Категорія №8.2.1
Іменем України
06 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/320/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кисельової Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Гришиної О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив наступне.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську проведено наступні перевірки :
- позапланову виїзну перевірку ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.;
- документальну позапланову невиїзну перевірку позивача податкової декларації з питань нарахування сум податку на додану вартість по декларації за березень 2010 р. з питань взаємовідносин з ТОВ «Ініос».
За результатами вищезазначених перевірок відповідачем були складені акти № 486/08-3/05441447 від 07.11.2011 р. та № 506/08-3/05441447 від 29.11.2011 р., в яких зазначено про виявлені порушення з боку позивача.
Позивач обидва акти підписав з запереченнями, однак відповідач, розглянувши заперечення дійшов висновків щодо обґрунтованості результатів перевірок та про відсутність підстав для задоволення заперечень позивача.
На підставі вищевказаних актів відповідачем складено податкове повідомлення-рішення № 0001758013 від 19.12.2011 р.
Відповідно до вказаного податкового повідомлення-рішення встановлені порушення п.п.2003, 200.4 ст.200 ПК України, внаслідок чого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2011 р. на суму 64 630 грн.
Позивач не погоджується та вказує на те, що позивач не має податкового боргу, він правомірно включив суму негативного значення, розраховану за правилами п. 200.1 ст.200 ПК України, у тому числі і суму 64 630 грн., що входить до складу податкового кредиту і перехідну на наступний податковий період.
Достовірність формування податкового кредиту за вказаний період підтверджена наявністю у позивача податкових накладних від усіх постачальників та на момент укладення договорів між позивачем та ТОВ «Іоніс» підприємство було діючою організацією, зареєстрованим як платник ПДВ, його керівники біли наділені належними повноваженнями. Свої зобов'язання за договором сторони виконали належним чином, в терміни, встановлені договорами.
Просять задовольнити позовні вимоги та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001758013 від 19.12.2011 р.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та в заперечення на адміністративний позов пояснив, що СДПІ ВПП у м.Луганську на підставі п.п. 78.1.8 п.78.1 ст. 78 та п.п. 200.11 ст. 200 ПК України було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2011 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р., результати якої оформлені актом від 07.11.2011 р. № 486/08-3/05441447.
В ході зазначеної перевірки були встановлені порушення п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 ПКУ в результаті чого ПАТ «АМК» завищено податковий кредит за лютий 2011 р. на суму 64 630,00 грн., що призвело до завищення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту; завищення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2011 р. в розмірі 64 630,00 грн.
Також СДПІ ВПП у м.Луганську керуючись п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п.75 ст. 75, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 ПКУ та на підставі наказу СДПІ ВПП у м.Луганську від 21.11.2011 р. № 529 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «АМК» з питань нарахування сум податку на додану вартість по декларації за березень 2011 р. з питань взаємовідносин з ТОВ «Іоніс», результати якої були оформлені актом від 29.11.2011 р. № 506/08-3/05441447.
В ході проведення зазначеної перевірки були встановлені порушення п.п. 200.3, 200.4 ст. 200 ПКУ в результаті чого ПАТ «АМК» було завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за березень 2011 р. у сумі 64 630,00 грн.
У зв'язку з встановленими порушеннями СДПІ ВПП у м.Луганську було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 р. № 0001758013, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 64 630,00 грн. та визначені штрафні санкції у сумі 32 315,00 грн.
Підставами винесення вказаного податкового повідомлення-рішення стало те, що під час проведення перевірки було встановлено, що у перевіряємий період 2011 р. позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Іоніс».
Відповідно до акту ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова від 30.06.2011 р. № 3063/2305/23464222 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Іоніс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Аіпірус-ХХІ» за період лютий 2011 р. встановлено, що між ТОВ «Іоніс» та ПП «Апірус-ХХІ» було укладено договір на поставку товару, який потім в свою чергу повинен був реалізуватися ПАТ «Алчевський металургійний комбінат». Але ТОВ «Іоніс» не було отримано ніякого товару від ПП «Апірус-ХХІ» у зв'язку з відсутністю у останнього трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, тощо.
