Категорія №8.1.5
Іменем України
14 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/785/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ципко О.В.
при секретарі - Гаркуші Ю.О.,
за участю представників:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
23 січня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов.
В обґрунтування позову,позивач зазначив, що відповідач, як платник податків і зборів (обов'язкових платежів), зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни. ОСОБА_1 має податковий борг в сумі 172,88 грн., сума основного боргу складається з єдиного податку, який виник з 20.11.2011 року, тому, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом у сумі 172,88 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у передбачених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Судом встановлено, що Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області зареєстрована як юридична особа 24.05.2011 року Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 273402 (а.с.5). Згідно довідки форми №4-ОПП ОСОБА_1 взята на облік платника податків Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області з 25.05.2011 року за № 29615 (а.с.6).
Згідно до п. 2 Указу Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727 встановлено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
30.05.2011 року відповідач отримав свідоцтво про сплату єдиного податку серії І № 348094, що підтверджується корінцем свідоцтва (а.с.7).
Конституцією України (ч.1 ст.67) визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 станом на 17.01.2012 року має податковий борг, який виник по єдиному податку складається:
- основне зобов 'язання по єдиному податку - 172 грн., заборгованість підтверджується обліковою карткою боржника(а.с.11-12), та рішенням Трьохізбенської сільської ради Слов'яносербського району від 17.06.2008р. № 16/4 «Про затвердження ставок єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності фізичних осіб» (а.с.8-9);
- пеня - 0,88 грн.
Оскільки за період з 20.11.11 року по 17.01.12 року відповідачем самостійно борг не сплачувався, суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом з єдиного податку дотримані вимоги Податкового кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Внаслідок того, що ОСОБА_1 станом на дату розгляду та вирішення справи про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг з єдиного податку в сумі 172,88 грн. не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість у сумі 172 грн. 88 коп. (сто сімдесят дві грн. 88 коп.) по єдиному податку на користь Державного бюджету України перерахувавши на розрахунковий рахунок № 31510970700310 код платежу 18050409, одержувач УДКСУ у Слов'яносербському районі Луганської області, банк одержувач ГУДКСУ в Луганській області, код казначейства 37969169, МФО 804013.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Постанову викладено в повному обсязі та підписано 20.02.2011 року.
СуддяО.В. Ципко