09 лютого 2012 року 2а-4723/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Петренка В.А.,
за участю представників сторін:
від позивача - Порхун О.П.,
від відповідача - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області
до Відкритого акціонерного товариства «Тетіївський завод продовольчих товарів»
про стягнення податкової заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Тетіївський завод продовольчих товарів»про стягнення податкової заборгованості у сумі 64831,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість на загальну суму 64831,33 грн. Проте, оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення даної заборгованості наявні підстави для стягнення цього боргу у судовому порядку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2011 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.
У зв'язку з тим, що від відповідача до суду надійшла заява від 04.11.2011, в якій підприємство не погоджується з адміністративним позовом, суд ухвалою від 14.11.2011 призначив адміністративну справу до судового розгляду за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову. В обґрунтування заперечень, відповідач зазначив, що висновок податкового органу про ухилення відповідача від оподаткування є безпідставними, оскільки підприємством правомірно задекларовано показники валового доходу та податкового кредиту за перевіряємиий період. При цьому, як стверджує відповідач, господарські операції між відповідачем та контрагентами є реальними та товарними, а тому вимоги податкового органу є безпідставними та необґрунтованими.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Відкрите акціонерне товариство «Тетіївський завод продовольчих товарів»є юридичною особою, що зареєстрована 29.06.1999 Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку з 21.07.1999.
Податкова заборгованість у відповідача виникла з підстав, викладених в Акті перевірки від 26.02.2010 № 65/231/00378483, а також у зв'язку з несплатою податку на додану вартість по деклараціям, які подані до податкового органу у період з березня по квітень 2010 року.
У лютому 2010 року посадовими особами Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Тетіївський завод продовольчих товарів»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2009, за результатами якої складено Акт від 26.02.2010 № 65/231/00378483 (далі -Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення відповідачем приписів
- пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.9.6 пункту 7.9 статті 7 та підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що виявилось у заниженні підприємством валового доходу на суму 100002,00 грн., у тому числі по періодах: у 3 кварталі 2008 року на суму 15000,00 грн., у 4 кварталі 2008 року на суму 15000,00 грн., у 1 кварталі 2009 року на суму 15000,00 грн., у 2 кварталі 2009 року на суму 27501,00 грн., у 3 кварталі 2009 року на суму 27501,00 грн., у зв'язку з невідображенням у валових доходах суми доходів від надання послуг оренди у 3,4 кварталах 2008 року та 1,2,3 кварталах 2009 року;
- пункту 1.3 статті 1 підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 пункту 4.1 статті 4 підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2008 року у сумі 1000,00 грн., за серпень 2008 року у сумі 1000,00 грн., за вересень 2008 року у сумі 1000,00 грн., за жовтень 2008 року у сумі 1000,00 грн., за листопад 2008 року у сумі 1000,00 грн., за грудень 2008 року у сумі 1000,00 грн., за січень 2009 року у сумі 1000,00 грн., за лютий 2009 року у сумі 1000,00 грн., за березень 2009 року у сумі 1000,00 грн., за квітень 2009 року у сумі 1833,00 грн., за травень 2009 року у сумі 1833,00 грн., за червень 2009 року у сумі 1833,00 грн., за липень 2009 року у сумі 1833,00 грн., за серпень 2009 року у сумі 1833,00 грн., за вересень 2009 року у сумі 1833,00 грн., у зв'язку із не віднесенням до складу податкових зобов'язань відповідних періодів наданих послуг оренди нежитлових приміщень.
Як встановлено під час перевірки, між ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»та ПП ОСОБА_3 укладено договір оренди: від 02.06.2008, згідно з яким Орендодавець (ВАТ “Тетіївський завод продовольчих товарів”) передає, а Орендар ПП ОСОБА_3 приймає в оренду нежитлове приміщення з метою використання під виробництво борошномельної продукції. Термін оренди з 02.06.2008 по 02.06.2015.
Оплата згідно доповнення до договору від 09.06.2008 проводиться однією сумою 144000,00 грн., в тому числі ПДВ - 24000,00 грн. після підписання акта прийому-передачі виконаних робіт, який оформляється один раз в два роки.