Таким чином, операції із придбання та отримання товарів по такому ланцюгу постачання, як ПП «Апірус-ХХІ» - ТОВ «Іоніс» - «Алчевський металургійний комбінат» не мали реального характеру, а угоди укладені між зазначеними підприємствами у розуміння ст.ст. 203,215,216 Цивільного кодексу України є нікчемними та не утворюють ніяких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.
Згідно ст. ст. 10, 11 зазначеного Закону до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.
Відповідно до 75.1.2. цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
В судовому засіданні встановлено, що в період з 13.10.2011 р. по 02.11.2011 р. співробітниками СДПІ ВПП у м.Луганську було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2011 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р., результати якої оформлені актом від 07.11.2011 р. № 486/08-3/05441447 (а.с.8-70).
В ході зазначеної перевірки були встановлені порушення п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 ПКУ в результаті чого ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» завищено податковий кредит за лютий 2011 р. на суму 64 630,00 грн., що призвело до завищення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту; завищення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2011 р. в розмірі 64 630,00 грн.
За результатами позапланової виїзної перевірки ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», проведеної в період з 13.10.2011 р. по 02.11.2011 р. податкові повідомлення-рішення податковим органом не приймалися та даний факт під час розгляду справи представником відповідача не заперечувався.
Податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.
З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не вникає спору.
Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив перший відповідач у справі.
Крім того, встановлено, що співробітниками СДПІ ВПП у м.Луганську керуючись п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п.75 ст. 75, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 ПКУ та на підставі наказу СДПІ ВПП у м.Луганську від 21.11.2011 р. № 529 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» з питань нарахування сум податку на додану вартість по декларації за березень 2011 р. з питань взаємовідносин з ТОВ «Іоніс», результати якої були оформлені актом від 29.11.2011 р. № 506/08-3/05441447 (а.с.71-101).
В ході проведення зазначеної перевірки були встановлені порушення п.п. 200.3, 200.4 ст. 200 ПКУ в результаті чого ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» було завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за березень 2011 р. у сумі 64 630,00 грн.
Як вбачається з пояснень представника відповідача підставою для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” з питань нарахування сум податку на додану вартість по декларації за березень 2011 р. з питань взаємовідносин з ТОВ «Іоніс» стало надходження акту ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова від 30.06.2011 р. № 3063/2305/23464222 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Іоніс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Апірус-ХХІ» за лютий 2011 р. встановлено, що між ТОВ «Іоніс» та ПП «Апірус-ХХІ» було укладено договір на поставку товару, який потім в свою чергу повинен був реалізуватися ПАТ «Алчевський металургійний комбінат». Але ТОВ «Іоніс» не було отримано ніякого товару від ПП «Апірус-ХХІ» у зв'язку з відсутністю у останнього трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, тощо.
Вирішуючи питання щодо правомірності видачі СДПІ ВПП у м.Луганську наказу від 21.11.2011 р. № 529 про проведення на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п.75 ст. 75, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» з питань нарахування сум податку на додану вартість по декларації за березень 2011 р. з питань взаємовідносин з ТОВ «Іоніс», результати якої були оформлені актом від 29.11.2011 р. № 506/08-3/05441447, суд прийшов до висновку, що зазначений наказ був виданій відповідачем без дотриманням правових підстав, закріплених у статтях 78 та 79 Податкового кодексу України з огляду на нижчевикладене.
Під час судового розгляду справи представник позивача повідомив суду, що оскаржуваний наказ було видано на підставі пункту 79.2 ст.79 та підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проте відповідачем у встановлений законом порядку не було направлено письмовий запит про надання ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» пояснень та їх документального підтвердження про фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентами.
Вказані обставини представником СДПІ ВПП в судовому засіданні не заперечувались.
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Однією із підстав для проведення документальних позапланових перевірок підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, під час судового розгляду справи достовірно встановлено, що відповідачем не доведено дотримання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України, а саме не направлено обов'язкового письмового запиту про надання ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» пояснень та їх документального підтвердження про фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентами.
