островської О.П.,
при секретарі - Тельдековій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “ЛІА”ЛТД до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування розпорядження від 28.12.2011 № 01-23/135 про початок розгляду справи №804,-
Встановив:
23 січня 2012 року позивач ТОВ Виробничо-комерційна фірма “ЛІА”ЛТД звернувся до суду з позовом до відповідача Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому послався, що 04 січня 2012 року ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД отримало від відповідача лист від 29.12.2011 року №05-07/2547 згідно якого було повідомлено про надіслання копії розпорядження адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.12.2011 року №01-23/135 про початок розгляду справи №804 у зв'язку з наявністю в діях ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, доданого до вказаного листа. З зазначеним розпорядженням позивач не згоден з наступних підстав.
Відповідно до довідки з ЄДРПОУ №075575 від 03.03.2010 року одним з основних видів діяльності позивача за КВЕД є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.
На підставі договору оренди частини нежитлового приміщення №1.2.2.5.01#1 від 5.11.2009 року ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД орендує у ТОВ «Магазин №351» частину нежитлового приміщення №566 у підвалі площею 1448,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтськая, 54, в якому розміщується супермаркет «Абсолют», через який здійснюється роздрібна торгівля товарами.
28 грудня 2011 року розпорядженням №01-23/135 адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, створеної наказом голови Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.12.2011 року №01-20/264, розпочато розгляд справи №804 у зв'язку з наявністю в діях ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД з розміщення в супермаркеті «Абсолют» за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтська, 54 рекламної інформації: «Самые низкие цены на 1500 товаров здесь» - (мова оригіналу), ознак порушення, передбаченого ст.15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення суб'єктом господарювання інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.
10 січня 2012 року ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД ознайомилось з матеріалами розпочатого розгляду справи №804.
Як вбачається з розпорядження №01-23/135 від 25.12.2011 року, відповідач мотивуючи початок розгляду справи, послався на п. 8.4 Положення, яким передбачається проведення позапланової перевірки за ініціативою органів Комітету, голови відділення, відповідно до абзацу четвертого частини 1 статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі безпосереднього виявлення державними службовцями Комітету, відділення ознак порушення об'єктом перевірки законодавства про захист економічної конкуренції, визначеного статтею 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статтями 1,4-19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Але матеріали не містять наказу (розпорядження) про проведення позапланової перевірки та створення Комісії, плану, визначення завдань та кола питань і строків позапланової перевірки, які власне передують винесенню розпорядження та слугують обгрунтуванню його винесення та початку розгляду справи.
За результатами позапланової перевірки відповідач був зобов'язаний скласти відповідно до приписів Положення акт перевірки у двох примірниках за встановленою формою (додаток 2 до Положення), зареєструвати його в канцелярії та другий його примірник надіслати позивачу, оскільки ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції фіксуються саме актами, складеними за наслідками планової або позапланової перевірок. Але такий акт в матеріалах відсутній, оскільки не був складений і в канцелярії відділення не реєструвався, позивачу не надсилався, що є грубим порушенням приписів Порядку щодо проведення перевірок суб'єктів госопдарювання.
В матеріалах міститься акт про фіксацію розміщення інформації від 12.12.2011 року, згідно якого о 15 годині 20 хвилин у м. Луганську по вул. Совєтська біля торговельного центру магазину «Центральний» та напроти парку «ВЛКСМ» стоїть рекламний щит на якому розміщена реклама наступного змісту: «Абсолют ТЦ "Центральный саме низки ценьї сна 1500 товаров здесь, нулевой зтаж».
Але, форма цього акту не передбачена Положенням про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції і цей акт не може слугувати належним доказом обставин, на які послався відповідач у спірному розпорядженні.
Крім того, фактично щит, сфотографований відповідачем, інформує осіб про розміщення на нульовому поверсі торговельного центру магазину «Центральний» супермаркету «Абсолют», що розміщується на орендованій площі, а стрілка на щиту лише вказує напрямок знаходження супермаркету «Абсолют», на нульовому поверсі.
Таким чином, відповідач видав розпорядження №01-23/135 від 28.12.2011 року про початок розгляду справи №804 з грубим порушенням вимог Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 15 грудня 2001 року N182-р, без видання наказу про проведення позапланової перевірки, без складання акта позапланової перевірки про обставини, на які відповідач послався у зазначеному розпорядженні.