Крім того, між відповідачем ПП ОСОБА_3 укладено договір оренди від 01.04.2009, згідно з яким Орендодавець (ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів») передає, а Орендар ПП ОСОБА_3 приймає в оренду нежитлове приміщення з метою використання під виробництво олії соняшникової. Термін оренди з 01.04.2009 по 01.04.2015. Оплата згідно доповнення до договору від 06.04.2009 проводиться однією сумою 120000,00 грн., в тому числі ПДВ - 20000,00 грн. після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, який оформляється один раз в два роки.
При цьому, перевіркою виявлено, що ОСОБА_3 є акціонером ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»та є платником єдиного податку у перевіряємому періоді, а також платником ПДВ у періоді з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року.
Перевіряючими встановлено, що підприємством не було відображено факт здійснення господарських операцій щодо надання послуг оренди щомісячно, що призвело до заниження суми валових доходів та податкових зобов'язань.
Перевіркою також виявлено, що ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»щомісячно формувало податковий кредит та валові витрати на суму витрат електроенергії, які також включають витрати електроенергії витраченої млином (договір оренди від 02.06.2008 року) та обладнанням по виробництву олії соняшникової (договір від 01.04.2009 року). Так, відповідно до даних бухгалтерського рахунка 685 (за кредитом) обороти по розрахунках з ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»становлять: за липень 2008 року 34362,12 грн., в тому числі ПДВ 5727,02 грн.; за серпень 2008 року 40523,97 грн., в тому числі ПДВ 6753,99 грн.; за вересень 2008 року 38165,06 грн., в тому числі ПДВ 6360,84 грн.; за жовтень 2008 року 33947,01 грн., в тому числі ПДВ 5657,84 грн.; за листопад 2008 року 55222,01 грн., в тому числі ПДВ 9203,67 грн.; за грудень 2008року 46228,79 грн., в тому числі ПДВ 7704,80 грн.; за січень 2009 року 52411,33 грн., в тому числі ПДВ 8735,23 грн.; за лютий 2009 року 89398.03 грн., в тому числі ПДВ 14900,74 грн.; за березень 2009 року 78698,24 грн., в тому числі ПДВ 13115,31 грн.; за квітень 2009 року 65826,78 грн., в тому числі ПДВ 10971,13 грн.; за травень 2009 року 37106,04 грн., в тому числі ПДВ 6184,34 грн.; за червень 2009 року 55111,56 грн., в тому числі ПДВ 9185,26 грн.; за липень 2009 року 48200,08 грн., в тому числі ПДВ 8033,35 грн.; за серпень 2009 року 52400,21 грн., в тому числі ПДВ 8733,37 грн.; за вересень 2009 року 47542,08 грн., в тому числі ПДВ 7923,68 грн.
При цьому, підтвердженням факту використання електроенергії млином та пресами для віджиму олії є: від ПП ОСОБА_3 у періоді з 01.07.2008 року по 31.10.2008 року ВАТ “Тетіївський завод продовольчих товарів” отримано борошно вироблене ПП ОСОБА_3 на власному млині ОПМ-0,6 “Фермер”, який розміщений в орендованому приміщенні, про що свідчать отримані від ПП ОСОБА_3 податкові накладні № 36/1 від 11.07.2008 (на суму 40320,00 грн., в тому числі ПДВ 6720,00 грн.), № 36/3 від 31.07.2008 (на суму 47460,00 грн., в тому числі ПДВ 7910,00 грн.), № 36/2 від 21.07.2008 (на суму 48568,80 грн., в тому числі ПДВ 8094,80 грн.), № 41 від 11.09.2008 (на суму 37951,20 грн., в тому числі ПДВ 6325,20 грн.), № 38/39 від 01.09.2008 (на суму 103412,40 грн., в тому числі ПДВ 17235,40 грн.), № 40 01.09.2008 (на суму 31449,60 грн., в тому числі ПДВ 5241,60 грн.), № 42 від 21.09.2008 (на суму 36027,60 грн., в тому числі ПДВ 6004,60 грн.), № 45 від 09.10.2008 (на суму 3294,00 грн., в тому числі ПДВ 549,00 грн.), №43/45/46 від 01.10.2008 (на суму 105569,28 грн., в тому числі ПДВ 17594,88 грн.); згідно договорів поставки на давальницьких умовах, щомісяця, у періоді з 01.11.2008 року по 30.09.2009, ВАТ “Тетіївський завод продовольчих товарів”(замовник) доручає, а ПП ОСОБА_3 (виконавець) приймає на себе виконання робіт з давальницької сировини замовника по переробці пшениці на борошно. Про фактичне надання послуг свідчать акти здачі-приймання виконаних робіт, згідно яких перероблено виконавцем у листопаді 2008 року 155,14 т. пшениці, у грудні 2008 року - 126,45 т., у січні 2009 року - 143,77 т., у лютому 2009 року - 146,41 т., у березні 2009 року - 151,77 т., у квітні 2009 року - 46,6 т., у травні 2009 року - 84,79 т., у червні 2009 року - 38,59 т., у липні 2009 року - 58,59 т., у серпні 2009 року - 50 т., у вересні 2009 року - 43,4 т.