Під час розгляду справи позивачем надано суду первинні документи (видаткові накладні, рахунки, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, тощо), які підтверджують факт надходження товару та отримання послуг ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” у лютому 2011 року. (а.108-124).
Факт сплати податку на додану вартість у ціні товару та послуг підтверджено виписками банку.
Крім того, судом встановлено, що у зв'язку з встановленими порушеннями СДПІ ВПП у м.Луганську було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 р. № 0001758013, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 64 630,00 грн. та визначені штрафні санкції у сумі 32 315,00 грн. (а.с. 85).
Вирішуючи питання про правомірність винесення СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську податкового повідомлення-рішення від 19.12.2011 р. № 0001758013, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, визначена у податковій декларації ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” за лютий 2011 року сформована позивачем у декларації в період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 року як від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що раніше встановлено судом.
Таким чином, для встановлення законності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001758013 від 19.12.2011 р. необхідно перевірити правомірність визначення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за податковою декларацією з податку на додану вартість ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” за лютий 2011 року.
Суд вважає за необхідне відмітити, що достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у декларацій за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 перевірено СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську під час проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ “Алчевський металургійний комбінат”, результати якої відображено у акті від 07.11.2011 р. № 486/08-3/05441447 (а.с 8-70).
Також, під час розгляду справи встановлено, що 02.09.2010 між ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” та ТОВ «Іоніс» укладено договір поставки № 015/940, відповідно до якого постачальник -ТОВ «Іоніс» взяв на себе зобов'язання поставити позивачу товар.
Факт поставки товару ТОВ „Іоніс” на адресу ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” підтверджено податковими накладними, рахунками, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, у яких відправником зазначено саме ТОВ „Іоніс” (а.с. 116-124).
Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю „Іоніс».
Доказів того, що отримані від переліченого контрагента податкові накладні, використанні для формування податкового кредиту за лютий 2011 року, оформлені неналежним чином відповідачем не надано.
Відповідно до п. 4 -п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Натомість акт позапланової невиїзної документальної перевірки ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” з питань нарахування сум податку на додану вартість по декларації за березень 2011 р. з питань взаємовідносин з ТОВ «Іоніс» містить відомості про те, що первинні документи позивачем під час проведення перевірки надано у повному обсязі. Згідно п. 2.13 Акту під час перевірки запити про проведення зустрічних перевірок не направлялись та не надходили. Висновки акту перевірки щодо порушення позивачем норм податкового законодавства базуються виключно на припущеннях та акті ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова від 30.06.2011 р. № 3063/2305/23464222 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Іоніс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Апірус-ХХІ» за лютий 2011 р., який також не містить фактичних даних про порушенням позивачем.
Нормами Закону України “Про податок на додану вартість”право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
Товарність операцій з поставки позивачу товару відповідачем не оспорюється, надані позивачем під час проведення СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську перевірок документи є підставою для висновку про сплату ним сум податку в ціні придбання товару безпосередньому постачальнику товару, сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та сплачена, що відображено та не спростовано в акті № 506/08-3/05441447 від 29.11.2011 р., а тому позивачем правомірно визначено у податкових деклараціях з ПДВ за спірний період суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
Суд вважає, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів „поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою”, без врахування далі слів „у випадках, визначених цим Законом”. За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету.
Порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість” контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Такий висновок відповідає вимогам п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.
Такі висновки узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001758013 від 19.12.2011року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 64630,00 грн.
Враховуючи, що під час розгляду справи суд прийшов до висновку про відсутність підстав у СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 64630,00 грн., то, відповідно, відповідач не мав законних підстав і для нарахування штрафних санкцій
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 87, 94, 98, 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податківу м.Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2011 р. № 0001758013 - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 р. № 0001758013, винесене СДПІ ВПП у м.Луганську, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 64 630 ( шістдесяти чотирьох тисяч шістсот тридцяти) грн. 00 коп. та визначені штрафні санкції у сумі 32 315 (тридцяти двох тисяч триста п'ятнадцяти ) грн. 00 коп.
Стягнути на користь ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 28 (двадцять вісім) грн. 23 коп.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 13 лютого 2012 року.
СуддяЄ.О. Кисельова