Тому позивач просить: скасувати розпорядження адміністративної колегії Луганського обласного теріторіального відділення Антимонопольного комітету від 28 грудня 2011 року № 01-23/135 про початок розгляду справи №804.
У подальшому позивач, посилаючись на ті ж обставини, додатково просить: визнати протиправними дії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету з проведення позапланової перевірки об'єкта торгівлі - Торговий центр «Абсолют», розміщеного по вул. Совєтська, 54 в м. Луганську філії «Абсолют» ТОВ ВКАФ « ЛІА» ЛТД.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вказані позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні викладеному у позові.
Представник відповідача позов не визнав, послався, що саме по собі здійснення розгляду органом Антимонопольного комітету України справи з приводу наявності в діях підприємства ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції не порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача.
Всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції територіальним відділенням згідно з пунктами 21, 23 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 в редакції розпорядження від 29.06.1998 № 169-р) здійснюється службовцями названого комітету після початку розгляду відповідної справи. Правові наслідки, передбачені статтями 41, 43, 44, 47, 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оформлюються окремими розпорядчими актами (розпорядженням), і їх прийняття має виключно імовірний характер, тобто за результатами здійснення розслідування у справі в залежності від її обставин такі акти може бути й не прийнято.
Також зазначив, що у розпорядженні від 28.12.2011 № 01-23/135 ніде не йдеться про позапланову перевірку. Підставою для початку розгляду справи була власна ініціатива органів Антимонопольного комітету України, що передбачено абзацом 4 частини 1 статті 36 Закону України «Про захист від економічної конкуренції». Тобто ніякої незаконною перевірки відповідачем не проводилось, а розгляд справи було розпочато за власною ініціативою, що передбачено як підстава для початку розгляду справи.
При складанні зазначеного акту про фіксацію розміщення інформації від 12.12.2011 року працівники відповідача знаходись по вул. Совєтська, 54 в м. Луганську за усним розпорядженням керівника. Здійснювалася лише фіксація розміщення інформації.
Крім того, розміщена Позивачем рекламна інформація є неточною і неправдивою в частині інформування споживачів про найнижчі ціни на товари та направлена на інформування споживачів про те, що ціни їх є нижчими, ніж ціни усіх інших конкурентів. Хоча за інформацією, наявною у Відповідача, у листопаді-грудні 2011 року на деякі види продукції, наведеної у переліку, у інших суб'єктів господарювання пропонувались більш вигідні, тобто нижчі ціни.
З наведених підстав просить у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Предметом виниклого між сторонами спору у даному випадку є правомірність дій відповідача щодо прийняття розпорядження про початок розгляду справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно ст. 3 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції.
Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України „Про Антимонопольний комітет України).
Відповідно до ст. 14 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має в тому числі такі повноваження:
1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами;
2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій;
3) розглядати справи про адміністративні правопорушення, виносити постанови в цих справах;
4) переглядати рішення, прийняті адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України;
5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України здійснює інші повноваження відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Також зазначені повноваження містяться у Положенні про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженому розпорядженням Антимонопольного комітету України № 32-р ві 23 лютого 2001 року, зареєстрованому МЮ України 30 березня 2001 року за № 291/5482.
Закон України "Про захист економічної конкуренції" визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією .
Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України (ст. 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Перелік порушень законодавства про захист економічної конкуренції визначений у ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме: порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є:
1) антиконкурентні узгоджені дії;
2) зловживання монопольним (домінуючим) становищем;
3) антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;
4) невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі;
5) здійснення учасниками узгоджених дій - суб'єктами господарювання дій, заборонених згідно з частиною п'ятою статті 10 цього Закону;
6) делегування повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування у випадках, заборонених згідно із статтею 16 цього Закону;
7) вчинення дій, заборонених згідно із статтею 17 цього Закону;
8) обмежувальна та дискримінаційна діяльність, заборонена згідно із частиною другою статті 18, статтями 19 і 20 цього Закону;
9) обмежувальна діяльність, заборонена згідно із частиною першою статті 18 цього Закону;
10) недотримання умов, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 22 цього Закону;
11) порушення положень погоджених з органами Антимонопольного комітету України установчих документів суб'єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції;
12) концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна;
13) неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки;
14) подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки;
15) подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню;
16) створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації;
17) надання рекомендацій суб'єктами господарювання, об'єднаннями, органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, що схиляють до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяють вчиненню таких порушень;
18) обмеження в господарській діяльності суб'єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
19) невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими було обумовлене рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію;
20) обмежувальна діяльність об'єднань, заборонена згідно зі статтею 21 цього Закону.
Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" відносини, пов'язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", "Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року",міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.
Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" .
Також згідно зі ст. 15-1 гл.3 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації. Вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом ( ст.20 Закону України"Про захист від недобросовісної конкуренції").
Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» реклама -це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товару.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції»економічна конкуренція -це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Виходячи з наведеного, поширення неточної інформації є досягненням переваг у конкурентній боротьбі завдяки не власним досягненням та суперечить чесним звичаям у господарській діяльності, оскільки така інформація вводить в оману споживачів.
Відповідно до Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про захист економічної конкуренції", з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, у т. ч. законодавства про захист від недобросовісної конкуренції (далі - законодавство про захист економічної конкуренції) розроблено Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України № 182-р від 25 грудня 2001 року, зареєстроване МЮ України 13 лютого 2002 року за № 139/6427, яке встановлює порядок проведення уповноваженими працівниками Антимонопольного комітету України і його територіальних відділень планових і позапланових виїзних перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання та при реалізації повноважень органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю щодо суб'єктів господарювання.
Згідно цього Положення плановою виїзною перевіркою вважається перевірка об'єктів, яка проводиться за їх місцезнаходженням або за місцезнаходженням їхнього відокремленого структурного підрозділу, у комплексі питань уповноваженими працівниками Комітету, відділення, виходячи з їхніх функціональних повноважень, і передбачена планами роботи.
Планова виїзна перевірка одного і того самого об'єкта перевірки проводиться за наказом Голови Комітету чи голови відділення не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції Комітету (відділення).
Підставою для проведення планових перевірок є план-графік перевірок, затверджений Головою Комітету, головою відділення.
Планові виїзні перевірки додержання законодавства про захист економічної конкуренції об'єктами перевірки проводяться лише в тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення вказаної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати її проведення.
Пунктом 8 вказаного Положення передбачено, що Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи Комітету, відділення і може проводитися без попереднього письмового повідомлення.
Позапланова перевірка проводиться відповідно до наказу Голови Комітету, голови відділення, розпорядження органу Комітету за місцезнаходженням об'єкта перевірки або за місцезнаходженням його відокремленого структурного підрозділу уповноваженими працівниками Комітету, відділення, виходячи з їхніх функціональних повноважень, за наявності хоча б однієї з таких обставин:
8.1. За дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України.
8.2. За заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених Законом України "Про захист економічної конкуренції" як порушення законодавства про захист економічної конкуренції об'єктом перевірки, відповідно до абзацу другого частини 1 статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
8.3. За поданням органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції об'єктом перевірки (абзац третій частини 1 статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції") .
8.4. За ініціативою органів Комітету, голови відділення відповідно до абзацу четвертого частини 1 статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі безпосереднього виявлення державними службовцями Комітету, відділення ознак порушення об'єктом перевірки законодавства про захист економічної конкуренції, визначеного статтею 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статтями 1, 4 - 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
8.5. За ініціативою органів Комітету, відповідно до абзацу п'ятого частини 1 статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі надходження від заявника клопотання про можливість настання негативних наслідків, пов'язаних із поданням заяви, та з метою захисту його інтересів.
8.6. У разі виявлення недостовірності даних, заявлених об'єктом перевірки в документах, поданих на обов'язковий запит органу Комітету, голови відділення.
8.7. У разі подання об'єктом перевірки в установленому порядку скарги про порушення законодавства посадовими особами Комітету, відділення під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки додержання законодавства про захист економічної конкуренції.
8.8. У разі виникнення потреби в перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з об'єктом перевірки (якщо він не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий запит органу Комітету, голови відділення протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту щодо додержання законодавства про захист економічної конкуренції).
