27 січня 2012 року 2а-691/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Петренка В.А.,
за участю представників сторін:
від позивача - Вітер І.О.,
від відповідача - Кононець С.П.,
за позовом Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
до Публічного акціонерного товариства «Молнія»
про стягнення штрафних санкцій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Баришівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Молнія»про стягнення штрафних санкцій у сумі 13142,30 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість у сумі 13142,30 грн., яка утворилась у зв'язку з несплатою відповідачем штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього за порушення правил використання торгового патенту та застосування реєстратора розрахункових операцій.
Під час слухання справи суд за клопотанням відповідача ухвалою від 26.06.2009 зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 2а-7872/09/1070 (№ 2а-959/10/1070), за позовом Закритого акціонерного товариства «Молнія»до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі яких податковий орган просить стягнути з відповідача 13142,30 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 в адміністративній справі № 2а-7872/09/1070 (№ 2а-959/10/1070) позовну заяву Закритого акціонерного товариства «Молнія»до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій залишено без розгляду.
Вказана ухвала набрала законної сили, про що свідчить наявна на ній відмітка відділу документального забезпечення та контролю Київського окружного адміністративного суду.
У зв'язку з цим, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 провадження у справі поновлено та призначено справу до судового розгляду.
Під час судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Відповідач позову не визнав. Його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, проте письмових заперечень суду не надав та не навів суду мотивованих доводів щодо спростування тверджень податкового органу.
У ході судового розгляду суд здійснив заміну відповідача з Закритого акціонерного товариства «Молнія»на Публічне акціонерне товариство «Молнія»
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.
Як встановлено судом, Закрите акціонерне товариство «Молнія»є юридичною особою, що зареєстрована 12.10.2006 Баришівською районною державною адміністрацією Київської області та перебуває на податковому обліку як платник податків у Баришівський об'єднаній державній податковій інспекції.
У грудні 2007 року податковим органом проведено перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності у магазині, який розташований за адресою: Київська область, смт. Баришівка, вул. Торфяна, 26.
За наслідками даної перевірки позивачем складено Акт перевірки від 17.12.2007 № 100030082306 (далі -Акт перевірки від 17.12.2007).
Згідно даного Акта перевірки, податковим органом встановлено такі порушення: факт реалізації застібки «Молнія»вартістю 0,60 грн., без застосування реєстратора розрахункових операцій та видачі відповідного розрахункового документа; невідповідність суми готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті реєстратора розрахункових операцій (х-звіті) на суму 250,86 грн.; до перевірки надано торговий патент на право торгівлі промисловими товарами від 01.05.2006 № 621214, термін дії якого закінчився 30.04.2007, чим порушено приписи пунктів 1, 2 та 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також стаття 3 Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Зазначені порушення, також підтверджуються письмовим поясненням продавця магазину ОСОБА_3 та письмовим підтвердженням фактичної наявності коштів від 17.12.2007.
На підставі Акта перевірки від 08.01.2008 Баришівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.01.2008 № 0000012333, згідно з яким до позивача застосовано штраф у сумі 1257,30 грн., а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.01.2008 № 0000022333, згідно з яким до позивача застосовано штраф у сумі 1165,00 грн.
Вказані рішення отримані відповідачем, про що свідчить підпис його уповноваженої особи на копії корінців рішень.
Крім того, у листопаді 2008 року посадовими особами Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності у магазині, який розташований за адресою: Київська область, смт. Баришівка, вул. Торфяна, 26.
За наслідками даної перевірки позивачем складено Акт перевірки від 06.11.2008 № 3349/1000/23/5407746 (далі -Акт перевірки від 06.11.2008).
Згідно даного Акта перевірки, податковим органом встановлено невідповідність суми готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті реєстратора розрахункових операцій (х-звіті) на суму 2144,00, чим порушено пункт 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Зазначене порушення, також підтверджуються письмовим поясненням продавця магазину ОСОБА_3 викладеному у підтвердженні фактичної наявності коштів від 06.11.2008.
На підставі Акта перевірки від 06.11.2008 податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»від 26.11.2008 № 0001262333, згідно з яким до позивача застосовано штраф у сумі 10720,00 грн. - у п'ятикратному розмірі суми на яку виявлено невідповідність.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції закону, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно з пунктів 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Пунктом 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР за порушення вимог зазначеного закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються штрафні (фінансові) санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздоукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно до статті 22 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 3 Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон України від 23.03.1996 № 98/96-ВР) патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Частиною другою статті 3 Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР визначено, що торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.
Суб'єкт підприємницької діяльності, який припинив діяльність, яка відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, що видав його, а суб'єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.
Торговий патент містить такі реквізити: номер торгового патенту; найменування володільця торгового патенту; вид підприємницької діяльності; назва виду побутових послуг чи послуг у сфері грального бізнесу; місце реєстрації громадянина як суб'єкта підприємницької діяльності чи місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу цього суб'єкта); для транспортних засобів - зазначення "виїзна торгівля"; термін дії торгового патенту; місцезнаходження державного податкового органу, що видав торговий патент; відмітка державного податкового органу про надходження плати за виданий ним торговий патент.
Форма торгового патенту та порядок його заповнення встановлюються центральним податковим органом України.
Додаткові реквізити, які містить спеціальний торговий патент, встановлюються центральним податковим органом України.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 7 Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР торговий патент повинен бути розміщений на фронтальній вітрині магазину, а в разі її відсутності - біля касового апарату.
Згідно з абзацу третього пункту 1 статті 8 Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.
Таким чином, викладене свідчить про те, що податковим органом встановлено порушення позивачем приписів Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а тому, враховуючи викладене та з огляду на те, що відповідач жодним чином не спростував доводів податкового органу та не надав будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Молнія» (код ЄДРПОУ - 05407746) до Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції в сумі 13142 (тринадцять тисяч сто сорок дві) грн. 30 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 01 лютого 2012 р.