Як вбачається з Акта перевірки, згідно з наданими до перевірки документами, у липні та серпні 2008 року ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»отримано від TOB «Домінант-Тех»олію соняшникову та цукор на загальну суму 38795,00 грн., що підтверджується такими накладними та податковими накладними: від 14.07.2008 № 58 (на суму 6930,00 грн., в тому числі ПДВ 1155,00 грн.), від 24.07.2008 № 63 (на суму 10000,00 грн., в тому числі ПДВ 1666,67 грн.), від 06.08.2008 № 71 (на суму 7915,00 грн., в тому числі ПДВ 1319,17 грн.), від 06.08.2008 № 72 (на суму 5250,00 грн., в тому числі ПДВ 875,00 грн.), від 06.08.2008 № 70 (на суму 8700,00 грн., в тому числі ПДВ 1450,00 грн.).
Розрахунки ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»з TOB «Домінант-Тех»проведено у готівковій формі.
Згідно з реєстрами отриманих податкових накладних за липень та серпень 2008 року, декларацій з податку на додану вартість за липень та серпень 2008 року, додатків № 5 до податкових декларацій ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»за отриманими від TOB «Домінант-Тех»податковими накладними у періоді з 01.07.2008 по 31.08.2008 включено до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 2821,67 грн. у липні 2008 року та 3644,17 грн. у серпні 2008 року. ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»договір з TOB «Домінант-Тех»не укладався (до перевірки не надано договір поставки та інші документи), що стосуються придбаного товару.
На запит щодо проведення зустрічної перевірки TOB «Домінант-Тех»з приводу взаємовідносин з ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва отримано інформацію: свідоцтво платника ПДВ TOB «Домінант-Тех»анульоване 17.04.2009 в зв'язку з неподанням декларацій з ПДВ протягом року (за період липень-серпень 2008 року та наступні звітні періоди декларації з ПДВ не подані).
В результаті опрацювання системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України встановлено завищення задекларованих ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій «операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів»по операціях з TOB «Домінант-Тех»у сумі 2821,67 грн. за липень 2008 року та 3644,17 грн. за серпень 2008 року.
Крім того, податковий орган дійшов висновку про те, що підприємством відповідача завищено податковий кредит, а саме: безпідставно двічі (в січні та в лютому 2009 року), віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 6595,30 грн. за лютий 2009 року по взаємовідносинах із постачальником TOB «Арт ПАК».
На підставі Акта перевірки Тетіївською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2010 № 0000052310/0, згідно з яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 14030,00 грн., у тому числі 10012,00 грн. за основним платежем та 4018,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 03.03.2010 № 0000062310/0, згідно з яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання податку на додану вартість у розмірі 49579,00 грн., у тому числі 33059,00 грн. за основним платежем та 16530,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись із прийнятими позивачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх у судовому порядку.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2010 позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2010 та відмовлено ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» у задоволенні позову.
Також судом встановлено, що відповідачем подано до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області податкові декларації з податку на додану вартість:
- за лютий 2010 року від 17.03.2010 № 9000784469, в якій ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»самостійно визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 120,00 грн.;
- за березень 2010 року від 16.04.2010 № 9001230576, в якій ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»самостійно визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 483,00 грн.;
- за квітень 2010 року від 19.05.2010 № 9001868645, в якій ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»самостійно визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 370,00 грн.;
- за травень 2010 року від 15.05.2010 № 9002276873, в якій ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»самостійно визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 668,00 грн.;
- за червень 2010 року від 20.07.2010 № 9002843013, в якій ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»самостійно визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 506,00 грн.;
- за липень 2010 року від 30.08.2010 № 7676, в якій ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»самостійно визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 629,00 грн.