8.9. На особисте прохання об'єкта перевірки.
8.10. За дорученням спеціальних органів боротьби з організованою злочинністю відповідно до підпункту "в" пункту 1 статті 18 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".
8.11. У разі наявності документально підтверджених даних щодо монополізації ринку товару чи антиконкурентних узгоджених дій, отриманих органами Комітету відповідно до чинного законодавства під час виконання своїх завдань.
8.12. За ініціативою органів Комітету, відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" і статті 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", з метою забезпечення доказів у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Пунктом 31, 32 цього Положення передбачено, що для проведення перевірки потрібні такі документи:
31.1. Наказ (розпорядження) про проведення перевірки та створення Комісії.
31.2. План проведення перевірки.
31.3. Доручення Голови Комітету, державного уповноваженого Комітету, голови відділення про делегування відповідних повноважень щодо проведення перевірки.
План проведення перевірки складається головою Комісії і затверджується органом, посадовою особою, що видав(ла) наказ (розпорядження) про проведення перевірки та створення Комісії, і має містити в собі:
32.1. Визначення завдань перевірки.
32.2. Визначення кола питань, які потрібно з'ясувати в ході перевірки.
32.3. Строки перевірки.
Пунктом 51, 52, 53 зазначеного Положення встановлено, що у разі необхідності результати перевірки члени Комісії оформляють довідкою, що має містити в собі аналіз, висновки та пропозиції з усіх питань, які перевірялися.
Голова Комісії підсумовує подані матеріали та складає акт перевірки у двох примірниках за встановленою формою.
Акт підписується головою Комісії та її членами, керівником об'єкта перевірки, а в разі потреби й іншими відповідальними працівниками об'єкта перевірки.
Один примірник акта подається Голові Комітету, органу Комітету, голові відділення, другий - в термін не більше п'яти робочих днів після закінчення перевірки вручається під розписку на першому примірнику акта (направляється в установленому порядку) керівникові об'єкта перевірки, а в разі його відсутності - здається до канцелярії під розписку в акті із зазначенням прізвища та посади працівника, що прийняв акт, або надсилається рекомендованим листом із поштовим підтвердженням про вручення поштового відправлення.
Вимоги до змісту акта перевірки:
53.1. В акті перевірки, крім випадків, передбачених підпунктом 53.2 цього Положення, мають бути наведені:
результати перевірки з усіх питань, передбачених планом проведення перевірки;
об'єктивна оцінка діяльності об'єкта перевірки щодо додержання законодавства про захист економічної конкуренції;
пропозиції щодо порушення справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо.
53.2. В акті позапланової перевірки, що проводиться під час розслідування у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наводиться інформація щодо проведених дій (зокрема, про отримання пояснень, вилучення доказів), будь-яких випадків перешкоджання у проведенні перевірки, а також інші відомості, у разі потреби".
Також вказаним Положенням передбачено :
56. При відмові керівника об'єкта перевірки від підписання акта про результати перевірки службові особи, що здійснили перевірку, засвідчують це відповідним записом за своїми підписами в кінці акта.
57. За наявності заперечень або зауважень до акта перевірки керівник чи інші особи, які підписують акт, роблять про це застереження перед своїми підписами і не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня їх підписання подають з цього приводу письмові пояснення чи заперечення.
58. Члени комісії також беруть пояснення в інших посадових осіб, причетних до виявлених перевіркою порушень, зловживань.
59. Достовірність обґрунтувань, фактів, викладених у поясненнях посадових осіб, члени Комісії повинні ретельно перевірити і в п'ятнадцятиденний термін дати щодо них письмовий висновок.
У цей термін не зараховується час, необхідний для отримання інформації на запит державного уповноваженого чи голови територіального відділення.
60. У тих випадках, коли потрібно вжити термінових заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства про захист економічної конкуренції, у період перевірки, не чекаючи на її закінчення, складається проміжний акт, від посадових осіб вимагаються пояснення. Ці матеріали негайно подаються керівництву Комітету, голові відділення, у разі потреби готується повідомлення правоохоронним органам.
Факти, викладені в проміжних актах, включаються до загального акта перевірки.
61. Результати перевірки викладаються в акті на підставі перевірених даних і фактів, що випливають із наявних оригіналів документів об'єкта перевірки, а також інших даних.
62. При складанні акта перевірки повинна бути додержана об'єктивність і вичерпність опису виявлених фактів і даних.
63. Не допускається включення до акта перевірки висновків, пропозицій та даних, не підтверджених документами.
64. В акті слід указати, які операції та документи перевірені, за який період і в який спосіб (вибірково чи суцільно).
65. Акт реєструється канцелярією Комітету, відділення.
66. Голова Комісії протягом п'яти робочих днів після завершення перевірки доповідає про її результати органу, посадовій особі Комітету, відділення, що видав(ла) наказ (розпорядження) про проведення перевірки та створення Комісії, з наданням акта та інших матеріалів Комісії, складених за результатами перевірки, з відміткою про вручення його керівнику об'єкта перевірки, а в разі необхідності також уносить подання про початок розгляду справи або готує рекомендації відповідно до статті 46 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
67. Якщо в ході перевірки було встановлено ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Голова Комітету, відділення, його заступник розглядають надані матеріали і вирішують питання щодо:
67.1. Надання рекомендацій та внесення пропозицій органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням стосовно припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а в разі, якщо порушення припинено, - щодо вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень.
67.2. Розробки проектів актів законодавства, які регулюють питання розвитку конкуренції, антимонопольної політики та демонополізації економіки.
67.3. Надіслання правоохоронним органам матеріалів про порушення, що містять ознаки злочину.
67.4. Розгляду питання щодо початку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Таким чином, вказаними нормативними актами чітко встановлено випадки недобросовісної конкуренції, порядок її виявлення та прийняття відповідного рішення за результатами виявлення.
Суд вважає, що відповідачем у даному випадку у повному обсязі вказані вимоги закону не дотримано.
Судом встановлено, що позивач є зареєстрованим рішенням Кам'янобрідської районної ради народних депутатів міста Луганська від 12.01.1993 року та перереєстрованим 18.06.2001 року Станично-Луганської районною державною адміністрацією Луганської області суб'єктом господарювання, одним з видів діяльності його є торгівельна діяльність різними видами продовольчих та непродовольчих товарів (а.с. 24-54).
Розпорядженням адміністративної колегії відповідача Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28 грудня 2011 року № 01-23/135, розпочато розгляд справи №804 у зв'язку з наявністю в діях позивача ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", шляхом поширення інформації, що вводить в оману, зокрема, відомостей, які містять неточні дані про господарську діяльність суб'єкта господарювання (а.с.11-14).
Підставою для виконання дій по прийняттю оскаржуваного розпорядження став акт фіксації порушень, складений посадовими особами відповідача у довільній формі від 12.12.2011 року (а.с. 19).
Суд вважає, що у даному випадку дії відповідача по прийняттю вказаного розпорядження вчинено з порушенням вимог Закону без достатніх підстав.
Статті 35, 36, 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачають, що розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України:
- збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень;
- отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
Органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за:
- заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
У разі надходження від заявника клопотання про можливість настання негативних наслідків, пов'язаних із поданням заяви, та з метою захисту його інтересів розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розпочинається за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.
Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи.
Повідомлення про початок розгляду справи надсилається заявнику та третім особам.
Відповідачем не надано суду доказів про те, що розпорядження про початок розгляду справи було видано за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; чи за поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Посилання відповідача про те, що таке розпорядження прийнято з власної ініціативи, оскільки посадові особи відповідача виявили самостійно порушення позивачем ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» шляхом поширення рекламної інформації, що вводить в оману споживачів стосовно найнижчих цін на наявні у нього товари, про що було складено акт фіксації цього порушення та сфотографовано, на увагу не заслуговує, оскільки відповідачем не надано доказів про те, що зазначені у розпорядженні порушення були виявлені при проведенні у встановленому порядку перевірки позивача за її результатами на підставі належним чином складеного акту.