Однак, суми самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідачем сплачені не були.
Оскільки у відповідача була наявна заборгованість, податковим органом надіслано першу податкову вимогу форми «Ю1»від 23.03.2010 № 1/9 та другу податкову вимогу форми «Ю2»від 05.05.2010 № 2/23, які вручені ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»01.04.2010 та 15.05.2010, про що свідчать дані наявних в матеріалах справи належним чином засвідчені копії повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень № 373917 та № 413561 (а.с.73-77).
Під час судового розгляду, у судовому засіданні 24.01.2012 представник відповідача визнав позовні вимоги у сумі 2770,13 грн. в частині стягнення з ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»суми податку на додану вартість, які нараховані підприємством самостійно у податкових деклараціях за період з лютого 2010 року по липень 2010 року.
Крім того, представник податкового органу подав суду розрахунок суми податкового боргу, що виник на підставі Акта перевірки від 26.02.2010 № 65/231/00378483, згідно з яким, заборгованість відповідача з податку на прибуток підприємств становить 14030,00 грн. по договорах оренди, укладених між відповідачем та ПП ОСОБА_3 та податку на додану вартість у сумі 49589.00 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Домінант-Тех», ТОВ «Арт-Пак»та договорах оренди, укладених між відповідачем та ПП ОСОБА_3
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із статтею 2 Закону України від 28.12.1997 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку на прибуток є, зокрема, суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
Пунктом 3.1 статті 3 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Відповідно до підпункту 7.9.6 пункту 7.9 статті 7 Закону № 334/94-ВР оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку: передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.
Згідно з підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств”, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який підлягав застосуванню до спірних правовідносин (далі -Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Об'єкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями статями 3, 4 цього Закону.
Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).
Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).
Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Як було зазначено судом, перевіркою встановлено, що у перевіреному періоді підприємством, з метою ухилення від оподаткування, не фіксувався факт здійснення господарських операцій - надання послуг оренди під час здійснення такої господарської операції щомісячно (надані послуги оренди не оформлялись актами прийому-передачі виконаних робіт), що призвело до заниження суми валових доходів та податкових зобов'язань.
Зокрема, ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»щомісячно формувався податковий кредит на суму витрат електроенергії, які також включають витрати електроенергії витраченої млином (згідно договору оренди від 02.06.2008) та обладнанням по виробництву олії соняшникової (згідно договору від 01.04.2009). Так, відповідно до даних бухгалтерського рахунка 685 (за кредитом) обороти по розрахунках з ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»становлять: за липень 2008 року 34362,12 грн., в тому числі ПДВ 5727,02 грн.; за серпень 2008 року 40523,97 грн., в тому числі ПДВ 6753,99 грн.; за вересень 2008 року 38165,06 грн., в тому числі ПДВ 6360,84 грн.; за жовтень 2008 року 33947,01 грн., в тому числі ПДВ 5657,84 грн.; за листопад 2008 року 55222,01 грн., в тому числі ПДВ 9203,67 грн.; за грудень 2008року 46228,79 грн., в тому числі ПДВ 7704,80 грн.; за січень 2009 року 52411,33 грн., в тому числі ПДВ 8735,23 грн.; за лютий 2009 року 89398.03 грн., в тому числі ПДВ 14900,74 грн.; за березень 2009 року 78698,24 грн., в тому числі ПДВ 13115,31 грн.; за квітень 2009 року 65826,78 грн., в тому числі ПДВ 10971,13 грн.; за травень 2009 року 37106,04 грн., в тому числі ПДВ 6184,34 грн.; за червень 2009 року 55111,56 грн., в тому числі ПДВ 9185,26 грн.; за липень 2009 року 48200,08 грн., в тому числі ПДВ 8033,35 грн.; за серпень 2009 року 52400,21 грн., в тому числі ПДВ 8733,37 грн.; за вересень 2009 року 47542,08 грн., в тому числі ПДВ 7923,68 грн.
Аналіз укладених двох договорів оренди (а.с.141-144) та доповнень до них свідчить про те, що сплата орендної плати передбачена один раз у два роки з моменту підписання акта прийому-передачі виконаних робіт. При цьому, основну суму плати за оренду майна склали витрати за користування електроенергією.