Посилання відповідача про те, що ніяких актів за результатами перевірки не складалося, оскільки ніякої перевірки у встановленому законом порядку не проводилося, і це не є обов'язковим, бо порушення було виявлено посадовими особами безпосередньо про що був складений акт фіксації порушень, суд не приймає до уваги, оскільки вказаними вище нормативними актами не передбачено проведення фіксації порушень актами довільної форми посадовими особами відповідача поза межами визначених законом перевірок.
Безпосереднє виявлення державними службовцями Комітету, відділення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначеного статтею 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статтями 1, 4 - 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції» є, як зазначено вище, лише підставою для призначення позачергової перевірки суб'єкта господарювання, а не прийняття розпорядження про початок розгляду справи.
Посилання відповідача про те, що зафіксований пілон з написом «ТЦ «Центральний» Самые низкие цены на 1500 товаров здесь! Нулевой этаж» є рекламною інформацією стосовно позивача, на увагу не заслуговує, оскільки з цього напису не вбачається, що мова йде саме про позивача, крім того, посилання відповідача про те, що у листопаді-грудні 2011 року у інших суб'єктів господарювання на деякі види продукції пропонувалися більш вигідні, тобто нижчі ціни, також судом не приймається до уваги, оскільки ніяких доказів з цього приводу не надано, це твердження є неконкретизоване, носить характер припущень, що свідчить про те, що відповідачем рішення про розгляд справи прийнято на підставі неперевірених відомоостей, а тільки на підставі незаконно проведеної перевірки та акта про фіксування, який нічим не передбачений.
Таким чином, підстав вважати, що зазначені у розпорядженні порушення були виявлені відповідачем з власної ініціативи у встановленому порядку, що давало підстави для виконання дії по прийняттю зазначеного розпорядження, немає.
Посилання відповідача про те, що це розпорядження не порушує ніяким чином права, свободи та інтереси позивача, оскільки не є остаточним, а фіксує лише факт початку розгляду справи , що не тягне для позивача правових наслідків і не свідчить про порушення прав та інтересів позивача у зв'язку з прийняняттям цього розпорядження, на увагу не заслуговує.
Суд вважає, що вказане розпорядження є правовим актом індивідуальної дії щодо позивача.
Обов'язковою ознакою нормативно - правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження про початок розгляду справи, безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у позивача, щодо якого прийнято рішення про початок розгляду справи, тому рішення відповідача та його дії щодо прийняття вказаного розпорядження, при відсутності права на такий початок розгляду справи з наведених обставин, а також дії по складанню акту та висновки акту про наявність порушення законодавства, несуть певні наслідки, оскільки позивач змушений збирати докази щодо відсутності у його діях ознак правопорушення, тобто ці дії та прийняте розпорядження мають для позивача правове значення, а отже це є предметом розгляду в адміністративній справі у розумінні п.1 ст. 17 КАС України, тобто обраний позивачем спосіб захисту у даному випадку відповідає вимогам закону, оскільки є вимогою про протиправність дій відповідача, як суб'єкта владних повноважень.
Право позивача підлягає захисту у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил процедури, встановлених законом, при цьому на час звернення до суду наявність негативних наслідків таких дій для можливості судового захисту законом не вимагається, право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій.
Таким чином, суд вважає встановленим, що дії посадових осіб відповідача при прийняттяі оскаржуваного розпорядження № 804 від 28.12.2011 № 01-23/135 про розгляд справи та при проведенні позапланової перевірки об'єкта торгівлі - Торговий центр «Абсолют», розміщеного по вул.Советська,54, в м. Луганську філії «Абсолют» ТОВ ВКАФ «ЛІА» ЛТД» не відповідають встановленим законом вимогам та повноваженням відповідача, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 15 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 20 лютого 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “ЛІА”ЛТД до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування розпорядження від 28.12.2011 № 01-23/135 про початок розгляду справи №804 та про визнання протиправними дій задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з проведення позапланової перевірки об'єкта торгівлі - Торговий центр «Абсолют», розміщеного по вул.Советська,54, в м. Луганську філії «Абсолют» ТОВ ВКАФ «ЛІА» ЛТД»
Скасувати розпорядження адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.12.2011 № 01-23/135 про початок розгляду справи №804.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “ЛІА”ЛТД судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 32,19 (тридцять дві гривні 19 коп.) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено у повному обсязі 20 лютого 2012 року.
СуддяО.П. Островська