Разом з тим, відповідачем щомісячно формувався податковий кредит і валові витрати, пов'язані із сплатою витраченої електроенергії, у тому числі млином та обладнанням по виробництву олії соняшникової, які перебували у цей період в оренді ПП ОСОБА_3
Враховуючи викладене, висновки податкового органу про порушення відповідачем приписів пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.9.6 пункту 7.9 статті 7 та підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а також про порушення відповідачем приписів пункту 1.3 статті 1 підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 пункту 4.1 статті 4 підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», є обґрунтованими.
Крім того, як було зазначено, в порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»двічі рази у січні та лютому 2009 року, віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 6595,30 грн.
Пояснюючи дану обставину, представник відповідача зазначив, що підприємство звернулось до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області з проханням долучити до матеріалів перевірки податкову накладну від 10.02.2009 № 260 на суму податку - 31200,00 грн., у тому числі 5200, 00 грн. ПДВ, отриману від ТОВ «Укртрімекс»та не відображену у складі податкового кредиту за лютий 2009 року.
Проте, суд звертає увагу, що відповідачем двічі віднесено до складу податкового кредиту суму 6595,30 грн., в той час, як вказана податкова накладна ТОВ «Укртрімекс»(а.с. -151) містить суму податку на додану вартість лише у розмірі 5200,00 грн. Це означає, що висновки податкового органу про порушення відповідачем порядку формування податкового кредиту у вказаному періоді є обґрунтованими.
Відносно твердження позивача про завищення відповідачем податкового кредиту у зв'язку з включенням до його складу сум податку на додану вартість у складі ціни придбаного товару у ТОВ «Домінант-Тех», суд зазначає наступне.
Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлені пунктами 7.4, 7.5, 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР.
Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Податкове зобов'язання -це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Із системного аналізу положень пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.8, 7.4.1, та 7.4.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.
Як вбачається із Акта перевірки, що також підтвердив представник позивача, висновок податкового органу про неправомірність віднесення відповідачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у складі придбаних послуг ТОВ «Домінант-Тех» ґрунтується на тому, що свідоцтво платника податку на додану вартість даного підприємства анульоване 17.04.2009. а подорожні листи про відправлення товару містять суперечливі відомості. Будь-які інші зауваження до даної господарської операції у податкового органу відсутні.
Як зазначено в акті перевірки, на підтвердження взаємовідносин між ВАТ «Тетіївський завод продтоварів»та ТОВ «Домінант-Тех»відповідачем надано подорожні листи вантажного автомобіля від 06.08.2008 № 609079, від 14.07.2008 № 890259 та від 24.07.2008, в яких зазначено завдання водієві щодо перевезення вантажу.
Однак, перевіряючи дійшли висновку про те, що подорожні листи місять суперечливі відомості, оскільки ТОВ «Домінант-Тех»зареєстроване у ДПІ у Голосіївському районі м, Києва, юридична та фактична адреса підприємства м. Київ, вул. Горького, 98.
Проте, такі твердження позивача не приймаються судом до уваги, оскільки анулювання Свідоцтва ТОВ «Домінант-Тех»платником податку на додану вартість відбулось 17.04.2009, а господарські операції здійснені між відповідачем та вказаним контрагентом у липні -серпні 2008 року.
При цьому, суд звертає увагу, що обов'язок підприємства виконувати його договірні зобов'язання щодо поставки товару лише на території за місцем державної реєстрації або реєстрації в органах державної податкової служби чинним законодавством не передбачений. Тому, той факт, що ТОВ «Домінант-Тех»поставило товар відповідачу у Київську область, в той час, як підприємство зареєстроване у м. Києві, жодним чином не свідчить про порушення вимог чинного законодавства щодо перевезення та поставки вантажів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що твердження позивача про безпідставне включення відповідачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB «Домінант-Тех»та донарахування у зв'язку з цим у податковому повідомленні-рішенні від 03.03.2010 № 0000062310/0 суми основного зобов'язання у розмірі 6466,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 3233,00 грн. (розрахунок суми боргу) є необґрунтованим.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 55132,33 грн. (64831,33 грн. -9699,00 грн.).
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки спір позивач є суб'єктом владних повноважень, звільнений від сплати судового збору, а також враховуючи, що відповідач не заявляв суду вимог про відшкодування витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Тетіївський завод продовольчих товарів» (код ЄДРПОУ - 00378483) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 55132 (п'ятдесят п'ять тисяч сто тридцять дві) грн. 33 коп.
3. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 лютого 2012 р.